Привітати ювілярку прибув десант з районної адміністрації. Від неочікуваної кількості гостей та подарунків бабуся розплакалась: "Я не вірю, що так багато прожила". Жінка зуміла зберегти в свої поважні роки світлий розум та життєрадісність. За словами родичів, старенька почала ходити з паличкою лише півроку тому, пише сайт Косів.
Згадуючи довге та нелегке життя, пані Стефанія відзначила, що світ дуже швидко змінюється і встигнути за ним простій людині дуже важко. Також вона розповіла, що поляки були набагато меншим лихом для гуцулів, ніж прихід совітів та російської окупації Галичини. "За Польщі був порядок і культура", ‒ наголосила бабця. За словами жінки, радянська окупація виявилася гіршою навіть за німецьку.
Найбільше вражень у присутніх викликало виконання Стефанією Дмитрівною української народної пісні.
Стефанія Баб’юк народилася в селищі Кути 24 лютого 1917 року і виховувалась в сім’ї ремісника Дмитра та Михайлини. Молоді роки пройшли в тяжкі воєнні часи, які вона пережила разом зі старшим братом Михайлом та меншою сестрою Емілією. У 1943 році Стефанія вийшла заміж за Олексія Баб’юка та виростила двоє синів ‒ Тадея та Омеляна. Ювілярка пережила війну та голод, має статус учасника війни. Зараз Стефанія Дмитрівна проживає разом із сином Омеляном, має 5 онуків та 6 правнуків.