Нагадаємо, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків підписав розпорядження про створення комісії з погодження муралів (фасадних панно), які були створені у Франківську в рамках мистецького фестивалю "PORTO FRANKO ГогольФест" 8-12 червня.
Комісія до 25 червня повинна була підготувати матеріали щодо погодження муралів, виконаних на фасадах будинків на вул. Шпитальній, 9, вул. Гетьмана Мазепи, 14, вул. Шевченка, 63 та на вул. Грушевського, 9 а-9 б.
Створення такої комісії, до якої залучили представників академічного художнього мистецтва, дизайнерів, видавців та архітекторів, – прецедент для Франківська. Досі з приводу вирішення долі творів візуального мистецтва у відкритому просторі міста посадовці комісій не скликали.
Як з’ясувалося під час засідання, комісію зібрав Департамент архітектури міськвиконкому з ініціативи його начальника. За словами Дмитра Нижника, який і головував на комісії, саме він відповідає за всі площини і стіни будинків у місті, тому має визначитися, "як місто має жити з муралами". Запитання, на кого поширюється означення "місто" і кого саме представляє пан Нижник, посадовець проігнорував і апелював до "резонансу в соцмережах". Мовляв, комісія "щодо реалізації муралів у Франківську" і є відповіддю на цей резонанс.
"Попросив допомогти художників з’ясувати, чи має право на життя таке мистецтво. Якщо має, то має. А якщо ні, то що з ним робити", – вмотивував засідання комісії пан Нижник.
Читайте також, будь ласка: Франківці розповіли, що думають про мурали, які з'явились на стінах будинків. ВІДЕО
Пояснення по суті дав один з організаторів фестивалю, архітектор Володимир Гайдар. Він повідомив, що мурали були створені як частина фестивальної програми сучасного візуального мистецтва, куратором якої була відома художниця Дарія Кольцова. Вона запрошувала художників-муралістів, які виконували настінний розпис, і несе відповідальність за результат. Для виконавців були виставлені критерії: без політики, без релігійних символів і означень та з врахуванням морально-етичних норм, прийнятних для суспільства.
"Це абсолютно абстрактні роботи, які цікаві своєю колористикою і грою площин, але я не фахівець, щоби давати мистецьку оцінку цим творам, – для цього треба залучити художників-муралістів", – вважає Гайдар.
За його словами, мурали виконали своє завдання – збурили у Франківську суспільну дискусію про сучасне мистецтво і мистецтво як таке.
Директор Музею мистецтв Прикарпаття, художник Михайло Дейнега та голова обласної Національної спілки художників України Михайло Якимечко висловилися за попереднє погодження ескізів муралів. Їх підтримав заслужений діяч мистецтв України, викладач Інституту мистецтв Богдан Губаль. Щоправда, звертаючись до зв’язку муралів з міським середовищем та архітектурою, пан Губаль помилково почав аналізувати зразки стінопису в Києві. А пан Якимечко запропонував на майбутнє втілювати в муралах дитячі малюнки.
Якийсь час комісія дискутувала, чи не замалювати мурали.
"Франківськ продемонстрував, що є містом, відкритим для художників з усього світу. Якщо ми зруйнуємо цю тенденцію, це буде стратегічно неправильно для міста", – намагався пояснити Гайдар.
"Я не готовий, щоби це стояло 3-4 наступні роки. Таке моє особисте ставлення", – наполягав Нижник.
Представник "Теплого міста" Роман Малиновський наголосив, що замальовувати чи в якийсь інший спосіб цензурувати твори мистецтва – недемократично і неприпустимо в принципі.
"Тут прозвучало "замалювати" – це цензура найвищого рівня. Замалювати роботу художника може собі дозволити Північна Корея, а не європейське місто, яким ми вважаємо Франківськ", – сказав Малиновський.
Врешті Дмитро Нижник підтримав представника громадськості, художника Мирослава Яремака. Той запропонував представникам громадськості і комісії висловитися в рецензіях на мурали, а також перенести дискусію з приводу їхньої мистецької цінності на майданчик Центру сучасного мистецтва – і запросив членів комісії до обговорення.
"Я чекаю від усіх рецензії", – завершив засідання комісії пан Нижник. За підсумками зустрічі, він запропонував зібратися ще раз, щоби ці рецензії обговорити.