fbpx

Зараз у цьому більше політики, ніж реальної педагогіки, – Гриневич про мовне питання в освіті

Суспільство 15:59, 26.09, 2017

Про вплив Закону України "Про освіту" на мову навчання представників національних меншин розповіла сьогодні на брифінгу в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Нагадаємо, вчора, 25 вересня, Президент України Петро Порошенко підписав Закон України "Про освіту"

Як писав КУРС, після підтримки закону "Про освіту" Верховною Радою 5 вересня Угорщина звернулася зі скаргою до міжнародних організацій через ухвалений Верховною Радою закон "Про освіту", яким, на думку Будапешта, порушуються права нацменшин. Також протест з приводу ухвалення цього закону висловили Румунія, Польща, Росія, Болгарія та Молдова.

Міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що чимало речей, про які говориться, не відповідають дійсності.

Вона наголосила, що Закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Він забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар'єри в Україні.

"Ми хочемо розширити вживання української мови у школах нацменшин, оскільки як державна вона дає можливість цим дітям здобувати вищу освіту у вищих навчальних закладах України, дає можливість посідати посади в державній службі, в органах місцевого самоврядування. А сьогодні ці діти, здобувши повну загальну середню освіту, ізольовані від цих можливостей, бо вони не знають української мови, і про це свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання",  зазначила Гриневич.

Наразі планується, що діти нацменшин вивчатимуть повністю усі предмети у дошкільних навчальних закладах і початковій школі рідними мовами, при цьому вивчаючи державну.

"Ми свідомі того, що дітей угорських, румунських, які належать до іншої мовної групи, треба підтримувати і вчити їх української мови інакше, ніж, наприклад, дітей слов’янських мов. Їм складніше опанувати українську. Тому ми будемо покращувати методики викладання",  пояснила Міністр.   

У середній школі поступово впроваджуватимуться предмети українською, щоб до старшої школи діти вивчали більшість предметів державною мовою. При цьому вони матимуть можливість вчити частину предметів рідною мовою.

"Я говорила про це послам, і ми навіть домовилися про те, що ми готові під час вивчення математики і природничих предметів застосовувати термінологічні словники обидвох мов, аби діти володіли термінологією з цих предметів і рідною мовою",  доповнила Лілія Гриневич.

"Я вважаю, що у процесі консультацій з впровадження самого закону ми можемо досягти порозуміння. Зараз у цьому всьому скоріше більше політики, ніж реальної педагогіки, яка потрібна для розширення прав дітей", – додала Міністр.

Стаття 7 (Мова освіти) нового закону "Про освіту" має отримати експертний висновок Ради Європи. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: