Що робити, коли в дитинстві передозувався засніженими новелами Джека Лондона, передивився “Діскавері” про життя на Півночі настільки, що самому закортіло вступити однією ногою у сувору бореальну естетику?
![вигляд на Білий Черемош згори](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/bily_cheremosh2.jpg)
Для таких підірваних мандрівників в Українських Карпатах залишилася остання заначка ‒ долина Білого Черемошу. В наш час ключові автодороги Гуцульщини вкрилися добрим асфальтом, 4G безперебійне, готелі та туристична інфраструктура, всіма благами цивілізації, беруть за горло «Глибинну Гуцулію». І саме Білий Черемош ‒ а ще краще, його верхів’я! ‒ остання «неприбрана шухляда», де можна викурити люльку з ведмедем, та що там! ‒ віпивши вистояної на блідій гадюці самогонки, починаєш розуміти мову всіх блідих поганок та їхніх друзів-карпатських звірят.
![Білий Черемош - не для матрасників](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/1801229_542434582569652_3963331596378768933_o-1024x768.jpg)
Витоки Чорного і Білого Черемошів ‒ «ведмежі кути», оповиті НПП (національними природними парками), Черемоським (в Чернівецькій обл.) та Верховинським (в Івано-Франківській). Євросоюз ‒ зовсім поруч. Дика карпатська звірина ‒ ведмеді та інші олені, небриті і неголені з по той бік кордону, множиться-плодиться там, регулярно перебираючись до нас в якості «нелегальних мігрантів».
Верхів’я Черемошів ‒ одні із найзаповідніших гірських територій України. Змушені розчарувати обурювачів «варварськими вирубками в Карпатах»: щоб вивезти крішку лісу з цього краю світу, проллєш стільки пального та запчастин, що така деревина стане не «комерційною», а «золотою». Окрім того, вирубка високогірних лісів (вище 1100 м над р.м.) заборонена Законом. Іноді «активісти», щоб зловити хайпу на «плачі Ярославни про пеньки», публікують фото порубаних схилів ‒ румунських Карпат:
![Вирубки в Карпатах в Румунії](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/fejkovi_rubky.jpg)
***
Котить хвилі наш Черемош, а куди – не знає,
Поміж гори в світ широкий тече, не вертає
Через геній Володимира Івасюка ми отримали помилковий наголос ‒ Черéмош, бо ж так легше розспівувати, тоді як має бути ‒ Чéремош. Мистецтво ‒ має значення.
![висока вода на Білому Черемоші - рафтинг](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/raftyng_bily_cheremosh.jpg)
Насправді Чéремошів є аж цілих 3 (три). Найславетніший з-поміж них ‒ Чорний, злиттям з рікою Білий Черемош в селі Устеріки (бо «устя рік») перетворюється на просто-Черемош, вже без кольорових приставок. Черемош впадає в Прут, а той прямує в Дунай і Чорне море.
Чому Черемоші Чорний і Білий? (є кілька версій, автору найбільше вдається наступна: один з них протікає східніше (тому й білий ‒ бо сонце яскраве на сході), інший ‒ західніше (сонце хилиться до ночі, логічно чорний). За цим принципом також можна пояснити «чорнявість» та «білявість» Чорної-Білої Тис на Закарпатті. Нам не вдається версія, що «чорний і білий» ‒ це північний і південний. Вісь північ-північ для людей традиційного укладу життя важливіша (постійно пантруєш сонце, чи ще не скінчився день). Направду: аграрні технології, без втрати продуктивності, легко переміщуються на одній широті, а от якщо посадити яблуньку в субарктичний пояс ‒ вона зазмерзне, посадити сосну на Херсонщині ‒ всохне.
***
Повітря в долині Білого Черемошу нестримно пахне смерекою ‒ свіжою та в стані пиломатеріалів, коров’ячими похідними (найприємніше з яких квасне молоко) ‒ але до останнього часу чогось такого, що могло б слугувати, прости Господи, «туристичним магнітом», в цих дебрах не було. Аж нарешті в 2017 (?) році шкаралупи «Паміру» ‒ так називають пів десятка півкуль-останців РЛС «Памір» (закинутої РадіоЛокаційної Станції) ‒ вкрили писанковими узорами. Тоді туристами вродило.
![РЛС Памір в Карпатах](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/pamir_karpaty-1024x683.jpg)
Основний туристичний потік вливається до “Паміру” через буковинські села Селятин та Шепіт, через один із найверхотурніших перевалів Українських Карпат ‒ Семенчук (1410 м).
Попри подібність під’їздного серпантину, кількість туристів тут близько не порівнювана із паломництвом на Тростян та Драгобрат. Таксування дорогою з хитропідвивертами за розцінками «земля-космос» поки не стало для місцевих мешканців опорною віссю, навколо якої б стриптизеркою крутилася місцева економіка.
На полонині поруч «Паміру» вівчарі протягом літнього сезону утримують хмарку овець. Вівці нипають туди-сюди, а якщо погода псується, збиваються волохатою купою всередині найбільшої «писанки»; задух всередині ‒ з тих, що тіло гартують/зраджують дух.
2004 року співачку Руслану, на хвилі «диких танців», у кліпі «Знаю Я» здійняли майже до «і я на небі», на Вухатий камінь Чорногори’. Але мало хто знає, що знімальна група «зловила» сонячну погоду з третього (четвертого?) разу, за допомогою гелікоптера; погода на 1500+ м ‒ не вгадаєш.
«Виграти Євробачення ‒ мусово зняти кліп в Карпатах?» Виконуючи цей обов’язок, 2016 року Джамала для зйомок цифрового (бо «1944») кліпу вивезлася на “Памір”, з численними танцюристами та іншими творчими особистостями. Погоду ‒ не зловили, від слова Зовсім. Артисти змушені були рятувати драматургію всередині ангара, яким навіть вівці нехтували. Подейкують, радянські військові в цій металевій буді тримали Злу Ракету, після влучання якою переваги західного світу засвітилися б радіоактивним попелом. Естетику подібної цистерни можна було б знайти десь в іржавій промзоні якоїсь Троєщини, бо дивлячись кліп без «легенди», ніхто й не здогадається, якими зусиллями обернулися зйомки кліпу в Найглибшій Гуцулії. Як би не було, Джамала згодом влучила в перше місце Євробачення-2016.
![Джамала на РЛС Памір](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/jamala_pamir.jpg)
В долину Білого Черемошу з Шепоту – у Верхньому та Нижньому Ялівці (вони ж «Яловичори») везуться через перевал Джоґіль (1160 м).
![Вигляд на село Верхній Яловець](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/jalovec.jpg)
![Верхній Яловець](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/verhnij_jalovec.jpg)
Взимку (а взимка тут це + додаткових кілька місяців) та за слизької погоди їхати у ці села не рекомендують. Успішно подолати перевал може не кожна машина. Місцевий автопарк тут ‒ радянський автопром+євробляхи, в стилі «Mad Max: Fury Road». Краще ризикувати безпечнішою дорогою, понад Білий Черемош.
![автомобільний шлях вздовж Білого Черемошу](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/doroga_cheremosh_bily.jpg)
Нижче Нижньої Яловичори національні парки закінчуються, але процес вирубування лісу тут був настільки прогресивним, що пеньки за останні десятиліття встигли порости молодим лісом, і до нашого часу ніскільки не виглядають депресивно.
![Карпати у верхівях Білого Черемоша](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/lis_karpaty.jpg)
Але поки ми щойно перевели подих після Джоґоля, в Нижній Яловичорі ‒ звертаємо вправо до гірського озера Буковинське око. Дорогою ‒ симпатична дерев’яна церковця св. Дмитрія, довкола ‒ цвинтар.
![церква у селі Яловець](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/jalovec-cerkva.jpg)
До Буковинського ока від церкви ‒ 2+ км. Коли починається цей «+», машину краще залишити біля верхнього шлагбаума (навіть якщо він незашпилений).
![Озеро Гірське око, Яловець](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/girske_oko.jpg)
Буковинське (Гірське) око ‒ невелике (100×60 м) затишне озерце, незалапаний комерційним туризмом Синевир. Як і всі карпатські «очі», бризкають шампанським в море. Риби в озері не є, що вказує, з одного боку, на його відносно недавнє походження, з іншого ‒ на кулінарні традиції горян.
…Від Нижньої Яловичори повертаємо наліво. За 7 км вище за течією ріки, на висоті 947 м над р.м., злиттям малих річок Сарата і Перкалаб офіційно проголошено початок Великої Ріки ‒ Білого Черемошу.
Між Перкалабом та Саратою втискається заповідний хребет Чорний Діл. На ньому є Молочнобратський карстово-спелеологічний заказник, бо вертикальні печери (найглибша з яких ‒ шахта 56 м (!) завглибшки), в геологічних породах віком близько 200 млн років. Версія, що “Білий Черемош білий, бо розмиває білі породи” ‒ якраз про них.
![скелі в Карпатах у витоках Білого Черемошу](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/chorny_dil.jpg)
![Печери в Карпатах - Чорний Діл](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/pechera_chorny_dil.jpg)
Чорний діл, зокрема і Чивчинські гори ‒ найдревніші в Карпатах (тріасовий період ‒ це вам не флішеві складки «Білого слона» навпроти яремчанської автостанції). Люди в давнину то тут, то там розробляли надра за допомогою штолень, а деякі рідкісні мінерали, як-от «мармароські діаманти», можна надибати надурняка, уважно поглядаючи під ноги.
![Білий Черемош несе золото](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/bily_cheremosh3.jpg)
Дно Черемошів у верхів’ях складене строкато-картатами камінцями, а не таке благенько-одноманітне, як в нижній течії. Втікаючи з-під древніх гір, вода підхоплює все, що погано лежить, зокрема й екзогенне золото. Річкові пороги, природні центрифуги, вимітуют гет відносно важчий метал на відмілини (місткість в алювії 0,2-0,5 г на тонну, як для промислового видобутку ‒ мізерна кількість). Про щось більше, мабуть, знає Іван Попович, неспроста ж стільки років заводить свою «золото Карпат – золото пісень»…
Є помічні мінеральні джерела ‒ сірководневі, дай Господи не зламати язик: хлоридно-натрієво-кальцієві, і найстрашніші ‒ ті, що нейтралізують дію алкоголю.
![мінеральне джерело в Карпатах](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/dzherelo.jpg)
![Села в Карпатах на білому Черемоші](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/karpaty_selo.jpg)
За домінуючу, зверхню над іншими горбеляку (от-як Піпіван на Чорногорі), у верхів’ях Черемошів «за вуха притягнути» можна хіба гору Чивчин. Тому за «дах», на який кортить вилізти і хай весь світ зупинився ‒ Баби, скелі-останці поруч гори Коман. На південь звідусіль панорама спирається на стрімкіші, чим звикло око бачити на українській території, вершини гір Марамуреш в Румунії.
![Скелі Баби в Карпатах](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/skeli_baby.jpg)
На горі Коман, з висоти 1680 метрів над р.м. б’є струмок, який проголошено Витоком Чорного Черемошу. Перших 4 км ‒ до місця, де струмок зливається з іншими йому подібними і стає подібним на Річку, Чорний Черемош скочується із нахилом майже 14 м на 1 км (!), скидаючи щокілометра близько 300 м по вертикалі. За рахунок першої стрімкої ділянки середній нахил Чорного Черемошу вираховується як: 1680 – 484 = 1196/ 87 км = 13, 7 м/км. Тоді як без цих перших 4 км: 1380 – 484 = 896/83 = 10, 7 м/км.
На найпопулярнішому для рафтингу відрізку Чорного Черемошу (між впадінням р.Дзембронею та Красником («лісництво»)) маємо: 717 – 666 = 51 м /5,1м = 10 м/км.
Якби витік Білого Черемошу рахувався так само, від найвищого витока (а це річка Крецеллі (1829 м над р. м., витікає з-під кордону з Євросоюзом), нахил був би майже 20 м/км!
А так Білий Черемош: 947-484 = 463/ 51 км = 9,07 м/км.
Водночас на найкрутішому відрізку річки між селами Голошина та Яблуниця: 731 – 588 = 143 м / 10 км = 14,3 м/км!
Це багато чи мало? Для порівняння, похил річок Поділля: Стрипа 1,5 м/км, Серет ‒ мізерних 0,93 м/км.
![кляуза на Білому Черемоші - Перкалаба-Сарата](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/klauza.jpg)
А може, до Черемошів вжито різні принципи визначення початку, бо так радянські картографи намагалися приховати, що «залізна завіса» протікає і «пролетарська річка Бєлий Черемош» має «іноземне коріння»?
***
Від гори Коман додолу через полонину Прелучний можна скинутися до річки Перкалаб. На ній є залишки дерев’яної гідротехнічної споруди («клявзи»), збудованої 1879 року для сплаву карпатського лісу. Клявза названа іменем кронпринца Рудольфа, сина цісаря Франца-Йосифа. Такий «подарунок» не зробив його щасливим ‒ рівно через 10 років (в 1899-му) Рудольф застрелився.
![кляуза крон-принца Рудольфа](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/klauza_rudolfa.jpg)
![кляуза в Перкалабі](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/klauza_perkalab.jpg)
Коли 1866 року Австрійська імперія програла війну Пруссії, невдахи Габсбурги запустили ребрендинг ‒ тепер держава називалася «Австро-Угорська імперія». Хитрий план не проскочив, увільнитися від сплати репарацій не фартануло, а платити довелося, зокрема карпатським лісом. Оскільки доріг понад Черемошами на той час відповідних покладеному технічному завданню не було, німецькі інженери спроєктувати «дороги» водні та цілу систему клявз-гатей у верхів’ях Черемошів (на Сараті, Перкалабі, і на самому Білому Черемоші «клявза Марієн» вище Голошини). Білий Черемош у визначені години перетворювався на бурхливий водний тракт. Єврейські економісти розрахували комерційну систему цього процесу, а місце на слизьких ковбках на екстремальних габах (порогах) було відведене ‒ за відносно велику зарплату ‒ місцевим мешканцям-гуцулам.
![Кляуза Марієн на Білому Черемоші](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/klauza_marien.jpg)
Раніше, щоб сплавити ліс, гуцули використовували «дику плавачку» ‒ зрубаний ліс вимітували в потоки і чекали на Велику Воду, яка б ту деревину знесла. У крайньому випадку скручували невелику, на одну-дві талби (від спотвореного лат. table) плавучу конструкцію. Для порівняння ‒ в часи найбільшого розвитку сплавної справи 3 керманичі мали за спиною 500-600 кубІків лісу, (рекорд ‒ 1000!). ЗІЛ-131 бере, гора, 15 кубІків. Припинили сплавляти ліс, коли дорубали весь доступний до ручки наприкінці 1960-х. В 1969 році сталася повінь, яка вивела з ладу гідроспоруди. В 1970-х мали місце бути сплави на дарабах, організовані для кінематографістів (останній в 1979 році).
![сплав лісу - Білий Черемош](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/splav_lisu.jpg)
В керманичі йшли не від заможного життя ‒ найбільша кількість представників цієї професії родом була з двох гуцульських сіл, в яких було найменше ріллі ‒ з Устеріків та Криворівні.
Ворітця ‒ лиховісне місце. Камінь в кінці порогу, об який і в наш час б’є вода іскриста, забрав людських життів, певно, більше, чим усі інші пороги Черемошу разом взяті. Були спеціальні керманичі-командос, які бралися проводити дараби крізь Ворітця. У наш час поріг ‒ разом із каскадом інших (найславніші та незрівнянніші серед них ‒ Тарночки та Драбинки, москалі називають їх якось інакше) ‒ бомба для комерційного рафтингу.
![сплав на рафті Білим Черемошем](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/splav_cheremosh_biy.jpg)
Оскільки Ворітця виявилися знаковими і для місцевих мешканців, і туристичної спільноти, viribus unitus річка тоді була порятованою. По тій історії можна зняти повний метр в стилі щось середнє між Тарантіно та Кустуріцею, якось іншим разом.
![Люди проти мініГЕС у Карпатах](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/ges2.jpg)
![Будівництво міні-ГЕС на Білому Черемоші](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/ges1.jpg)
![мінігес у Карпатах - річка Білий Черемош](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/ges3.jpg)
Можна сказати, що кермаництво ‒ карпатська версія пролетаріату. Так само в Бориславі («місто, яке сміється»), із ризиком для життя, робітники добували шахтним способом нафту.
На клявзі кронпринця Рудольфа на початку 1940-х нацистські війська спорудили одну з перших в Карпатах гідроелектростанцію. У наш час закладену окупаційними адміністраціями традицію підтримують гідроенергетики на сусідній до Перкалабу річці ‒ Сараті. Тут давню струхлу гать в 2014 році замінили ґанцновою дерев’яною греблею (по проєкту) і доліпили малу гідроелектростанцію (попри проєкт). 14 м/км не дає спокою: із п’яти введених в експлуатацію МГЕС Прикарпаття чотири ‒ в Басейні Білого Черемошу, в проєкті ‒ страшно подумати, скільки ще.
![карта міні-ГЕС у Карпатах](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/ges_karpaty.jpg)
Найпотворніший ‒ «тракт» на потоці Гримітний (село Грамотне), де потік протягом гуцульського кілометру зникає в чорній іржавій трубі. Нижче за течією потік впадає в річечку Пробійна, де ще дві МГЕС, а в селі Яблуниця перегороджений дамбою й сам Білий Черемош.
![дериваційна міні_ГЕС на р. Білий Черемош](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/ges_grymitny.jpg)
Науковці стверджують, що якість води в Білому Черемоші до і після дамби в Яблуниці ‒ дві великі різниці. Найперше через відходи людської життєдіяльності ‒ зокрема лісової промисловості, але і ГЕС не додає здоровля. Коли рівень води в руслі низький, майже всю воду пускають через турбіну, 2300 метрів річки «меліоровані» в кращих традиціях народного господарства. Так, між іншим: 588-573 = 15 / 2,3 км = 6,52 м/км.
![мініГес на ріці Білий Черемош](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/miniges2.jpg)
![ГЕС на Білому Черемоші](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/miniges1.jpg)
Пишуть, що коли в 1969 році була введеною в експлуатацію Бурштинська ТЕС, за недоцільністю експлуатації в Карпатах закрили 14 малих ГЕС (Яблуницька згоріла в 1973 і її до кінця 2000-х не відновлювали).
![паводок на ріці Білий Черемош](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/bily_cheremosh_pavodok.jpg)
Білий Черемош ‒ «рекордсмен» за кількістю-сило паводків серед карпатських річок. Проте в наш час Велика Вода на Білому Черемоші не завдає людям великої шкоди. Бо не встигається забути, як річка тягне за собою все живе-неживе, тому й не будуються в охоронній зоні річки.
Що для людей страшна стихія і біда, то для водників-туристів річка №1 для екстремальних сплавів ‒ головне, не звертати увагу, як місцеві мешканці хрестяться і крутять пальцем біля виска, та ще й прозиваються «потопельникАми».
![на рафті Білим Черемошем](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/raft_cheremosh.jpg)
На Білому Черемоші в Яблуниці пихтить автоматичний гідропост. Людство на сайті hydro.meteo.gov.ua може що 2 години відстежувати актуальні дані, щоб встигнути «зловити воду».
Принаймні з одного, чернівецького берегу, акваторія Білого Черемошу ‒ цілий іхтіологічний заказник. Приурочений до оселищ червонокнижних риб: вищезгаданої головатиця, миня, марен (не плутати з мУреною); віднедавна «почервонів» також підуст. Проте природоохоронне законодавство поки ніц не годне проти колеса гідроенергетики. Найбільше баталій, включно з протестами місцевих мешканців, які самі собі перекривали дорогу, було у тому ж 2014 році довкола ключового порогу Ворітця.
В основній течії Білого Черемошу головний з ендеміків Паннонського моря (Дунай з притоками ‒ все, що від прадавнього моря залишилося) ‒ лосось дунайський, або ж головатиця, або Hucho hucho. В «Гуцульщині» Володимира Шухевича (5-томне дослідження, початок XX ст.) вказано, що в Черемоші головатиця здатна вирости великою за 30 кг тільки в розповідях рибалок.
![головатиця - вид риби в Черемошах](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/golovatycia.jpg)
![головатиця - риба в Черемоші](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/golovatycia-foto.jpg)
«Зелених садиб» в долині Білого Черемошу є всього на раз-два-три ‒ але на 4×4 сюди сюди можна завітати із тих кількох сотень хостелів-готелів-гостинних дворів, якими вкрита «цивілізована» частина Карпатського регіону. Найкраще, що може статися із джипінгом, яким зараз розбивають в хлам високогірні дороги: дорога понад Білий Черемош. Від устя й по самі гланди Яловичори. Хай би ці великі бібіки катосили понад ріку ‒ в асортименті тут і і серпантини, і з одного боку стрімкі урвища а-ля «мама, забери мене звідси», з іншого на дорогу зриваються каменюки.
![грунтова дорога вздовж ріки Білий Черемош](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/doroga_nad_cheremoshem.jpg)
Автостоп тут незабутній: автор одного разу їхав кількадесят кілометрів в темряві, аж раптом від жигуля напіввіддерся захист. Ікри рвалися наверх до небес, але водій, замість кіпішувати, кермував із незворушною мімікою Стівена Сігала на лиці, так наче в нього таке фаєр-шоу по через день.
Щоб доїхати сюди громадським транспортом, з Вижниці є автобус до Яблуниці-буковинської. З автостанцій Косова-Верховини є рейс «Косів-Голошина» (на bus.com.ua з надійністю «0% ‒ подумайте, чи підходить вам такий рейс»), долає 70 км протягом 5 (!) годин. Швидше буде ровером з широкими колесами. Звісно, подбайте про те, щоб мати із собою повний ремкомплект і хорошого техніка.
![село Черемошна в Карпатах](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/cheremoshna.jpg)
Пограничне з Яблуницею село ‒ Черемошна. Сюди Марія Матіос, письменниця, «поселила» свою «Солодку Дарусю». Пані Марія і її молодший брат Анатолій (ексголовний військовий прокурор) ‒ уродженці над-Черемоських Розтоків:
«В долині обабіч ріки щось таке дивне, таке срібне, ніби мрія, ніби казка в серпанку яблуневого цвіту, з виринаючими банями церков» ‒ це цитата не Анатолія, такими Розтоки бачила Леся Українка:
![Долина Білого Черемошу](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/dolyna_bilogo_cheremoshu.jpg)
В нижній течії Білого Черемошу села, з обох берегів, змінюють одне одного. З-поміж приватної забудови видно верхи трьохдільних, подібних на корабель церков (мабуть, під впливом буковинської традиції, бо для прикарпатської Гуцульщини типові хрестоподібні, от як у Криворівні:
![сплав річкою Чорний Черемош біля села Зелене](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/cerkva_zelene-1024x684.jpg)
На Провідну неділю (тиждень після Великодня) узбіччя доріг біля церков щільно запаковані автівками ‒ за давнім звичаєм, люди просто помежи гробків на лавицях поминають своїх незабутих предків, причащаючись наїдками і напоями. Наш інтеліґентний читач, безумовно, пам’ятає закінчення «Тіней Забутих предків» Коцюбинського:
«…Забава трясла стінами хати та била хвилями зойку в спокійне ложе мерця…»
Такий нескінченний цикл буття, гуцульське колесо Сансари. В «Році у віруваннях Гуцулів» знаходимо легенду про «Рахманський великдень» ‒ шкаралупки від великодних крашанок треба ви́мітати в ріку, на 40-й день вони доплинуть до міфічної Країни Рахманів, і лиш по цій ознаці тії рахмани отримують знання, в який день святкувати це свято. Додам лиш, що ідентичну легенду про рахманів Володимир Гнатюк записував також на Поділлі на річці Серет, тому це не локальна гуцульська, а давня індоєвропейська легенда.
Нарешті, устя рік ‒ Чорної та Білої, через Чорну ‒ автомобільний міст, недавно дбайливо вкритий шаром асфальту, через Білу, меншу, дерев’яна кладка, по якій максимум що годно проїхати ‒ мотоцикль або жигуль.
За часів нацистської окупації в 1940-х ліс по Білому Черемошу сплавляли до Устеріків, а звідси ‒ і до Вижниці було прокладено вузькоколійку, до цього часу єдину залізницю на території Верховинського району. Але це вже зовсім інша історія.
![Дорога над річкою Білий Черемош](https://kurs.if.ua/wp-content/uploads/2022/02/rika_bily_cheremosh.jpg)