fbpx

Код перемоги: як працює EPAM в Івано-Франківську

Економіка 18:15, 30.11, 2022

У вересні 2022 року найбільша ІТ-компанія України EPAM відкрила офіс в Івано-Франківську. Сьогодні у ньому одночасно можуть працювати 70 спеціалістів, до того ж незалежно від вимкнень електроенергії чи перебоїв з інтернетом.

Чому франківський офіс EPAMу один з найкращих в Україні, про роботу ІТ-компанії в умовах війни та що потрібно молодій людині чи світчеру, аби увійти в ІТ, розповів КУРСу Володимир Шиян – керівник напрямку розвитку провідних технологій ЕРАМ та відповідальний за розвиток локацій західного регіону.

Володимир працює у компанії EPAM 15 років, займався ІТ-проєктами як Java-розробник, останні 10 років займається менеджментом, три з них – на посаді керівника відділу провідних технологій.

Код перемоги: як працює EPAM в Івано-Франківську 1
Володимир Шиян – керівник напрямку розвитку провідних технологій ЕРАМ

Компанія EPAM нещодавно відкрила офіс в Івано-Франківську. Це наслідок війни чи планований етап розширення?

Наймати людей і думати про відкриття офісу в Івано-Франківську ми почали ще у 2020-му. Через рік у нас вже було досить багато спеціалістів, ми знайшли для них коворкінг, щоб вони могли комфортно працювати у командах.

Відкрити офіс планували наприкінці першого – на початку другого кварталу 2022 року, але війна внесла суттєві корективи у наші плани. Ремонтні роботи довелося трохи відтермінувати, і офіційне відкриття офісу відбулося у вересні.

Це планова річ, але місія офісу до війни і після різна. Якщо до війни ми думали, що це буде просто ще одна локація EPAM, то з початком війни наші офіси на заході країни взяли на себе місію прихистків для людей, які релокувалися зі східних, центральних регіонів. Тому війна вплинула на те, який це офіс, скільки тут людей, які можливості цього офісу.

Скільки спеціалістів зараз тут працюють?

Зараз у нас понад 100 людей з Франківську та області. Якщо враховувати колег, які тимчасово перемістилися зі східних, південних, центральних регіонів, то це понад три сотні спеціалістів. Усі вони мають можливість працювати в офісі.

На відкритті керівник західноукраїнської локації EPAM Андрій Трофімов говорив, що франківський офіс найсучасніший і найбільш пристосований для роботи ІТ-фахівця. Що тут особливого?

Кожного разу, коли відкриваємо офіс, стараємося включити у нього щонайбільше новинок, які напрацювали самі чи побачили в офісах наших замовників. Стараємося бути у тренді та включати в офіси найсучасніші речі, які потрібні ІТ-фахівцям для комфортної роботи.

Цей офіс має 780 метрів квадратних, облаштовано 70 робочих місць. Тут є паркінг, кухня, душова. Є можливість працювати у квайт-румах (тихі кімнати), де люди можуть усамітнитися, поговорити по телефону чи сфокусуватися на якихось речах.

Тут є можливість бронювати місця людям, які хочуть тимчасово попрацювати. Є можливість працювати командно.

Код перемоги: як працює EPAM в Івано-Франківську 2

Це досить гнучкий офіс, він у гарній локації, що важливо. Він облаштований усім необхідним для безперервної продуктивної роботи. Встановлено генератор, який забезпечує повноцінну роботу офісу, очікуємо на встановлення Старлінків.

Вважаємо, тут є усе необхідне для того, щоб люди продуктивно працювали і фокусувалися на роботі.

Наскільки офіс заповнений?

Люди загалом працюють у гібридному режимі. Ті, кому потрібно виконати критичну задачу і немає гарантії, що інтернет, світло не пропадуть, резервують місця і працюють в офісі. Наразі після останніх повітряних атак та пошкоджень критичної інфраструктури попит на роботу з офісу суттєво зріс.  

Після коронавірусу не було такого, що всі працюють з офісу. Коефіцієнти відрізнялися залежно від локації, але, як правило, це був показник 1 до 4, 1 до 5.

Код перемоги: як працює EPAM в Івано-Франківську 5

Продовжуєте набір спеціалістів у межах офісу?

Набір триває постійно. Загалом по Україні у нас приблизно двісті вакансій. Це менші показники, ніж були до війни. Бізнес-запитів менше, але вузьких спеціалістів або з унікальним набором навичок наймаємо, цей процес не зупиняється.

Попередні роки ІТ-ринок в Україні зростав на 25-30%. Компанії наймали нових спеціалістів, планували відкриття нових офісів, і тут – 24 лютого повномасштабне вторгнення. Які основні виклики постали перед компанією у перші дні війни?

Ваша правда, у нас були амбітні плани щодо росту. Попередній рік був дуже успішним, і ми хотіли щонайменше його повторити, закладали плани росту у 30% і більше. Відкриття нових офісів й таке інше.

24 лютого усе помінялося. Якщо говорити про перші дні, це було про безпеку людей. Це стосувалося усіх регіонів, передусім тих, куди наближалася лінія фронту. Мови про роботу не могло бути, люди переміщалися, вивозили сім’ї, думали про безпеку.

Ми зі свого боку на заході Україні взяли на себе місію бути допоміжною ланкою для людей, які рухалися в Європу. Ми зустрічали, допомагали знайти тимчасовий прихисток, допомагали інформаційно, матеріально, часто допомагали сім’ям працівників.

У перші дні виділили усім нашим людям по 1000 доларів матеріальної допомоги для того, щоб вони могли докупити все необхідне, покрити транспортні витрати.

Далі почали працювати з клієнтами, щоб бізнес нікуди не пішов: пояснювали, що відбувається.

До війни значна частина команди була у центральних і східних регіонах: Київ, Дніпро, Харків. Ці люди перемістилися більше на захід, дехто за кордон. Розповідали клієнтам, як можемо деліверити вчасно проєкти у нових умовах. Ми мали регулярні дзвінки. Розповідали про ситуацію на фронті, що міняється, що в енергетиці, чи люди у безпеці.

У компанії EPAM є багато внутрішніх систем, які дозволяють міряти продуктивність. Для нас не було жодною проблемою визначити, що і де просіло. З цими даними ми могли аргументовано говорити з клієнтами, просіла продуктивність чи ні. Місцями вона навіть зростала, люди відчували велику мотивацію бути продуктивними, допомагати – і включалися в роботу.

Коли вдалося відновити стабільну роботу компанії?

В кожному окремому випадку було індивідуально. Людям на заході та у центрі  знадобилося менше часу. Людям у Харкові треба було більше часу. Там були обстріли, ми їх евакуйовували. У таких випадках на це пішли дні, тижні.

Ті, хто були на заході чи переїхали одразу, почали працювати уже з третього дня.

Повернімося до ваших закордонних клієнтів. Як вони зреагували на початок повномасштабної війни?

Перша реакція в усіх – шок. Ніхто не вірив у таке масштабне вторгнення. Вже з кінця першого тижня війни ми повідомляли їм про безпеку людей, абсолютно усі питання були не про проєкт, а як люди, де вони, чи у безпеці їхні сім’ї. Пропонували допомогу.

Ніхто не наполягав на тому, що треба закривати терміни, робити проєкти. Люди на стороні клієнта організовувались, збирали гроші, купляли речі для гуманітарної допомоги. Пропонували можливості вивезти людей.

Фокус був на безпеці людей. Вони серйозно співпереживали, ходили на мітинги – просили у своїх урядів підтримки України, закрити наше небо.

Була допомога і було розуміння, що люди можуть випадати з робочого процесу на кілька днів.

Зі стабілізацією фронту, із появою розуміння, що країна вистояла, що Україна має шанс виграти цю війну, кількість наших зустрічей з клієнтами зменшилася, вони ставали рідшими. Просто відслідковували загальну ситуацію.

Клієнти розуміють, що тут є аспекти, пов’язані з певними ризиками, але бізнес розвивався. В Івано-Франківську від початку війни у нас близько 50 нових вакансій. Ми продовжуємо наймати людей і знаходити для працівників нові проєкти.

Хочу відзначити допомогу загалом всього EPAM. EPAM одразу сказав, що буде стояти за Україну. Була максимальна підтримка бізнесів, щоб відправляти якнайбільше нових запитів в Україну, якщо це можливо.

Війна спричинила відтік мізків з України. І це не тільки про фізичний виїзд людей за кордон. Знаю дизайнерів, розробників, які, залишаючись в Україні, звільнилися з місцевих компаній та влаштувалися у європейські. Що робить ЕPАМ, аби втримати ключових спеціалістів?

Загалом це системна проблема всієї ІТ-індустрії. Що стосується компанії ЕРАМ, у перші дні й тижні частина наших людей виїхала, але вже з літа ми відслідковуємо тренд, що більшість повернулася в Україну, вони далі працюють з нами. Якась частина людей залишилась за кордоном, але абсолютна більшість залишилась в ЕРАМі, вони долучилися до інших локацій компанії з перспективою у майбутньому повернутися в Україну.

Ця проблема не стала критичною для нас. У нас багато представництв по всьому світу, нам не довелося швидко відкривати офіси в інших країнах. ЕРАМ – це глобальна компанія, понад 60 тисяч людей, 50 країн, 6 континентів. Людям було куди рухатися у межах компанії.

Але, як я сказав, це системна проблема, і відтік кадрів, напевно, буде продовжуватися, поки не буде запроваджено прозорих алгоритмів бронювання, можливостей тимчасового виїзду для айтішників під час воєнного стану.

За даними соціологічного дослідження групи «Рейтинг», з початку війни 37% українців втратили роботу і лише 6% змогли знайти нову. Багато з тих, хто втратив роботу, побачили можливість знайти себе в ІТ. На навчальний курс від ЕPАМ у квітні зареєструвались 17 тисяч охочих, пізніше Мінцифра оголосила про плани підготувати 60 000 фахівців для ІТ-галузі. Український ІТ-ринок готовий до напливу такої кількості «молодих» спеціалістів?

Якщо ми говоримо про перспективи українського ІТ-ринку, на мою думку, вони дуже хороші. Чому? З одного боку, у нас війна, а з другого, – ми навіть до війни мали найменшу кількість айтішників на 100 тисяч населення. Проти Польщі, Сербії втричі менші показники. Це означає, що у нас достатньо місця для розвитку. Тішило і надихало те, що багато людей до війни хотіли зайти в ІТ. До 80% старшокласників розглядають можливості ІТ-сфери. Так само зараз є багато світчерів – людей, які втратили роботу у своїх галузях і пробують свої сили в ІТ.

Зайти в ІТ-сектор можна у будь-якому віці. Люди, які обираються для себе цей напрямок, повинні розуміти, що це може не статися з першої спроби.

Наскільки зросла конкуренція на вакансіях для початківців?

Загалом попит на нових спеціалістів з початку війни впав. В умовах, коли йдуть не такі великі обсяги запитів від бізнесу, обираються більш досвідчені кадри. На сеньйорів є запит завжди, особливо в умовах кризи.

Проте все одно з’являються позиції для молодих спеціалістів, світчерів, які тільки починають професійний шлях. Тут підбір може бути довшим, ретельнішим. У цьому році ми взяли до себе 120 молодих спеціалістів.

Які навички потрібні початківцю, аби успішно пройти співбесіду в ІТ-компанію?

Тут класично є hard skills і soft skills. Якщо ми говоримо про hard skills, людина має ретельно підібрати те, що їй найбільше підходить. Особливо це стосується світчерів. Вони уже мають успішні історії, вони розуміють, що їм краще підходить, з якого роду задачами будуть справлятися: з більш технічними чи менш технічними, більш креативними чи менш креативними.

Так само молодим спеціалістам важливо зразу обрати hard skills, проходити курси, удосконалюватися.

Якщо ми говоримо про soft skills, то, безумовно, важливою є здатність людини адаптовуватися. Друге – це комунікація – можливість працювати з різними командами, клієнтами. З різних географій, з різними культурними відмінностями. Це неможливо опанувати за день чи місяць, але потрібно усвідомлювати важливість цього з самого початку.

Англійська мова – зараз без англійської в ІТ досить важко. Документація, мови програмування. Якщо англійська відсутня або на базовому рівні, це буде сповільнювати роботу і розвиток людини.

Кажуть, що будь-яку кризу можна використати як точку для росту. Як війна змушує українські ІТ-компанії до змін?

Бренд українського ІТ-ринку високотехнологічний. Всі знають, якщо треба зробити складний проєкт чи нішевий продукт, можна віддавати в Україну і не переживати – він буде зроблений.

Водночас мусимо зазначити, що умови, у яких ми перебуваємо, не надто сприяють розвитку бізнесу.

Зараз є нагода зробити прорив. Для цього потрібно виробити чіткі алгоритми взаємодії влади і ІТ-сфери. Абсолютна більшість ІТ-спеціалістів не тримала у руках зброї. Їм бути мобілізованими і захищати Україну дуже почесно, але не завжди це буде ефективно. Водночас вони вмотивовані якісно працювати, приносити сюди валюту, підтримувати сім’ї, волонтерити, бути економічним тилом для всієї країни.

Знаходження сьогодні алгоритмів і правил щодо бронювання людей, можливостей тимчасового виїзду за кордон для бізнес-поїздок могло би сильно допомогти і сприяти розвитку бізнесу і дати поштовх для розвитку індустрії, яка у майбутньому буде формувати економіку України.

Код перемоги: як працює EPAM в Івано-Франківську 6

Ви декілька разів наголосили на можливостях виїздів за кордон. Заборона виїзду сильно вплинула на комунікацію з клієнтами?

Вже з 2020-го, коли коронавірус вніс обмеження, ми стали менше їздити за кордон у бізнестріпи і клієнти стали менше до нас приїжджати. Для тих бізнесів, команд, де це трапилося раніше, це стало менш проблемно, особистісний контакт був уже встановлений і люди з розумінням ставилися до обмежень.

Для молодих спеціалістів, для нових проєктів є важливим встановлення особистісних контактів. Потрібно, щоб ключові люди зустрілися з іншими командами, де клієнт має свої офіси, або з клієнтом напряму.

В умовах неможливості виїзду більшості нашого чоловічого населення це недоступна опція, яка могла б сприяти розвитку, залученню нових клієнтів.

Яким ви бачите механізм виїзду?

Як варіант – це могли б бути дуже тимчасові бізнес-подорожі на кілька днів у сусідні країни для того, щоб зібрати ключових людей з України, інших локацій ЕPАМ, клієнтів. Головне – щоб це було законно, у правовому полі.

ІТ у ВПК. Сьогодні українські ІТ-компанії, зокрема ЕPАМ, готові інвестувати у розробку продуктів військового чи подвійного призначення?

Війна для всього українського ІТ-ринку стала поштовхом для нових запитів, які раніше були рідкісними. Це запити на мілітарі-рішення, на безпеку, на кібербезпеку, спрощення логістичних рішень.

ЕPАМ на волонтерських засадах був долучений до понад 15 проєктів. Наприклад, ми допомагали знайти рішення для аграріїв з посівною в умовах війни.

Багато компаній розробляють електронні, апаратні рішення, пов’язані з мілітарі. Це можуть бути засоби і подвійного призначання, і суто військового.

Багато айтішників на різних умовах долучаються до ІТ-армії. І допомагають тримати інформаційний фронт.

Тому ринок помінявся, він створив попит, і різні компанії, в тому числі ЕPАМ, контриб’ютиють ці напрямки.

Яким ви бачите майбутнє ІТ-галузі в Україні після війни?

Те, що у нас зараз немає розвитку у 30%, – це штучно стримано, він відновиться, як тільки настане мир і розуміння, що люди у безпеці. Тут нема ніяких сумнівів, ми повернемося на ці показники.

Але варто більш системно підняти рівень ІТ-індустрії з огляду важливості для держави. Багато світчерів, які вийшли зі своїх індустрій, можуть туди не повернутися. Важка промисловість, металургія, приладобудування будуть довго відновлюватися до довоєнного рівня. І перехід цих людей в ІТ-галузь може пришвидшити економічний прорив.

З другого боку, він (перехід) насправді не є затратним. У нас хороша навчальна база, хороші університети, які дають базовий рівень знань.

Айтішнику загалом не треба багато. Йому потрібні знання, комп’ютер, інтернет і можливість десь-колись ходити в офіс. І в цілому він усім забезпечений. Якщо спокійно, якщо небо захищене, то перехід в цю галузь може бути достатньо швидким.

Який потенціал до росту?

Це сотні тисяч спеціалістів, щоб ми досягли рівня насиченості ІТ-спеціалістами на 100 000 населення. А враховуючи потреби відновлення і модернізації країни, то це будуть ще більші показники.

Що потрібно зробити державі для стимулювання ІТ-ринку?

Під час пандемії короновірусу року ми бачили, як було деяке скорочення бізнесу, а потім відбувся стрибок. Аналогічно може бути і тут, якщо будуть належні умови. Чітке розуміння, як айтішники оподатковуються, розуміння можливостей бронювання, можливостей тимчасового виїзду. Чіткі правила гри дуже сильно допоможуть ІТ та іншим компаніям планувати діяльність.

На завершення – про ЕPАМ і Івано-Франківськ. Що ІТ-компанія може дати місту?

Насправді дуже багато. Найперше – це робочі місця людям, айтішник створює 6-7 додаткових робочих місць.

По-друге, ми можемо якісно допомогти освітнім закладам. Дати їм перспективи розвитку спеціалістів, щоб вони розуміли, в якому напрямку розвивати учнів, студентів. Так само це можуть бути конкретні рішення в облаштуванні комп’ютерних класів, перенесенні частини інфраструктури у хмарні сервіси.

Також це можуть бути гуманітарні речі для тимчасово переміщених осіб. Ми можемо податки наперед платити: на початку року ЕPАМ заплатив понад 100 млн грн податків наперед.

Головні новини Івано-Франківська і області у Телеграм

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: