fbpx

Як пандемії сформували світ: чума, холера, іспанка, SARS. Частина 2

Здоров'я 12:41, 23.03, 2020
НА ФОТО: Пандемія іспанського грипу вважається найбільшою за смертністю в історії людства

Продовження. Першу частину читайте тут.

З плином часу людське суспільство разюче змінюється, деякі практики назавжди відходять у небуття, деякі залишають за собою голу форму – як, скажімо, практика потискати руки при вітанні чи звичка не передавати нічого через поріг. А деякі практики химерно повертаються знову і знову, коли для цього приходить час.

Під час пандемії Чорної Смерти Европою прокотився справжній геноцид котів – вони вважалися нечестивими, диявольськими тваринами, що розносять пошесть. Чуму розносили щурі, тому цей забобон лише сприяв кращому поширенню зарази. Коронавірус щурі не розносять, але немає жодних доказів і тому, що його переносять тварини (в перекладі з обережної мови науки це означає, що заразитися коронавірусом від тварин не вийде). Проте це не заважає Інтернету повторювати забобони, яким от уже сімсот років, і застерігати людей від контактів з тваринами, котрі нібито розносять заразу.

На щастя, у спадок від Чорної Смерти нам дісталися хіба звичаї відганяти пошесть хресною ходою та обережне ставлення до тварин. А пандемії, про які ми говорили минулого разу, хоч і мали глобальні наслідки для тогочасного світу, нині відчуваються хіба в мистецтві та поп-культурі. Цього разу мова піде про ближчі до нас хвороби, які сформували вже безпосередньо наше з вами життя. Проте перш ніж переходити до цієї теми – два слова про подію, що змінила все.

Ефект Земмельвайса

Іґнац Земмельвайс – угорський акушер-гінеколог, котрий працював у Відні та Пешті. У ті часи летальність лікарняних пологів на 30-50% перевищувала летальність домашніх. Особливо часто породіллі помирали від сепсису – зараження крові. Іґнац зацікавився цим феноменом і почав його досліджувати, шукаючи причину і, відповідно, спосіб вирішити проблему.

Іґнац Земмельвайс
Іґнац Земмельвайс – рятівник породіль

Іґнац припустив, що джерелом інфекції можуть бути лікарі, котрі багато часу проводили в прозекторських над розтинами трупів та нерідко приймали пологи, лише витерши руки хустинкою. І не помилився. Коли він запровадив у своїй лікарні обов’язкове миття і знезаражування рук (тоді це робили хлорним вапном), смертність серед породіль знизилася з 18% до 2,5%.

Іґнац Земмельвайс памятник у Будапешті
Пам’ятник Земмельвайсу

Колеги відкриття Земмельвайса не прийняли, його цькували і забороняли публікувати статистику, що демонструвала зниження смертности, яку самі лікарі називали «доносом». Зрештою, Земмельвайса навіть запроторили до божевільні, де він і помер – саме від сепсису.

Попри всі намагання Іґнаца популяризувати своє відкриття – по суті, прообраз антисептичних заходів – його досягнення стали відомі аж після смерти. Не так самого Іґнаца, як тих лікарів, котрі його цькували. Ефект Земмельвайса – це нездатність людини прийняти інформацію, що суперечить усталеним поглядам, навіть якщо інформація безсумнівно правдива (в народі цей ефект називають «як горохом об стіну»). А практика миття і дезінфекції рук, на якій всі так наголошують під час нинішньої пандемії, – це спадок доктора Земмельвайса. Ймовірно, одне з найважливіших відкриттів в історії нашої цивілізації, завдяки якому приблизно 15% із вас, шановні читачі, щойно прочитали це речення.

Третя пандемія чуми (Портова смерть)

Попри категоричну впертість лікарського світу остання чверть ХІХ століття все ж ознаменувалася зростанням рівня гігієни. Цьому сприяло і поступове поширення новітніх медичних ідей (аж дивно, що на початку ХХ століття звичайне миття рук ще було відносно новітньою медичною ідеєю), розбудова водогінних та каналізаційних мереж у великих містах і просто зростання рівня медицини. Не кажучи про те, що карантинні заходи були добре відомі ще з часів Чорної Смерти. Тому третя пандемія чуми виглядала геть не так, як виглядає пандемія в нашому розумінні. Це був ряд спалахів уже третього штаму тієї-таки чумної палички, який прокотився цілим світом із 1894 (Китай) по 1912 (Куба) роки.

Третя пандемія чума

Середина ХІХ століття принесла чергову хвилю глобалізації – після епохи великих географічних відкриттів прийшла доба колоніальних імперій, а з поширенням залізниці, телеграфу і пароплавів, що значно скоротило час подорожей та передачі інформації, прийшла перша хвиля глобальної торгівлі в сучасному розумінні. Навіть трансокеанські подорожі стали відносно недовгими, проте нові технології вимагали багато ресурсів – переважно заліза та міді. Чума зародилась у китайській провінції Юньнань, яка відома через дві речі. По-перше, там великі поклади міді. По-друге, там природне вогнище чуми. Решту ви вже, мабуть, зрозуміли.

Зростання попиту – це зростання видобутку. Разом з видобутком зростала потреба в робочій силі, стрімко збільшувалось населення, експорт продукції означав збільшення обсягів транспортування, а жахливі умови життя і роботи спровокували повстання – це, своєю чергою, означало нову хвилю міграції та переміщення військ в умовах крайньої антисанітарії. І от хвороба, яка доти траплялась у тих краях періодичними спалахами, рвонула на цілий світ.

Портова смерть чума

1894 року в місті Кантон спалахнула стара добра чума, від якої за кілька тижнів загинуло 60 000 осіб. Упродовж двох місяців хвороба забрала 100 000 життів і перекинулась на Гонконґ, після чого спалах притих. Але з Гонконґу хвороба помандрувала до Індії, де прокотилась цілою країною і вбила 12,5 мільйонів людей (10 мільйонів – за першим спалахом).

Британська адміністрація в Індії запровадила, по суті, військову диктатуру – рішення спеціального Чумного комітету втілювала в життя британська армія, заходи запобігання передбачали строгий карантин, створення ізоляційних таборів – по суті концтаборів – та жорсткі репресії проти традиційних практик індусів.

Карантин став зручною підставою для широкомасштабних репресій проти місцевої культури. Це породило закономірну відповідь у вигляді терактів та політично мотивованих убивств високопосадовців Чумного комітету. Зрештою, опір британським репресіям під час чуми став одним із визначальних факторів у формуванні подальшого руху за незалежність Індії, а проблеми та конфлікти, виявлені британським тиском на прийняті в країні практики охорони здоров’я, лягли в основу сучасної програми охорони здоров’я в Індії.

Були в цьому й негайні позитивні аспекти – наприкінці ХІХ століття в Індії було створено першу протичумну вакцину, яка згодом допомогла стримувати хворобу. Коли чума вразила Бомбей, одне з найбільших міст, британська влада запросила туди для розробки вакцини відомого бактеріолога, до речі, уродженця Одеси, Володимира Хавкіна – він розробив вакцину за рекордні три місяці та успішно випробував її на собі.

Холера

Ця хвороба така особлива, що про неї доводиться говорити загалом, а не в контексті якоїсь конкретної пандемії. Поруч із третьою хвилею чуми холера стала одним із найбільших проклять зламу століть, а її пандемія, що почалася 1817 року, фактично триває досі.

Хоча з 1817 і донині виокремлюють сім пандемій холери, йдеться радше про сім вибухових періодів однієї масштабної пандемії. Як і чума Юстиніана, що кілька разів вибухово поширювалась і відступала, холерна пандемія характеризується не тим, що переможена хвороба поверталася знову, а радше тим, що хвороба поширювалася все далі й далі. Так, між першою і другою пандеміями минуло два роки, за які епідемія поширилася з Індії – спершу в Туреччину та на Закавказзя, тоді в Індокитай. Між другою і третьою пандемією минув лише рік – хвороба перекинулася в Персію та Британію. Так, стихаючи і наростаючи, хвороба пульсує в людській популяції донині.

Холера – це так звана «хвороба брудних рук», як і гепатит А чи дизентерія, тому саме її глобальне поширення стало одним із поштовхів до розвитку медичної гігієни та епідеміології. Лондонський лікар Джон Сноу, один із піонерів сучасної медицини, 1854 року з’ясував, що хвороба передається через питну воду. Того-таки року італієць Філіппо Пачіні виявив та описав холерний вібріон. У ХІХ столітті світ боровся з холерою практично постійно, кожен спалах забирав тисячі та десятки тисяч життів, і саме намагання боротися з поширенням інфекції стало першим етапом у формуванні міжнародних практик охорони здоров’я та карантину – окремі уряди раз у раз виявлялись безсилі проти поширення інфекції, якій не писані кордони.

Стандартне сьогодні застосування антисептиків, громадська та побутова гігієна – спільний спадок доктора Земмельвайса і численних лікарів, що боролися з холерою в ті часи. Скажімо, саме з поширенням холери всесвітньою стала практика перетримування кораблів на якірній стоянці у разі підозри інфікування (схожа ситуація сталася сьогодні з Diamond Princess через коронавірус), а міжнародні правила проходження митного огляду, особливо для кораблів, стали суворіші.

Серед иншого, холера подарувала нам предтечу сучасних медоглядів під час подорожей за кордон і суворі митні правила, зокрема й на перевезення продуктів харчування. Хоча, звісно, ці практики спрацьовували далеко не завжди. І досі працюють далеко не завжди, бо спалахи не припинилися, і ще кількадесят років тому холера була абсолютно пересічним захворюванням і на території України. А ще, звісно, ця хвороба подарувала нам чи не найвідомішу не матірну лайку.

Прикметно, що вакцину від холери розробили ще під час першого – і надзвичайно гострого – спалаху в Індії, однак через специфіку захворювання вакцина дозволяла хіба попереджувати чи пом’якшувати спалахи в окремих популяціях. Першим створив і випробував на собі протихолерну вакцину вже відомий вам Володимир Хавкін. Врешті, в Індії Хавкін заслужено був визнаний національним героєм, “великим білим цілителем”. Коли він помер у 1930 році в Лозанні, в Індії оголосили національний траур.

Бактеріолог Володимир Хавкін - національний герой Індії
Уродженець Одеси Володимир Хавкін – національний герой Індії, Поштова марка.

Іспанка (грип серотипу A/H1N1)

Позаконкурентна чума ХХ століття, яка віддала цей титул аж СНІДу, найсмертоносніша пандемія в історії людства, якщо рахувати абсолютні показники. 400 мільйонів інфікованих, 50-100 мільйонів смертей (приблизно 1 мільйон смертей на тиждень). Точних цифр, звісно, не знає ніхто – посіяне пандемією сум’яття явно не допомагало точному обліку, особливо враховуючи, що всього за 18 місяців цим грипом перехворіло 20% тогочасного населення Землі, а 5% усіх людей померли. Попри те, що відсотки для чуми Юстиніана чи Чорної Смерти були більшими, доти жодна пандемія не поширювалась так стрімко і не спричинялась до таких масштабних жертв. Проте з усіх описаних пандемій саме ця мала чи не найменший ефект.

пандемія іспанки
Пандемія іспанського грипу вважається найбільшою за смертністю в історії людства

Поширенню іспанського грипу сприяли три фактори: вибух пандемії припав на кінець Першої світової, коли, по-перше, світова торгівля почала оживати та інтенсифікуватися, по-друге, величезні маси людей у складі армій пересувалися морем і суходолом, а по-третє, – колективний імунітет населення світу був надзвичайно низький через злигодні війни. Серед інфікованих солдатів, котрі доти жили в окопах, смертельні випадки складали майже 100% від загальної кількости заражень. Тогочасні карантинні заходи були уже майже ідентичні сучасним – обмеження публічних заходів і громадського транспорту в містах, заборона ходити без масок, радикальне обмеження пересування і створення тимчасових масових шпиталів. Іспанка започаткувала сучасні практики соціального дистанціювання, і, хоч у часи самої пандемії це мало допомогло, світ зміг значно легше реагувати на подальші спалахи ГРВІ.

Пандемія іспанки

Спадок іспанки виявився надзвичайно цікавий і багатоманітний. На Західному узбережжі США, з його досвідом третьої хвилі чуми та чергового спалаху холери, що припав на пандемію іспанського грипу, навіть у містах швидко набув популярности новий тип архітектури – просторі будинки з кількома спальнями, роздільними санвузлами та відділеними від вулиць верандами. Така архітектура сприяла індивідуальній ізоляції та природно стримувала поширення хвороби, котра, як правило, найбільше лютувала в перенаселених районах. «Одноповерхова Америка» – спадок, зокрема, великих пандемій початку ХХ століття. Пандемія, хоч і завдала нищівного удару по післявоєнній економіці, спричинилась до стрімкого зростання фармакології та розвитку і модернізації медицини загалом.

пандемія іспанки

Іще один химерний наслідок іспанки, відомий вам усім, – зомбі. Грип – це хвороба брудних рук, яка передається через поверхні та тілесні рідини. До симптомів іспанки належать підшкірні геморагії та кашель з кровохарканням, іноді з повноцінною внутрішньолегеневою кровотечею, через що хворі подеколи виглядали моторошно.

Під час пандемії була поширена думка, що вірус – біологічна зброя, створена Німеччиною для перемоги у війні. Цей сюжетний хід належить до найзатертіших у зомбі-горорі. Панічний страх інфікування через необережний контакт став одним із найпоширеніших тропів у жанрі, а зовнішній вигляд і окремі деталі поведінки зомбі з фільмів Ромеро та иншої класики жанру взято, зокрема, з реальних симптомів іспанки. Якщо Юстиніанова чума – найближче, що в нас було до біблійного кінця світу, то пандемія іспанки багато в чому нагадує сучасні уявлення про зомбі-апокаліпсис – особливо якщо додати до картини трішки Лавкрафта та Сібрука.

Попри такі глобальні масштаби пандемія іспанки швидко забулася: жертви хвороби зливалися з жертвами війни, тим паче, що вражав грип здебільшого молодь, тобто вікова вибірка смертей порівняно з війною змінилася мало. Тим паче, тоді люди знали про цю пандемію значно менше, ніж ми зараз: без радіо, телебачення та інтернету інформація поширювалася значно повільніше, і шести-дев’яти місяців, упродовж яких пандемія встигала розгорітись і вигаснути в окремих популяціях, просто не вистачало для нормального інформаційного охоплення.

Повноцінний спадок іспанки людство відчуло дуже нещодавно – вже в ХХІ столітті, коли її використовували як нагадування про загрози грипу. Надзвичайно бурхлива реакція на свинячий грип, скажімо, була зумовлена саме його серотипом – A/H1N1, як і в іспанки.

SARS

Насамкінець залишу найближчий вам усім наслідок пандемій, який ви відчуваєте на собі практично щодня.

Попри те що пандемія SARS у 2002 році була не вельми масштабна, вона заповіла дуже багато речей, які ми спостерігаємо сьогодні: спроби китайської влади спершу приховати інфекцію, тоді репресувати тих, хто про неї розповідає, тоді применшувати масштаби інфекції, а тоді зробити вигляд, що вони від початку підтримували сторону добра. Але не тільки це.

Самоізоляція і соціальне дистанціювання стали одними з основних побутових заходів, націлених на профілактику хвороби. Цьому особливо сприяла повсюдна поява доступних персональних комп’ютерів та популяризація Інтернету, а також стрімке поширення мобільного зв’язку. Онлайн-шопінґ та кур’єрські доставки товарів і їжі – вельми неочікуваний побічний ефект пандемії SARS. Згадайте про це, коли наступного разу будете замовляти щось через GLOVO.

Повернутися до першої частини: Як пандемії сформували світ. Частина 1.

Нагадаємо, всі новини про ситуацію з коронавірусом на Прикарпатті можна читати тут: Коронавірус: всі важливі новини за темою в Івано-Франківську та області. ХРОНІКА Інформація постійно оновлюється.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: