середа, 14 листопада

3D-принтери для сільських шкіл, равликова ферма, доступні фіалки: прикарпатці отримали гранти від МХП на розвиток бізнесу

У селах Західної України гостро стоїть проблема трудової еміграції місцевих мешканців. Тисячі людей залишають домівки та їдуть за кордон шукати кращої долі. Малий бізнес майже не розвивається. Щоб підтримати місцевих підприємців, агрохолдинг МХП уже третій рік поспіль проводить конкурс «Село: Кроки до розвитку», спрямований на поширення мікропідприємництва в сільській місцевості та збереження українського села.
Переможці конкурсу «Село: Кроки до розвитку» на Івано-Франківщині та Тернопільщині Переможці конкурсу «Село: Кроки до розвитку» на Івано-Франківщині та Тернопільщині

Цьогоріч на втілення ініціатив жителів сіл у п’яти областях країни МХП спрямував понад 4 мільйони гривень. На Прикарпатті й Тернопільщині фінансову підтримку компанії отримали 17 проектів.

 

Гроші на добру ідею

«Наша ідеологія в тому, що великий бізнес має бути провідником та інвестором на тих територіях, де працює», — говорить радник голови правління МХП Дмитро Камбулов.

https://kurs.if.ua/media/gallery/full/2/6/26112273_2079510192282425_7192177899117874887_n_cf4df.jpg

Дмитро Камбулов, радник голови правління МХП

Вперше грантовий конкурс МХП було проведено в 2016 році у трьох районах Черкаської області. Тоді видали 10 грантів по 40 тисяч гривень. Зараз мешканці сіл 22 районів у п’яти областях можуть отримати від МХП 50 тисяч гривень на розвиток власного бізнесу.

У 2018 році бюджет конкурсу перевищив 4 мільйони гривень — це 83 гранти.

Цьогоріч участь у конкурсі мали змогу взяти й жителі Івано-Франківщини та Тернопільщини. На теренах цих областей агрохолдинг представлений чотирма підприємствами: філіями «Перспектив» та «Рідний край» ПрАТ «Зерпопродукт МХП», ТОВ «Птахофабрика «Снятинська Нова» та ТОВ «Захід-Агро МХП». Кожне з них забезпечує краян роботою та є надійним соціальним партнером місцевих громад.

У навчальних заходах, які передували подачі грантових заявок на участь у конкурсі на Прикарпатті та Тернопільщині, взяли участь 175 осіб. Свої проекти подали 22 учасники, 17 з яких стали переможцями. 

Дмитро Камбулов каже, що така мала кількість заявок очікувана у перший рік проведення конкурсу.

«Людям важко повірити, що вони можуть отримати гроші і натомість у них нічого не попросять», — говорить Дмитро Камбулов.

Наступного року очікують більшу кількість заявок, оскільки люди переконалися, що цілком реально отримати кошти на розвиток власної ідеї просто за якісний проект, який буде сприяти розвитку краю і забезпечуватиме жителів сіл роботою.

Голова правління ГО «Громадський центр «Еталон» Леся Аронець, партнер проекту, відзначила потребу підвищення фінансової грамотності населення, щоб люди могли розпочинати  власний бізнес у своєму селі і не шукали кращої долі за кордоном. 

https://kurs.if.ua/media/gallery/full/2/6/26112105_2079510042282440_6715745581272678932_n_02589.jpg

Леся Аронець, голова правління ГО «Громадський центр «Еталон»

Демографічні проблеми українських сіл Леся Аронець пояснює на прикладі Рогатинського району. Він за 70 км від Івано-Франківська. Тут діють 13 шкіл, де навчаються лише трохи більше 2,5 тисячі дітей.

«Якщо немає молодого покоління — немає майбутнього. Тому потрібно докладати зусиль, щоб люди не виїжджали із сіл. Є населені пункти, де стоять двоповерхові великі будинки, забиті дошками, тому що люди працюють за кордоном, шукаючи там кращого життя. Конкурс дає можливість зрозуміти, що можна працювати на рідній землі. Ми дуже раді, що є ті, хто знайшов у собі сили і можливості довести це. Ви — перші пілігрими в Івано-Франківській області, які не побоялися взяти участь у конкурсі. Ми дуже вдячні агрохолдингу МХП за те, що він підтримує такі важливі для людей ініціативи. Своїм прикладом він показав, як великий бізнес має підтримувати підприємців-початківців», — зауважила Леся Аронець.

Під час визначення переможців грантового конкурсу пріоритет надавався проектам, які створюють умови для зайнятості сільського населення, впроваджують ефективні соціальні ініціативи розвитку села, використовують відновлювальні та енергоощадні рішення та впроваджують інноваційні технології. Обов’язкова умова конкурсу — соціальна складова проекту. Тобто започаткована справа має покращувати життя в селах.

У п’ятницю, 31 серпня, в Івано-Франківську 17 переможців грантового конкурсу від МХП з Прикарпаття та Тернопільщини урочисто отримали сертифікати на 50 тисяч гривень.

«Я впевнений, що вам все вдасться. Ми теж починали з малого, але вода камінь точить», — привітав переможців Дмитро Камбулов, радник голови правління МХП.

 

3D-принтери у сільські школи

Один із переможців конкурсу — Олексій Трелевський —  керівник інтернет-магазину BeGreen. Про конкурс Олексій дізнався із соцмереж. Протягом трьох років він безкоштовно навчає дітей робототехніці. Також з командою в Івано-Франківську проводить навчальні заходи із 3D-друку та 3D-моделювання.

На грантові кошти підприємець збирається придбати два 3D-принтери для сільських шкіл Верхньої Липиці та Пуківа Рогатинського району. Адміністрації шкіл виділять для них класи. Учителі вже зголосилися пройти навчання та опанувати основи роботи з новою технікою.

«Ми навчимо вчителів користуватися технікою: як друкувати, визначати відповідні параметри друку, як створювати найпростіші 3D-моделі.  А вчителі, у свою чергу, будуть навчати учнів старших класів цих шкіл», — каже Олексій Трелевський.

https://kurs.if.ua/media/gallery/full/2/6/26167747_2079510215615756_7769203198545661936_n_c486d.jpg

Дмитро Камбулов вручає сертифікат на отримання гранту Олексію Трелевському, переможцю конкурсу із Рогатинського району

Окрім навчання вчителів та встановлення обладнання, школи отримають пластик для принтерів. Його має вистачити на півроку роботи.

Також у рамках проекту підприємець поділиться зі школярами знаннями щодо інтернет-продажів 

«У селі можна займатися не тільки тваринництвом, рослинництвом чи бджільництвом, а й освоювати новітні технології», — переконує Олексій Терлевський. Підприємець запевняє, що з їхнього боку буде супровід, постійна консультація, щоб був результат і діти зрозуміли, що можна бути успішним не тільки у містах, але і в селі», — запевняє він .

Завдяки 3D-друку та 3D-моделюванню дітлахи в майбутньому зможуть заробляти кошти в себе на малій Батьківщині. Для того, щоб продавати в інтернет-мережі, потрібен лише доступ до інтернету, який вже є у селах, і відділення Укрпошти. Так, за словами Олексія, можна з будь-якого села працювати на весь ринок країни.

 

Равликова ферма

Іван Паламарчук з Городенківщини отримав 50 тисяч гривень на розвиток равликової ферми, яку з друзями заснував наприкінці цього літа.

«Равликову ферму ми створили за власні кошти. Сума — відносно мала, хоча для села — велика. Але завдяки тому, що початок вже є, можна залучати додаткові інвестиції, а не просто чекати, що хтось тобі щось дасть, — каже підприємець.

Гроші від МХП підуть на розширення ферми. Придбають маточник та інкубатор. 

«Це обладнання дасть нам змогу наступного року розширитися до півгектара і через рік — до гектара. За свої кошти ми б робили менше приміщення, а так є можливість розширення на перспективу», — говорить Іван Паламарчук.

https://kurs.if.ua/media/gallery/full/2/6/26112273_2079510192282425_7192177899117874887_n_14c48.jpg

Оксана Білик, менеджер із соціальної та корпоративної відповідальності МХП, вручає сертифікат на 50-тисячний грант Івану Паламарчуку на розширення равликової ферми

У маточнику з лютого равлики розмножуються і відкладають ікру. В інкубаторі з неї вилуплюється маленький равлик. Це два початкові етапи, які цього року пропустили — почали одразу з малька.

В облаштування приміщень під маточник та інкубатор підприємці-початківці вкладуть власні 200 тисяч гривень.  

Зараз ферму обслуговує один працівник. Його завдання  щодня годувати равликів і доглядати за полем. Наступного року завдяки розширенню буде створено ще одне робоче місце. Окремо набиратимуть людей на сезонну роботу — збір равликів.

Равликів, які цьогоріч виростуть на фермі, продаватимуть у місцеві ресторани. Частина разом із великою партією партнера піде на експорт до країн Європи.  За підрахунками Івана Паламарчука, на самоокупність ферма зможе вийти через два роки.

https://kurs.if.ua/media/gallery/full/1/other/1_70d9b.jpg

На равликовій фермі у селі Копачинці Городенківського району

Власники ферми сподіваються за кілька років створити кооператив, щоб разом з іншими «равликовими бізнесменами» закуповувати обладнання та корми.

Співпрацю із МХП Іван Паламарчук називає win-win, коли виграють обоє:

«Для великого бізнесу це невелика сума, але вона направлена на село, яке зараз фактично у критичному стані, що загрожує соціальною катастрофою. Бізнес розуміє, що село має жити, а хто живе в селі використовує цей шанс. Тому виграють обоє, і це тішить. Такий приклад мав би поширюватися і серед інших великих підприємств».

Іван радить всім, хто має ідею для бізнесу, не вагатися, а подаватися свої заявки на участь у конкурсі наступного року: «Отримати грант не складно, — говорить Іван. — Можна самому підготувати бізнес-план, у чому допомагають навчальні семінари. Складніше було знайти час для написання проекту. То була саме гаряча пора на фермі, поле ще дороблялося, равликів виносили з теплиці. Але час знайшли і написали».

 

Доступні фіалки

Галина Штогрин отримала від МХП 50 тисяч гривень на реалізацію своєї мрії — жінка хоче зробити доступними для мешканців Прикарпаття кімнатні рослини, зокрема фіалки.

https://kurs.if.ua/media/gallery/full/2/6/26166215_2079510115615766_2502379105306066937_n_b4355.jpg

Дмитро Камбулов нагороджує Галину Штогрин, переможницю конкурсу із Рогатинського району

Ідея розводити кімнатні  рослини у пані Галини виникла спонтанно.

«Одного разу я зайшла в магазин купити звичайну фіалку сенполію, але вона коштувала дуже дорого. Думаю, чому, якщо вона так легко розмножується?», — розповідає Галина.

З того часу жінка почала вдома розводити фіалки.

«Розводити кімнатні рослини — чудова справа. Придбала листочок, а з того листочка виростає квітка і зацвітає — дуже цікаво спостерігати за процесом із самого початку».

Зараз у пані Галини більше десяти видів кімнатних фіалок. Є білі, червоні, різнокольорові, звичайні маленькі фіалки,  з великими квіточками…

Побачивши в інтернеті оголошення про конкурс від МХП, жінка подумала, чому б не зробити розведення сенполій основною своєю діяльністю?

Готувати бізнес-план, розповідає, було не складно. За виграні кошти придбає стелажі, спеціальне освітлення та посадковий матеріал. 

Також Галина Штогрин задумалася про звільнення з основного місця роботи, щоб займатися виключно розведенням кімнатних рослин: «Якщо в мене все вийде, зупинятися на фіалках не збираюся. Хочу вирощувати й інші кімнатні рослини».

Чи наважилася б на це без гранту від МХП, жінка не знає, але точно це було б пізніше.

«Можливо, колись би це сталося. Просто є основне місце роботи, і його дуже страшно залишити, бо немає іншого. Грант — це основне, що мене підштовхнуло до розвитку улюбленої справи», — каже Галина Штогрин.

Вирощені рослини жінка продаватиме на вулиці перед святами та через мережу інтернет. Кімнатні рослини добре витримують дорогу і їх не складно пересилати поштою.

«Планую продавати дешевше, ніж у магазинах. Я для того і хочу їх розмножувати. Фіалки завозять з інших областей, тому вони такі дорогі у звичайних магазинах. Навіть сама не розумію, чому», — розповідає пані Галина. 

Також безкоштовно вона віддасть квіти дитячому садку та будинку школяра. У майбутньому планує розширити бізнес та створити додаткове робоче місце.

 

Поради майбутнім учасникам

МХП не обмежується грантовою допомогою. Під час реалізації проектів представники холдингу разом з партнерами конкурсу в регіонах продовжують консультувати грантерів.

«У людей можуть виникнути проблеми з реалізацією проектів. Тоді ми, звичайно, будемо надавати і менторську, і, можливо, матеріальну допомогу. Я не виключаю цього. Наодинці ми цих людей не залишимо», — запевнив Дмитро Камбалов.

Цьогорічний бюджет конкурсу перевищив 4 мільйони гривень, проте це — складова соціальних ініціатив компанії. Торік на соціальні ініціативи було спрямовано близько 110 млн гривень.

«Це й розвиток інфраструктури, забезпечення усім необхідним ФАПів, ремонт дорожнього покриття, освітлення сіл, заміна вікон у садках і школах, ремонт та облаштування будинків культури. Холдинг долучається також і до фінансування свят: днів сіл, обжинків, шкільних та новорічних свят тощо», — каже Камбулов.

https://kurs.if.ua/media/gallery/full/2/6/26113991_2079510395615738_8427861009696005972_n_3b65c.jpg

Дмитро Камбулов, радник голови правління МХП, на нагородженні переможців конкурсу в Івано-Франківську

Він запевняє, що наступного року грантовий конкурс продовжать, а розмір його фінансування буде збільшено.

За словами Дмитра Камбулова, для обрання переможців визначальними були дві складові: економічна доцільність та соціальна складова.

Конкурсант мав довести  перспективність свого бізнесу, розрахувати його прибутковість й окупність. Кожен проект повинен сприяти розвитку краю, надавати додаткові робочі місця і бути корисним для сільських мешканців. Окрім того,  бізнес має бути офіційно зареєстрованим і сплачувати податки до місцевих бюджетів.

«Ми хочемо бачити біля себе щасливих, багатих людей. Філософія нашого агрохолдингу — це допомога ініціативним мешканцям, які успішно розвиваються і допомагають в цьому іншим. Сподіваюся, нас підтримають представники великого бізнесу в цій ініціативі», — зауважив Дмитро Камбулов.

Василь Крайник

На правах реклами

КОМЕНТУВАТИ