– Пане Богдане, як пройшла сесія ЗНО, які особливості цьогорічної кампанії?
Були особливості, які продиктували зовнішні обставини в Україні. Система дуже довго виробляла-продукувала рішення, які були б прийнятні для всієї України, і тут, до честі старого-нового директора Ігоря Лікарчука, він грамотно вивів ситуацію на такий курс, який нічим не загрожував учасникам системи та самій системі. Тут не йдеться про якісь терористичні загрози, йдеться про загрози функціонуванню системи ЗНО. І те, що діти з Луганська і Донецька отримали можливість не почуватися паріями у своїй державі, – це дуже важливо, і ще більше тішить, що явка на додаткову сесію в тих регіонах, де вони тестуються (це Дніпропетровська, Запорізька області, Харківська, Київ, Київська області), нічим не відрізняється від явки на основне тестування.
Єдина поправка, що не всі батьки ризикнуть відправляти дітей поїздом, коли якісь придурки, вибачте на слові, можуть колію підірвати чи міст зруйнувати. Але система продемонструвала свою життєздатність, мобільність, здатність не пристосовуватися до обставин, а враховувати ці обставини. Зараз усі грають за правилами, напрацьованими у системі. Ті обставини, які є в системі, зумовили високу дисципліну, високу відповідальність учасників цього процесу як серед організаторів, так і серед абітурієнтів. Втім, хоч це і прикро, але кількість звернень з проханнями якось обійти систему не зменшилася. Звертаються, на жаль, усі – від прокурорів до священиків. Відповідь єдина – це неможливо.
– Які результати цьогорічного ЗНО, скільки абітурієнтів взяло участь?
В середньому явка становить 90% від тих, що зареєструвалися. Якщо абітурієнт зареєструвався на чотири предмети, то потім міг вирішити, що котрийсь зайвий, пішов на ЗНО з української мови і ще на якихось два предмети. Безумовно, тут бажано поставити якусь перепону таким речам. Бо хочемо ми того чи не хочемо, а 10% неявки влітає державі у копійку. Я не вірю, що тестування треба робити платним, принаймні у певних масштабах. А от середній бал сертифіката є абсолютно об’єктивним показником, на відміну від середнього балу атестата, який є дуже суб’єктивним показником. От ти був на трьох тестуваннях – от тобі середній бал сертифіката, був на трьох тестуваннях, а на четверте не прийшов – менший отримаєш в результаті середній бал, бо суму будемо ділити на чотири. Таким чином ми б цієї хвороби позбулися, не затрачаючи ні грошей батьків, ні грошей держави.
– Попри це, система ЗНО все-таки потребує вдосконалень…
Просочування інформації в Інтернет немає. І в цьому плані ми ЗНО довели до досконалості. Але суспільство абсолютно праве, коли каже, що тести з математики для бухгалтера і для того, хто буде розвивати кібернетику, на етапі вступу для вищої школи мають бути різними.
У нинішньому вигляді зовнішнє оцінювання – це все-таки у певному розумінні розтин трупа. Поясню: мені один знайомий хірург говорить, мовляв, що з того, що ти у червні сказав мені, що я задурно платив репетиторам, що я не проконтролював, які мій син вчився, коли він мені 27 червня приніс сертифікат з тими оцінками, які мене просто не влаштовують і не відповідають вкладеним в нього часу і зусиллям, коли йому у липні поступати, а другої спроби нема… Йдеться про те, що ми маємо перейти і до моніторингу знань абітурієнтів протягом навчального року.
Звичними методами зовнішнього оцінювання це нереально зробити, тому що оцінювання обійшлося цього року десь у 140 мільйонів гривень. Раз на місяць чи раз на чверть жодна держава таких видатків не буде нести.
Але можна перевіряти знання старшокласників через турніри, які ми проводимо. Ми зробили комп’ютерний моніторинг для 52 тисяч дітей з усієї України. У той час як Данія змогла провести аналогічний турнір знань лише для шести тисяч. Тобто ми не виключаємо, що будемо проводити різні моніторинги, в тому числі моніторинги засобами внутрішнього тестування.
Дітям, батькам і вчителям треба дати реальну інформацію про стан справ не раз за 11 років при випуску, а хоча би раз у чверть. Це складно, але, я думаю, система буде до цього робити крок.
– Розкажіть детальніше про турніри, які проводить Регіональний центр оцінювання якості освіти.
Це апробація нового способу зовнішнього оцінювання. Проводити тестування – це дуже дорога процедура. Комп’ютерне тестування – це значно дешевше. Його можна робити раз на день для всієї країни. Ціна його рівно така, скільки коштує використання електроенергії за годину для одного комп’ютерного класу.
Як нам не було складно, ми провели всеукраїнський Шевченківський турнір, в якому взяли участь 6,5 тисяч дітей з усієї України, це більше 600 шкіл. Найбільше дітей зареєструвалося з Донецької області. Виграла команда з Миколаєва, в індивідуальних призерах є діти з усієї України. Крім основних обов’язків, ми розглядаємо це як один з елементів розвитку системи зовнішнього оцінювання.
А зараз готуємо турнір пам’яті Небесної сотні. Загальний контекст – це боротьба за волю України в усіх часах і в усіх просторах. Щодо деталей ще будемо радитися. Ми мусимо виростити покоління, котре день починає з «Отченашу» і курсу валют, а закінчує «Вірую» і планами на завтра. Це має бути раціональне покоління, яке все ж пам’ятає свої корені. Якщо ми таке покоління виростимо, з ним ніхто не зможе конкурувати.
– Що найбільше запам’яталося під час цьогорічної кампанії ЗНО?
Один хлопчина з Чернівців вирішив пофраєрувати. О 10.30, а він тоді ще мав право бути з мобільним телефоном, хлопець сфотографував просто стіл інструктора, нічого тоді ще на столі не могло бути, він його просто зазнимкував. А десь о 17.00 він цю фотографію виклав в Інтернет. Я би не хотів бути на його місці і не хотів бути на місці його мами, коли ми з ними розмовляли на регламентній комісії. Він на той час мав право це робити, питання в тому – навіщо? Кого хотів підставити, кому хотів плюнути в душу? Тим людям, які стараються зробити все чистим і прозорим? Регламентна комісія врахувала, що це не могло вплинути на результат і те, що фотографія була такого напівхуліганського змісту, то ми його не декваліфікували.
І ще одне, один хлопець написав нам на електронну пошту листа: я сидів на тестуванні і нічого не міг бачити, окрім одного… Він мав на увазі дівчинку, яка йому сподобалася, і просив в нас її контакти. Ну, будемо питати в дівчини, чи вона згідна на такий обмін інформації. А в цілому тестування пройшло без зайвих сюрпризів.
– Скільки дітей з Донецької та Луганської областей будуть здавати ЗНО в нашій області?
60 дітей складатимуть додаткову сесію в Івано-Франківську з 1 по 15 липня. В інших трьох областях Регіонального центру оцінювання якості, тобто Закарпатській, Чернівецькій та Тернопільських, – ще 18.
Зазвичай, додаткову сесію ми проводили тільки в Івано-Франківську. Тому що це дорого. В контексті держави це смішні гроші, а в контексті конкретної ситуації це зайвих 75% видатків порівняно з тим, якби це робилося тільки у Франківську. Але оскільки, наприклад, діти з Луганська, які живуть в Закарпатті, не знають, як їхати у Франківськ, то зроблено так.
– Чому такий цього року низький результат з англійської мови?
Цього року підняли дуже високу планку, власне, двохсотбальну. Появилася майже сотня дітей, які дали правильну відповідь на всі питання тесту. Якщо минулих років таких було більше 30, приблизно 36-37, то цього – 87. Якщо раніше абітурієнт, який допустив дві помилки, міг претендувати на 198 балів (схематично), то цього року вже на 188. Підняли планку по шкалі. Шкала дуже висока. Хоча Лікарчук правий у тому, що середня шкала могла би бути щільнішою. Ми того року зробили таке цікаве дослідження. Подивилися на випускників сільських і міських шкіл, які набирають з усіх предметів 150 і більше балів та 150 і менше балів. Так-от статистика для сільських дітей була у нижній частині, а для міських – у верхній. З біології був виняток у 2010 році.
– А цього року проводили таке дослідження?
Цього року ні. Думаю, воно суттєво не зміниться. Аби воно суттєво змінилося і це була не фальшива зміна, мало би минути років з десять. І вона мали би бути обумовлена ставленням до школи у селі.
Такий розрив є з усіх предметів, і з кожним роком він не збільшується, а зменшується. На основі офіційної статистики я можу неофіційно говорити, що школа в селі не може конкурувати зі школою в місті. Хоча я закоханий в сільську школу і не хочу нікого картати. І якщо держава пам’ятає, що генії народжуються в селі, а помирають у місті, то вона повинна робити висновки.
– А якщо не порівнювати село – місто, які конкретно школи дають найкращі результати в області?
Я би не хотів відповідати на питання такого типу, бо раз на раз не приходиться, але це традиційно Калуська гімназія, івано-франківська Українська гімназія, Фізико-технічний ліцей при ІФНТУНГ, непогано себе зарекомендував Обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей із сільської місцевості, івано-франківські спеціалізовані школи №5, №11. Багато що залежить від традицій, які сформувалися у навчальних закладах.
– Який рейтинг абітурієнтів з Івано-Франківської області в Україні?
За підсумками минулих років Івано-Франківська область входила у п’ятірку-шестірку. А цього року ще не можемо сказати. Зараз говорити про щось, виключаючи донецьких і луганських, означає займатися інтелектуальним сепаратизмом.
– Кожного року говоримо про безпеку, про те, що неможливо списати чи знайти результати ЗНО. Проте в Інтернеті є форуми, на яких обговорюють, де купити, допустимо, за 200 доларів відповіді на тести.
Це лохотрон. Ми завжди кажемо абітурієнтам: стань перед дзеркалом – і там ти побачиш того, хто тобі зможе допомогти. Все інше маячня. Нереально вплинути на результат.
– А хто вибирає приміщення, в яких проводиться тестування? Бо є скарги, що в класах мало повітря, вікна не відкриваються тощо
Вікна не відкриваються – це елементарна санітарія. І було б добре знати, де таке є. Це хіба що класи, вікна яких виходять на південних схід. У кожному шкільному приміщенні є такі класні кімнати, і цього не уникнути. Це заклади, які придатні для навчання. Ми не беремо жодної стодоли, жодної колгоспної ферми (сміється). Це звичайнісінькі школи, які в момент тестування переходять в інший режим роботи.
– Чи багато було апеляцій?
З апеляціями на процедури цього року не було жодної скарги. З 29 тисяч дітей, які пройшли тестування, які пройшли 100 тисяч тестувань, жодної апеляції не було. Була скарга від мами, що в її сина неправильно забрали мобільний телефон і неправильно його вилучили. Розкажіть, що ми зробили неправильно? Ми вашій дитині послали інформацію, що під час тестування можна все, крім першого, другого, третього четвертого. Ми навіть просили вашу дитину розписатися, ваша дитина під цим розписалася. Ми йому листа додому написали, поясніть нам, чому ваша дитина і ще 13, які були вилучені за порушення під час ЗНО, із 29 тисяч учасників ЗНО вирішила бути мудрішою. Ці 13 ні про що не говорять. Навіть на військових навчаннях дозволяється 3% втрат, а тут всього-на-всього 13 з 29 тисяч.
Розмовляла Марія Гаврилюк