fbpx

Чому вчитися треба у Франківську? Відповідає ректор Національного медичного університету Микола Рожко

Суспільство 14:28, 13.07, 2015

На старті вступної кампанії КУРС спілкується з ректорами франківських вишів.

Перша розмова – з керівником Івано-Франківського національного медичного університету Миколою Рожком та відповідальним секретарем приймальної комісії Ігорем Сарапуком – про перспективи навчання у вузі, викладачів, гуртожитки, іноземців, ціни та боротьбу з корупцією. Все, що ви хотіли знати про франківський "мед",  тут.

– Розкажіть, а чому, на Вашу думку, абітурієнти цього року з-поміж медичних університетів України мали б обрати саме івано-франківський?

Микола Рожко: Це дуже просто! Ми робимо реальні кроки для того, щоб студенти прийшли саме для нас. І це не лише красиві слова в буклетах. Це і навчальна база, і абсолютно нові навчальні кафедри, ремонти, наукові лабораторії, навчально-практичні центри, це умови проживання у гуртожитках, умови для заняття спортом, відпочинку. У нас автономно працює студентське самоврядування, студенти мають власне наукове товариство, окремі приміщення, обладнання. Плюс особлива кадрова політика – у цьому році ми будемо мати 100-го доктора наук, 500-го кандидата наук. Цьогоріч університет став Лауреатом державної премії. Словом, у нас дуже багато робиться для розвитку закладу.

– Як оновлюється матеріально-технічна база для навчання студентів? Чим можете похвалитися?

Микола Рожко: За чотири роки, відколи я на посаді ректора, ми маємо 40 нових ком’ютерних класів. Це серйозно! На кожному факультеті маємо потужні навчально-практичні центри. Ми зробили нові кафедри на нових площах: кафедру фтизіатрії, пульмонології, закінчуємо кафедру психіатрії, кафедра терапії стоматфакультету переїхала в нове приміщення, для нашого коледжу ми взяли 5 поверхів на радіозаводі. Не випадково саме наш університет прийняв 800 студентів з Донбасу: ми маємо можливість їх розмістити, забезпечити гідне навчання, створити комфортні умови.

Наш медуніверситет відповідає на виклики часу. Ми були ініціаторами перед державою щодо відкриття військової кафедри. Ми її ідеально підготували, щоб вона могла функціонувати у нових умовах. При кафедрі вже функціонує навчально-практичний центр.

 В університеті є мобілізовані викладачі, чи є їм гідна заміна на час їх служби у Збройних силах?

Микола Рожко: Замінити професора неможливо, але нам якось вдалося. В нас зараз є 12 мобілізованих і один викладач днями пішов добровольцем. Так, замінити фахівців непросто, але ми робимо наголос на підготовці молодих спеціалістів. У нас дуже багато пишуть кандидатські, докторські дисертації. У цьому році в нас захистили 6 докторських дисертацій, а за рік у нас захищаються близько 35-40 кандидатських. Мене це дуже радує, ми маємо з ким працювати.

 Які особливі умови будуть для абітурієнтів – учасників бойових дій або дітей загиблих військових?

Микола Рожко: Нещодавно Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до умов прийому на навчання у 2015 році. Зокрема, вказано, що військовослужбовці, звільнені з армії у 2015 році, мають право вступати до вищих навчальних закладів, у тому числі й до нашого університету, без результатів ЗНО, але здавши внутрішні вступні іспити. Для учасників бойових дій є окрема пільга – вони вступають поза конкурсом. Діти, в яких загинув один із батьків при виконанні військових обов’язків, також вступають поза конкурсом. Зараз обговорюється питання про навчання дітей учасників антитерористичної операції. Це питання не стосується вступної кампанії, а має глибший зміст. Вони матимуть особливі пільги від держави, навіть якщо навчатимуться за кошти фізичних чи юридичних осіб. Кабмін виробить певний механізм.

 Днями була інформація, що держзамовлення цьогоріч скоротиться на 10-12%. Яка ситуація в медуніверситеті?

Ігор Сарапук: На цей час нам відома проектна квота. Це означає, що цифра ще не затверджена Кабінетом Міністрів. Міністерство охорони здоров'я обіцяє, що минулорічні показники будуть затверджені і на цей рік. Але ствердно казати поки що не можемо. А на рівні минулого року для нашого університету виділялось 248 місць: найбільше на "Лікувальну справу" – 209 місць, на другому місці "Педіатрія" – 39 місць, "Стоматологія", на жаль, 4 місця, і так роками. Є ще відповідна квота для сільської молоді, яка не повинна перевищувати 25%, і Міністерство здебільшого її знижує. Є квота позаконкурсного вступу, яка у нашому закладі становить 15% від кількості державних місць. Решта – йдуть за загальним конкурсом.

– Які цього року будуть тарифи на навчання для контрактників?

Ігор Сарапук: Вони вже затверджені і оприлюднені. Абітурієнти та їхні батьки мають можливість ознайомитись з ними на стендах у приймальній комісії, і в "День відкритих дверей" ми їх оголошували. Ціни – від 9,5 тисяч гривень за спеціальність "Фармація" у нашому коледжі до 23 тисяч гривень за "Стоматологію" в університеті.

Освітньо-кваліфікаційний рівень СПЕЦІАЛІСТ

Спеціальність

Вартість навчання за рік

Лікувальна справа

20 000 грн.

Стоматологія

23 000 грн.

Педіатрія

17 000 грн.

Фармація (денна форма)

16 000 грн.

Фармація (заочна форма)

12 500 грн.

Освітньо-кваліфікаційний рівень МОЛОДШИЙ СПЕЦІАЛІСТ (коледж)

Лікувальна справа (фельдшер)

10 100 грн.

Сестринська справа (медична сестра)

10 100 грн.

Стоматологія ортопедична (зубний технік)

10 700 грн.

Фармація (фармацевт)

9 500 грн.

 

– Як згадувалось, минулого навчального року ІФНМУ, окрім щорічного набору на І курс, прийняв багато студентів-іноземців, які перевелися з вишів Донбасу. Які прогнози щодо вступу іноземців в університет у 2015 році?

Ігор Сарапук: Кількість медичних університетів по Україні у зв’язку із війною нібито і зменшилась, але це нам пішло на руку. Є сильний відтік зі Східної України, й іноземці, які зараз приїжджають, вибирають навчальні заклади у Західній Україні, що зрозуміло. Поки що передбачити цьогорічний наплив неможливо, бо він буде відбуватись у вересні  жовтні, бо в них ще не закінчилось навчання і вони здають сертифікацію, а ми їх маємо право приймати до 15 листопада, що ми і робимо. Нам потужності дозволяють набрати близько 200 іноземців. За минулий рік ми прийняли 266 студентів з інших країн, хоча це для нас і забагато. Ми надіємося, що цього року ми цей показник виконаємо і збережемо. Зараз планомірно, як і кожного року, йде процес видачі запрошень студентам.

Микола Рожко: Для нас кожен рік важливий. У зв’язку з тією економічною ситуацією, яка є зараз в Україні, те, що ми наберемо, є найкращим показником, який свідчить, що собою представляє вуз. Ми цього року будемо обмежувати кількість вступників на медичний факультет, бо лишаємо на наступний рік, щоб на другий курс могли поступити випускники коледжу. Повірте, поки що ми не відчували такого, щоб треба було йти на вулицю і запрошувати за руку на навчання. Ми не спроможні всіх взяти на навчання на контракт. В нас навіть на це конкурс. Ми надіємось, що у цьому році люди ще зможуть дати до нас своїх дітей, бо це дуже важливо – це перспектива, це ріст університету, це зарплати…

– А як іноземні студенти інтегруються у наше середовище і знаходять спільну мову з українцями? Конфлікти бувають?

Микола Рожко: Можу сказати відповідально, що за останній час не було ніяких таких випадків. Ми дуже жорстко це контролюємо, дуже жорстко ставимось до їх дисципліни, ми чітко їм кажемо, що вони приїхали в незалежну державу Україну і вони повинні жити за нашими законами. Навіть ті 800 людей, які приїхали зі східних областей, ніхто від нас не перевівся. Ми обрізали тут систему щодо хабарництва. Це не всім подобається, але так воно є. Ми дуже багатьох виключаємо за неуспішність. У гуртожитках є спеціальна пропускна система охорони, відеоспостереження, щоб запобігти всяких небажаним речам.

– А в якому стані гуртожитки і наскільки університет може задовольнити потребу приїжджих студентів? Іноземці живуть разом з українцями?

Микола Рожко: Ми забезпечуємо гуртожитком 100% усіх, хто потребує. Ми зробили там ремонти, запустили ліфти, робимо капітальні ремонти душових, читальні зали з wi-fi, в одному з гуртожитків є клуб. Зараз завершуємо студентський готель. В одному із гуртожитків зараз повністю перекриваємо дах. Це питання щоденно на контролі, адже умови для дітей треба створювати. Усі ремонти відбуваються за спецкошти університету. Іноземці займають у гуртожитку кілька поверхів, і для них окремі умови ніхто не створює. Всі в рівних умовах. Ми з дозволу Міністерства для індусів створили спеціальний побутовий комплекс на Пасічній, де є їдальня, кухня, магазин, перукарня, пральня. Вони чемні студенти.

– Чи співпрацює медуніверситет з іноземними вишами? Якщо такі проекти є, як до них залучені студенти?

Микола Рожко: От я нещодавно приїхав із Любліна (Польща), і наші студенти-стоматологи їхали до них, а їхні незабаром приїдуть до нас. У нас зараз має практику студент з Туреччини. Але тут треба розуміти, що, скажімо, студент-стоматолог чи лікувальник може їхати кудись лише до певного курсу, а потім має доступ до клініки, до хворих. Навіть мене, професора, ніхто не допустить до хворого без нострифікації диплома. На перших курсах ми дуже широко займаємось таким обміном.

– Яка ситуація із працевлаштуванням випускників?

Микола Рожко: Міністерство охорони здоров’я стверджує, що в Україні сьогодні дефіцит становить 26 тисяч лікарів. Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Львівська області перенаповнені. Ми проводимо розподіл після навчання. Це єдина галузь, якій держава залишила розподіл після навчання, і ми направляємо випускників у ті області, де бракує лікарів. І всі повинні розуміти це. Ті, хто вчився за державним замовленням, мусить відпрацювати три роки, а якщо ні – доведеться повертати гроші за навчання. Ми забезпечуємо 100% робочими місцями тих, хто вчився на держзамовленні. 

– Про хабарництво в українських вишах розмови точаться постійно. Як Ваш університет бореться з корупцією?

Микола Рожко: Коли я прийшов на посаду, я заявив, що й ми корупцію, мабуть, остаточно не поборемо, бо її ще ніхто не поборов. Але ми рішуче стали на цей шлях, і особисто не підписав контракт не одному викладачеві за неправомірні дії. Якби їх зловили на гарячому, то мусили б сісти в тюрму, а я такого права не маю. Але для того, щоб не підписати контракт, мені вистачало того, що я знаю. Це можуть підтвердити і студенти. Я можу це сказати і перед всією вченою радою, перед трудовим колективом, і мені не стидно вийти в місто, бо у нас нема ніяких "схем". Ми з людей нічого не збираємо. Навіть коли були державні екзамени і випуск, студенти на викладачів не здавали ані копійки. Витрачалися хіба на випускні альбоми й купували плаття на святковий випускний вечір.

Розмовляла Олена БАС

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: