п'ятниця, 14 грудня

Депресія отримує мало уваги та співчуття в Україні

Приблизно два з половиною мільйони українців страждають депресією. Кількість вражає. Як це виправити?
Фото зі стоку Pixabay. Фото зі стоку Pixabay.

Одного ранку Катя Паньків не змогла встати з ліжка.

У молодої жінки була маленька дитина, хороша робота і щасливі стосунки, але раптом вона відчула, що не має сил піднятися з ліжка і почати свій день.

Після того, як Паньків усвідомила, що в неї депресія, їй довелося пройти через шість місяців лікування та рік терапії.

Депресія є хворобою, яку погано розуміють, тому разом з тисячами людей по всьому світу цієї осені 25-річна жінка взяла участь у флешмобі #FaceOfDepression і поділилась своєю особистою історією на персональній сторінці в Фейсбуці.

Флешмоб почала Талінда Беннігтон, дружина фронтмена рок-гурту Linkin Park Честера Беннінгтона, котрий вчинив самогубство в липні. Вдова опублікувала грайливе сімейне відео з її чоловіком та сином, котре було записане за 36 годин до його смерті. Відео містило такий підпис: "Ось як депресія виглядала для нас". Люди по всьому світу підтримали Беннігтон, ділились своїми особистими фотографіями та зізнавались, що виглядали щасливими, коли почувались пригнічено.

Всесвітня організація охорони здоров'я Організації Об'єднаних Націй звітувала минулого року про більш ніж 300 мільйонів людей у світі, котрі страждали на депресію. Навіть в країнах з високим рівнем доходу близько 50 відсотків людей, що мають депресію, не звертаються за лікуванням.

В Україні затяжна економічна криза та війна з Росією на Донбасі сприяють збільшенню випадків депресії. Згідно з останнім дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров'я, 6,3% українців, або більше 2,6 мільйонів людей, страждають від депресії.

Тим не менш в Україні хвороба все ще не визнається належним чином.

Паньків розповідає, що вона не могла визнати, що захворіла на депресію, і знаходила численні виправдання своєму станові.

"Депресія – це хвороба, через яку твій мозок не може думати позитивно", – розповіла вона Kyiv Post.

Паньків каже, що не хотіла розповідати про це своїй родині досить довго, тому що "було незручно і соромно".

Вона розповідає, що треба бути сильним, щоб зізнатися собі, що маєш депресію, особливо в країні "без підтримки та толерантності".

"Це не для слабкодухих", – додала вона.

 

Симптоми та причини

Симптомами депресії виділяють, зокрема, зниження активності та енергії, апатію та втрату інтересу до звичної діяльності. Хвороба часто супроводжується втомою, відчуттям самотності, поганим сном, змінами апетиту та поганим настроєм.

Юлія Ткаченко, психолог та терапевт, розповідає, що депресія може також мати деякі зовнішні ознаки, такі, як повільний рух, слабка увага і забудькуватість.

Ткаченко каже, що люди досягають критичної точки депресії, коли починають думати про те, щоб зашкодити собі. У найгірших випадках депресія може призвести до суїциду.

Сергій Богданов, кандидат психологічних наук та викладач Києво-Могилянської Академії, розповідає, що на відміну від багатьох інших хвороб, немає єдиної причини появи депресії.

За словами Богданова, це результат поєднання нейробіологічних факторів, таких як дисбаланс у гормонах стресу норадреналіну та серотоніну, а також психосоціальних чинників, таких як психічна травма, спричинена втратою близьких, різка зміна місця проживання, втрата соціального статусу та хронічна втома.

 

Боротьба з депресією

Ткаченко вважає, що найважливіший етап у боротьбі з депресією – це усвідомлення, що є проблемаі  її можна вирішити.

Вона розповідає, що всі люди з депресією почуваються некомфортно, тому почати шукати допомогу у цьому випадку – великий крок.

Богданов каже, що різні причини депресії вимагають різного лікування. Дисбаланс гормонів стресу слід лікувати медикаментозним шляхом, тоді як психологічні травми вимагають терапії.

Ткаченко розповідає, що потреба у медикаментозному лікуванні зазвичай лякає людей, проте є декілька речей, які люди з депресією можуть спробувати зробити для себе самі.

Одна з таких речей – звертати увагу на ті моменти, в які їхній настрій погіршується, і спробувати зрозуміти, що стало для цього причиною.

Тим не менш Ткаченко каже, що це краще робити під час терапії.

Окрім цього, вона розповідає, що люди, яких підтримують та розуміють родина та друзі, долають хворобу швидше і легше.

 

Депресія в Україні

Депресія – одна з найпоширеніших проблем, з якою люди приходять до Ткаченко.

Згідно з останнім дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров’я, 6,3% українців, тобто більше 2,6 мільйонів людей, страждають на депресію.

Однак Богданов розповідає, що цей відсоток набагато більший серед українських переселенців з Криму та Донбасу – близько 17%, тобто 303 000 людей, згідно з даними Міністерства соціальної політики.

Тим не менш багато людей все ще не розуміють депресії.

Богданов каже, що українці або сприймають її як поганий настрій і намагаються самі його здолати, або ж вважають її важким психічним захворюванням і бояться звертатися за допомогою. Обидві думки помилкові, каже він.

"Будь-хто може мати депресію і потребуватиме професійної допомоги".

Ткаченко вважає, що причиною для цього можуть бути залишки мислення з радянських часів, коли психічні захворювання стигматизували.

Вона розповідає, що рівень освіти в області психічного здоров'я в країні є низьким.

"Недостатньо інформації, яка б розповідала, що це (депресія) не назавжди, що її можна вилікувати, і багато людей з цим стикаються. Кожна п’ята-шоста людина страждає від депресії хоча б один раз в житті".

 

Як це змінити?

Боротьба з депресією в Україні вимагає змін на багатьох різних рівнях.

Богданов розповідає, що важливо навчати населення і давати достовірну інформацію про хворобу, оскільки це "сприятиме нормалізації сприйняття та формуванню нормального ставлення до психічного здоров'я".

Ткаченко переконана, що проведення соціальних проектів в лікарнях, школах та університетах – один з шляхів вирішення проблеми. Богданов в свою чергу підкреслює, що послуги щодо психічного здоров'я повинні бути максимально доступними, особливо в маленьких містах і селах, де важко знайти спеціаліста, який допоможе.

Богданов сподівається, що реформа системи охорони здоров’я вирішить й інші проблеми в сфері психічного здоров’я: сприятиме покращенню кваліфікації фахівців, складанню переліку кваліфікованих психологів та психотерапевтів, наданню безкоштовного лікування урядом, включенню депресії до офіційного списку захворювань.

Катерина Паньків, котра почувається набагато краще сьогодні, але продовжує відвідувати терапевта, переконана, що українці мають змінити свою позицію, і цей час року є чудовою нагодою, адже відчуття самотності та депресії погіршуються взимку та під час свят.

Тома Істоміна

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!


Ця стаття опублікована у рамках проекту «Журналістика толерантності» громадської організації «Фонд Розвитку ЗМІ» та газети Kyiv Post. АН КУРС - регіональний медіапартнер проекту. В рамках проекту висвітлюються проблеми та виклики, з якими стикаються представники сексуальних, етнічних та інших меншин в Україні. Проект проходить за підтримки американського народу, що була надана Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через Інтерньюз. Зміст матеріалів не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз.

Теги: депресія
КОМЕНТУВАТИ