fbpx

Майстер політичного піару: ТОП-5 обіцянок Ігоря Насалика, які так і не були втілені у життя

Політика 22:29, 12.10, 2015

Ігоря Насалика без перебільшення можна вважати майстром політичного піару, рівного якому на Прикарпатті навряд чи знайдеш.

Насалик, не моргнувши оком, сипле обіцянками, щедро “роздає” бюджетні мільйони, а от із особистими коштами став обачнішим: принаймні збудувати 2000 кв. метрів “соціального” житла за власний кошт – як свого часу у Калуші  вже не обіцяє. Зате реанімував ідею десятирічної давності: у 2006 році Ігор Насалик “грозився” спорудити у Калуші Пантеон Героїв та перепоховати прах Бандери, Коновальця та інших національних героїв. Ідентичну ідею просуває нині в Івано-Франківську.

Проаналізувати “нові старі” обіцянки нестримного популіста взялися активісти прикарпатського УКРОПу.

Отже, у минулому міський голова Калуша, а нині народний депутат Ігор Насалик балотується на міського голову Івано-Франківська. Нині він не втомлюється обіцяти й генерувати “креатив”. Ігор Насалик не став вигадувати велосипеда і “списав” виборчі ходи сам у себе  Насалика – міського голови Калуша.

Наприклад, днями Ігор Насалик став учасником Франківського Півмарафону. Так, як колись,  змагався на міських спартакіада у Калуші та навіть організовував і сам був учасником міської толоки із прибирання парку. Коли влада долає якісь випробування разом із народом,  це підкуповує. Можливо, для когось із кандидатів спілкування із виборцями є проблемою або принаймні відповідальною справою, до якої потрібно, як мінімум, готуватися. Але – не для Ігоря Насалика. Харизма і ще не втрачений особистий шарм, за якими виборці спочатку і не помічають: більшість обіцянок є нічим іншим як мильною булькою. Усі ідеї Ігоря Насалика спрямовані на широку аудиторію, яка потребує “хліба і видовищ”, мало думає і ще менше – аналізує. Ідеї мають давати швидкі рейтингові дивіденди. І мало хто вже потім задумується: чи були ініціативи впроваджені у життя, а якщо й так  то з якими наслідками?

Кожній своїй ідеї Ігор Насалик додає соціального шарму: безкоштовна медицина  це “шанс на життя” (а не заробіток для рогатинської фірми “Укрмедекспорт”, яка пов’язана із Ігорем Насаликом); ТЕЦ у приватну власність  це джерело енергії для комунального тролейбуса; дешеве тепло для міста, мільйонні прибутки для бюджету (а не проект, який цікавить особисто Насалика буквально з першого дня перебування на посаді міського голови). Обіцянки Насалика  як красиві “фантики” для цукерок: тільки розгорнувши, можна зрозуміти, які вони на “смак”. З часом “смак” обіцянки притлумлюється, а візуальний образ  зберігається. Гучні інформаційні приводи, піар-акції, маніпуляції  не тільки фактами, але й людьми, як маріонетками, і ставлення до бюджету, як до власної кишені,  ось тільки деякі штрихи до портрету Ігоря Насалика.

Презентуємо рейтинг найбільш гучних і безглуздих обіцянок Ігоря Насалика, які так і не були втілені у життя.

Безкоштовні квадратні метри і магазин для бідних

Пік демонстрації піар-таланту Ігоря Насалика припав на 2006 рік  коли чинний нардеп став міським головою Калуша і знайшов вдячну аудиторію і “вільні вуха”. Якщо аналізувати перший рік Ігоря Насалика як міського голови Калуша, він просто генерував ідею за ідеєю  цілком реальні вперемішку із сюрреалістичними. Але громада просто фанатично вірила і “ковтала” наживку. Прозріння прийшло лише торік, і то  лише частково: хоча Ігор Насалик і переміг на виборах до Верховної Ради, проте калушани продемонстрували йому найменший рівень підтримки порівняно з іншими виборцями округу (до Калуського виборчого округу входить Калуш, Калуський район, Рогатин, Рогатинський і частина Галицького районів).

“Я хочу зняти ті проблеми, які стали у місті нагальними,  питання водопостачання і житла. Зі свого особистого фонду я хочу повністю профінансувати цілодобове забезпечення Калуша водою і за власні кошти побудувати 2000 кв. метрів житла, яке буде розподілено між молодими спеціалістами і соціально незабезпеченими верствами населення”,  обіцяв Ігор Насалик ще будучи кандидатом на посаду міського голови Калуша у 2006 році. При цьому говорив як про холодне водопостачання, так і про гарячу воду.

А вже одразу по виборах містом почали ширитися чутки: “Насалик будує  будинок для бідних”. Мало хто з калушан задумувався над тим, що для початку будівництва потрібна, як мінімум, земельна ділянка, яку має виділити сесія міської ради.

“Такого рішення ще немає, однак свою передвиборну обіцянку виконаю”,  запевняв новоспечений міський голова.

І  по нинішній день. Хоча цілодобове водопостачання калушани таки мають. Але  не за кошти особистого фонду Ігоря Насалика, а  за кошти міського бюджету. Гаряча вода взагалі виявилася маревом, яке не можна було перевести у реальність навіть за найпалкішого бажання: не дозволяли катастрофічно зношені мережі.

Безкоштовне  це те, що приваблює найбільше, розлітається  найшвидше, і пам’ятається  найдовше. Тому у перший рік “правління” Ігоря Насалика безкоштовного  явного і уявного  було найбільше: безплатне морозиво на День міста, “зіркові” концерти, Бенюк і Хостікоєв на честь дня народження Ігоря Насалика, матеріальні допомоги з кишені міського голови. Під завісу року гроші від Насалика  закінчилися. Якраз вчасно  щоб у калушан не виробився умовний рефлекс.

Ігор Насалик відзначав, що у місті є чимало нужденних, тому потрібен Фонд для допомоги малозабезпеченим працівникам культури, освіти, інвалідам. А потім вирішив створити магазин для бідних.

“З міського бюджету буде оплачена зарплата продавців та необхідні комунальні послуги. Продукти ж будуть закуповуватися і продаватися за собівартістю. Приміром, у нашій області є птахофабрика, а це  яйця і дешева курятина. Крім того, є можливість звернутися у Держрезерв, щоб закупити продукти за низькими цінами. Таким чином вдасться збільшити продуктовий кошик соціально незахищених громадян”,  обіцяв Ігор Насалик.
Тоді в окремих крамницях міста, за сприяння міської влади, навіть пройшла акція, під час якої можна було придбати дешеві яйця. Дрібно? Зате ефективно. Не варто сумніватися у тому, що магазину для бідних у Калуші немає і досі. Зрештою, як і Фонду для нужденних. Програму соціальної підтримки містян у важких життєвих обставинах фінансує міький бюджет.

Отже, безкоштовне житло і спеціалізовані крамниці для бідних  п’яте місце у рейтингу обіцянок Ігоря Насалика.

Тролейбуси і міні-ГЕС

На четвертому місці у рейтингу розташувалися тролейбуси і міні-ГЕСи, які мали бути побудовані у Калуші.

На “інавгурації” на посаду міського голови Калуша Ігор Насалик пообіцяв калушанам тролейбуси. А вже два місяці по тому його заступники взялися втілювати ідею у життя.

“Підготовка до запуску проекту у місті йде повним ходом”,  рапортувала в. о. першого заступника Наталія Бабій.

А заступник міського голови Ігор Очкур навіть їздив до Австрії домовлятися про тролейбуси. Мовляв, австрійці демонтовують старі тролейбусні лінії, а місто їх викупить разом із застарілою для Європи технікою і, можливо, отримає доступ до коштів державної програми розвитку електротранспорту.

Однак ні тоді, ні зараз тролейбуси на вулицях Калуша так і не з’явилися. Як, зрештою, і міні-ГЕС, і аеродром у селі Копанки, і гольф-клуб та кінний комплекс на вільних землях при в’їзді до Калуша. Самих вільних земель, щоправда, у Калуші поменшало: у 2007 році у місті за безцінь з аукціону продали 14 га. Покупець  відомий у місті підприємець, а згодом  голова фракції Української партії (яку у міську раду привів Ігор Насалик) Ігор Хемич. З 2013 року власником скандальних 14 га стає сім’я Ігоря Насалика. Збіг обставин? Навряд чи.

Завод із виробництва шприців і бізнес на “комуналці”

Третє місце у рейтингу  будівництво комунального підприємства із виробництва допоміжного медичного інвентарю. Йшлося про можливе виробництво шприців і систем для крапельниць. Завод мав бути зведений у рамках співпраці між містом, фармацевтичною фірмою “Дарниця” та банком “Фолькс-банк”.

Власне, це зовсім не перший і далеко не останній проект, презентований Ігорем Насаликом і “замішаний” на бізнесі та “комуналці”. Створення спільних підприємств  улюблена тема міського голови Калуша. Щойно прийшовши на посаду, Ігор Насалик оголосив далекоглядні плани на калуський кінотеатр, а саме  створення СП. Причому кошти в модернізацію мала інвестувати “інша” сторона. Місто мало вкласти майновим комплексом. Як результат  кінотеатр перейшов у приватні руки. Одним із власників кінотеатру нині є брат Ігоря Насалика  Сергій, а другим – “політичний” партнер В’ячеслав Кредісов.

Жодного спільного підприємства у Калуші так і не було створено. Кінотеатр  зруйнований і заріс берізками. Зате на “комуналці” Насалик піарився неодноразово.

Спочатку він оголосив про безкоштовні тарифи (“через два роки комунальні послуги в Калуші будуть безкоштовні. Через два роки не буде оплати в Калуші ні за світло, ні за газ — все буде безкоштовно”), паралельно  збирався віддати “комуналку” у концесію латвійцям. Потім Ігор Насалик реорганізував комунальну сферу, об’єднавши шість ЖЕО у два. Реорганізація пройшла під вивіскою покращення: мовляв, приватна фірма прийде у калуську “комуналку” і вже за кілька місяців наведе там лад. Насправді, очевидно, жодної фірми не існувало, проте аргумент на міську раду – подіяв. Зрештою, Ігор Насалик не раз обіцяв депутатам золоті гори, а коли не діяло  шантажував званням «ворог народу». Як у випадку зі створенням спільного підприємства із видобутку газу. І це  друге місце у рейтингу обіцянок Ігоря Насалика.

Минулого року депутати погодилися створити спільне підприємство із фірмою “Укр-Аз-Ойл”, яке розробляє Великомостівське родовище у Сокальському районі Львівської області. Умови участі в СП депутатам “з голосу” повідомив Ігор Насалик. З його слів, місто мало отримати “частку у бізнесі”, знижку на газ для комунальних підприємств, по 2,5 млн гривень на рік упродовж 20 років. І все це  всього-на-всього за 3 млн гривень внеску бюджетним коштом.

Депутати, хоч і впиралися, але дали згоду і спинилися за крок до виділення коштів. Але “задню” раптом дав сам Ігор Насалик, який буцімто образився через масову недовіру до проекту і зарікся робити калушанам “добре”. Швидше за все, це було нічим іншим як гучним піар-ходом Ігоря Насалика, який на той момент балотувався у мери Києва. Вибори закінчилися, тож проект “вмер” сам собою.

Перепоховання Бандери та створення Пантеону Героїв у Калуші

Перше місце у рейтингу  це перепоховання праху Бандери та створення Пантеону Героїв у Калуші. Цю тему Ігор Насалик підхопив у 2006 році, коли на державному рівні всерйоз обговорювалося питання про створення Пантеону Героїв у Києві.

“Я, як фізична особа, готовий вкласти у його будівництво 100 тис. доларів”,  заявив Ігор Насалик, публічно лобіюючи створення Пантеону у Калуші.

У цьому Пантеоні, казав міський голова, можна перепоховати і калушан, які покояться на Соловках. Ідея Пантеону національним героям назріла в Україні, тож давно пора  з площини “говорільні” перейти у площину реального виконання,  заявив тоді Ігор Насалик.

Чому ідея Панетону  №1 у списку? Бо це не тільки невиконана чергова обіцянка, це  спекуляція на національних Героях, на генетичній пам’яті народу. Ігор Насалик не усвідомив цього навіть за 10 років.

“Без шанування та знання свого минулого у нас немає майбутнього. Чому усі ці особистості поховані у різних країнах світу, ми маємо пишатись та знати свою історію, і всі, хто творив цю історію, мають бути перепоховані на їхній рідній землі”,  акцентує нині кандидат на міського голову Івано-Франківська Ігор Насалик.

Він буцімто вже розпочав активну роботу щодо створення в Івано-Франківську Пантеону Слави та переховання всіх всесвітньо відомих творців української історії  Євгена Коновальця, Степана Бандери, Івана Мазепи.

З 2006 року Калуш не зміг протиставити Ігореві Насалику майстернішого суперника. Тож нині Ігор Насалик не має наміру випускати Калуш з-під свого впливу і водночас намагається поширити його на Івано-Франківськ – “дідівським” методом і “заїждженими” обіцянками. Невже жодної поваги до виборця? Чи готові франківчани проковтнути ту ж наживку? Принаймні досвід калуських “грабель” вони вже мають.

Передвиборна агітація 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: