fbpx

Олександр Солонтай: "Якщо в Раду не впустити свіжої крові, отримаємо Майдан №3"

Політика 09:30, 05.08, 2014

Розпад коаліції "Європейський вибір" у Верховній Раді де-факто став стартом позачергових парламентських виборів. З одного боку, чинний парламент, справді, не має права на життя. З іншого – чи стануть вибори обіцяним "перезавантаженням" Ради? Особливо в умовах війни. Якими будуть вибори і чого від них сподіватися – у розмові з експертом Інституту політичної освіти Олександром Солонтаєм.

– Очевидно, восени таки будемо переобирати Верховну Раду. Зважаючи на події на Сході країні, думки суспільства розділилися: одні кажуть, що необхідно виконати основну вимогу Майдану – перезавантажити владу, тобто переобрати деградований парламент, інші – вибори не на часі. То коли, на вашу думку, варто б провести вибори і як – за якою системою?

На мою думку, під час війни не варто проводити вибори. А щодо основної вимоги Майдану, то Євромайдан зібрався навколо угоди про Асоціацію з ЄС, яка зараз підписана, але ще не ратифікована. Майдан хотів, щоби угода була підписана, ратифікована і почала виконуватися. Зараз ми пройшли перший етап і зупинилися перед ратифікацією.

Маніпулювати, що друга найбільша вимога Майдану – це зміна Верховної Ради, теж неправильно. Бо другою найбільшою вимогою було вигнати Януковича і провести дострокові президентські вибори. Це вже відбулося. Маємо нового президента.

Третя найбільша вимога Майдану, яка найчастіше звучала, – це звільнення політв’язнів і переорієнтація країни в напрямку від узурпації до демократії. Це відбулося. Відновлено місцеві вибори в Україні, повернуто Конституцію 2004 року, випущено політв’язнів з тюрем – не тільки Юлію Тимошенко, але й "васильківських терористів", хлопців з СНПУ, хлопців-націоналістів, тризубівців і так далі. В Україні зупинилися політичні репресії, і Україна почала змінюватися. Тому зараз говорити, що Майдан вимагав перевиборів – це не більше ніж маніпуляція, якою користуються, щоб обґрунтувати терміновість проведення виборів саме зараз.

Насправді, в умовах війни за чинною виборчою системою вибори провести неможливо, оскільки обрати мажоритарних кандидатів у Севастополі, у Криму, в окупованій частині Донецької і Луганської областей не видається можливим. Як ви бачили, на президентських виборах голосування там не відбувалося.

Щодо закритих виборчих списків, то суспільство неодноразово наголошувало, що це неприпустимо. І суспільство хоче зміни виборчих правил. Найбільша вимога суспільства – це подолання корупції, люстрація. Перезавантаження, оновлення влади, а не перевибори самі по собі. Перевибори – це просто механізм, інструмент, і перед тим, як його запускати, потрібно змінити виборчі правила. Україні потрібні відкриті виборчі списки і електронне голосування. Відкриті списки потрібні для того, щоби унеможливити купівлю голосів на округах, щоби мінімізувати вплив багатіїв-мажоритарників і осіб, які не хочуть брати на себе політичну відповідальність, щоб у нас було менше "тушок" та менше проблем з формуванням виборчої коаліції, щоб було чітко зрозуміло, хто відповідальний за стан справ.

З іншого боку, потрібне електронне голосування, оскільки коли б не була призначена дата виборів, навіть по завершенню війни на Донбасі, Крим і Севастополь в найближчі місяці не повернуться до складу України, і тільки електронне голосування може забезпечити всеукраїнський парламент. Якщо не включити електронного голосування, у нас буде парламент без голосів з Криму та Севастополя. І навпаки, якщо ми зробимо електронне голосування, то багато громадян, які зараз з Криму і Севастополя розбіглися не тільки по всій Україні, але й по всьому світу, зможуть брати участь у голосуванні та відобразити інтереси Криму та Севастополя.

– Чому ж влада так поспішає – навіть термін виборчої кампанії скорочують?

Влада поспішає якраз для того, щоби ніякого перезавантаження не було, а ще для того, щоб встигнути до опалювального сезону. Щоби люди на час голосування не були злі, отримавши нові квитанції за компослуги.

А от з приводу того, чи можна очікувати перезавантаження, то залежить від того, що ми розуміємо під цим. Хочемо нових облич? Для цього потрібні нові правила виборів. Тих самих облич? Тоді потрібно залишити ті правила виборів, які зараз є, і ми отримаємо той самий результат у парламенті.

– Який шанс пройти до парламенту мають партії Майдану, активісти яких проявили себе під час Єврореволюції, – "Правий сектор", "Демальянс", "Воля" та інші?

Якщо об’єднаються, то мають шанс. Люди хочуть оновлення. Київські вибори показали, що люди схильні голосувати за нові політичні сили, які зараз не представлені у парламенті. Дуже багато на виборах у Києві, які пройшли 25 травня до Київської ради, набрали такі політичні сили, як партія Ляшка, команда Лесі Оробець, "Громадянська позиція", "Самопоміч", "Сила людей" і названі вами партії, які користуються авторитетом і в столиці, і в інших регіонах. Об’єднання цих сил може дозволити їм прийти до парламенту. Але на цей час жодна партія з малорозкручених, яка не виставляла потужного кандидата у президенти, не проходить до парламенту самотужки. Лиш у випадку поєднання зусиль неможливе стає можливим.

– Чого варто очікувати "старим" брендам – "Батьківщині", "Свободі", ПР, "УДАРу" тощо?

Вони однозначно "впадуть". Але величина падіння у кожного буде різна. Найбільше впадуть Партія регіонів та комуністи. Насправді, при збереженні п’ятивідсоткового бар’єру Партія регіонів і комуністи мають усі шанси пролетіти на виборах.

– Як прокоментуєте останні соцдослідження групи "Рейтинг", за якими перемогу здобула б партія "Солідарність", друге місце – у Радикальної партії Ляшка. Також би пройшли "Батьківщина", "УДАР", "Громадянська позиція", а рейтинг "Свободи" такий же, як в КПУ?

Ну, якщо провести маніпулятивні вибори зі скороченою кампанією у час, коли все громадянське суспільство дбає про збереження держави, коли увага сконцентрована на порятунку життя людей на фронті, то за цей час в тилу можна спокійно привести до такого результату. Наприклад, треба поставити Порошенка першим номером у списку, тобто як кандидата у народні депутати. Але всім зрозуміло, що Порошенко не буде народним депутатом і його балотування у парламент – це буде не більше як реклама своєї партії. Якщо він почне таке робити, то закінчить він точно так, як минулі президенти. Спочатку після виборів Президента виникає президентська партія  а ми вже бачили, як виникла президентська партія "Наша Україна" з президентом Ющенком на чолі, ми бачили Народно-демократичну партію після того, як Кучма став президентом, ми бачили роздування Партії регіонів після того, як Янукович став президентом,  а потім ця партія різко починає обвалюватися. Цей шлях може повторити і Порошенко. Я би не бажав йому допускати цієї помилки.

– А в чому взагалі феномен Ляшка, на Вашу думку?

Люди зараз ще не розібралися в тому, що відбувається. Але виборців так дістали всі інші, що одні просто бачать в ньому дотепну розвагу, а інші, не знаючи його політичного шляху і біографії, бачать у ньому ту щирість, якої так бракує в українській цинічній і прагматичній політиці. Нездатність перевірити, що за його словами і вибриками стоїть, викликає таку високу симпатію.

– Які прогнозуєте особливості виборчої кампанії? Що робитимуть партії, щоб здобути симпатії виборця? Як побороти демагогію і популізм, якими заражені зараз більшість політсил, навіть ті, які гаряче підтримали Майдан?

На мою думку, проведення виборів без звільнення Донецька і Луганська – це злочин проти Української держави. І все буде залежати від того, коли буде оголошена дата виборів, тобто коли відбудеться звільнення цих двох важливих обласних центрів в Україні. З одного боку, ми розуміємо, що потрібно оголошувати вибори, і це, очевидно, відбудеться в серпні, з іншого боку – незрозуміло, чи на цей момент Донецьк і Луганськ буде звільнено і чи буде перекрито російський кордон. Насправді, якщо депутати вирішили, що вони не хочуть робити реформи, а йдуть на перевибори і єдина реформа, яку вони зробили, – це реформа вищої освіти, то що ж… так і буде, на жаль.

Але перед тим, як іти на перевибори, потрібно зробити мінімум дві речі: перше  це нові правила виборів і друге – це звільнення Луганська і Донецька, тому що вони можуть включитися у виборчу кампанію від самого початку. Якщо цього не буде зроблено, то виборча кампанія буде проходити так само, як проходила президентська: суспільство думає про війну, а політики тим часом займаються не порятунком держави, а політичними "розборами".

– Закон "Про вищу освіту" і, можливо, закон "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" – чи не єдині реальні реформи після Майдану. Чому буксуємо?

З одного боку, реформи гальмувала сама коаліція, яка не давала достатньо голосів за власні законопроекти. Красномовний приклад  це один із законів про реформу місцевого самоврядування, зокрема в сфері архітектури. Правда, можна привести приклади, коли голосів вистачало на хороші закони. Це не тільки закон "Про вищу освіту", це і нова редакція закону "Про доступ до публічної інформації" або відновлення місцевих виборів.

Біда в тому, що у нас немає прозорої політики, є лише тіньові домовленості між олігархами і ми не можемо спрогнозувати, коли і про що вони домовляться між собою. Але цілком зрозуміло, що дуже серйозним фактором впливу на них є вибори. Адже вони всі намагаються не приймати непопулярних рішень. Реформи за цих обставин – це точно непопулярні рішення, це боляче зараз, але добре для оздоровлення потім. Не можуть політики, які знають, що їм треба завтра йти на перевибори, робити сьогодні ці реформи. Бо вони хочуть бути заново обраними. Вони заручники.

Словом  або вибори, або реформа. Якщо вже визначилися, що йдемо на перевибори, то треба на них іти. Але це потрібно для того, щоб отримати нових депутатів, які захочуть проводити реформи, і потрібні інші правила обрання Верховної Ради. Якщо допустити у парламент тих людей, які зараз там є, то вони знову не будуть робити реформи, бо вони для цього непридатні, що не раз довели в теперішньому парламенті. Крім того, з фронту, зі Сходу, повернуться озброєні батальйони, величезні групи людей, які не здадуть своєї зброї і поставлять питання руба. Для них вибори будуть вже не цінні, вони скажуть: ми бачимо, що від виборів до виборів нічого не змінюється, Верховна Рада до Євромайдану та після виборів – одні й ті самі персонажі. А ми озброєні і рішучі, а тому  Майдан №3.

– Тобто треба все ж готуватися до нової хвилі революції?

Я би дуже не хотів третього майдану. Але така загроза, якщо не змінити виборчі правила і не дати можливість запустити в парламент свіжу кров, дуже сильно зростає. Тому зараз єдине, чого можна побажати всім політикам і всім депутатам,  думати не тільки про те, як би самих себе заново засунути в Раду, а про те, яким чином справді оновити владу. Як влити в систему свіжої крові, зокрема, залучити до управління країною постмайданні партії та громадсько-політичний сектор, який зараз веде реальну боротьбу за Українську державу. Бо якщо цього не зробити, Майдан №3 стає дуже реалістичним, він зрезонує з соціальним незадоволенням, яке точно принесе нам осінь, і може закінчитися катастрофічним вибухом.

Розмовляв Василь Крайник

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: