Яких тільки версій не почуєш, коли мова заходить про розширення Верховинського нацпарку. Кому воно потрібне? Найчастіше говорять про “заїжджих природоохоронців із столиці, які зазіхають на землі горян”. Цим лякають місцевих мешканців протягом усіх чотирьох років впровадження надзвичайно важливого природоохоронного проекту “Збереження карпатських пралісів”, суть якого чітко відображена в назві.
Насправді головна мета розширення проста і конкретна: воно парку потрібне, щоб зберегти залишки унікальних і особливо цінних лісів та інших природних середовищ і створити повноцінний екологічний коридор для диких тварин.
Саме така ідея закладена в основі діяльності німецької природоохоронної організації “Франкфуртське зоологічне товариство” та ГО “Українське товариство охорони птахів” – партнера Міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, які з 2014 року запровадили в гірській частині Карпат в зоні національних природних парків цей природоохоронний проект.
Не менш значущою метою розширення є збереження особливо цінних лісів для людей, бо саме ці ліси створюють “каркас” екологічного балансу всього регіону і забезпечують основу для його сталого й здорового розвитку.
В Івано-Франківській області сьогодні мова йде про розширення 3 національних природних парків: Карпатського, “Верховинського” та “Гуцульщина”.
У цьому контексті особливо важливим є приєднання до Верховинського нацпарку високогірної ділянки лісів Верховинського лісгоспу, яка з’єднає природно-заповідні території Івано-Франківщини з румунським природним парком “Гори Мармарощини”. Це дозволить сформувати транскордонний екологічний коридор та відкриє шлях до потужної транскордонної співпраці та економічного розвитку як Верховинщини, зокрема, так і Івано-Франківської області загалом. Окрім того, цей крок назустріч пропозиції розширення НПП “Верховинський” повністю відповідає зобов’язанням України за Угодою про євроасоціацію.
З підписанням Угоди про євроасоціацію Україна взяла на себе зобов’язання збільшити території природно-заповідного фонду до середньоєвропейського показника – приблизно до 15%.
“Зараз площа заповідних територій в Україні приблизно 6,3%. Тоді як у більшості країн ЄС площа природоохоронних територій становить 15-30%. Відповідно на виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС Верховною Радою, Президентом України та Урядом вжито заходи, щоб покращити ситуацію”, – розповідає начальник відділу природо-заповідного фонду та екологічної мережі, біологічних та земельних ресурсів Управління екології та природних ресурсів Віталій Семчук.
В Івано-Франківській області, каже Семчук, відсоток заповідності відповідає європейським нормам та становить 15,7%.
“Втім, зважаючи на пріоритет розвитку туристичної галузі, до 2021 року цей показник потрібно збільшити майже вдвічі. Рішенням Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи визначено, що до 1 січня 2021 року частка заповідних територій в області повинна становити 29%. Наскільки це правильне рішення – мабуть, має бути окрема дискусія”, – зазначає Віталій Семчук.
Щоб досягти цього показника, Мінприроди України вирішило не створювати нових об’єктів, а розширити вже сформовані установи природно-заповідного фонду.
Розширення території національних природних парків Франківщини дозволить оптимізувати територіальний устрій цих природно-заповідних територій і зробить охорону довкілля ефективнішою. Справа в тому, що сьогодні устрій цих територій такий, що вони не в змозі повноцінно зберігати унікальні природні комплекси Прикарпаття і тому лише частково виконують свої природоохоронні функції. Так, наприклад, Карпатський НПП вкриває лише нижні і середні гірські схили, а особливо цінні природні середовища верхніх схилів басейну річки Прут, звідки беруть початок притоки головної водної артерії Прикарпаття, перебувають у користуванні держлісгоспів. Зрозуміло, що повноцінне збереження басейну Пруту за такого розкладу не забезпечується.
Не краща ситуація і з НПП “Верховинський”. Площа цього парку лише 12 022,9 га, що надто мало для повноцінного виконання ним природоохоронної функції. Під охороною цього парку перебуває лише частина басейну річки Чорний Черемош – живильного джерела ріки Черемош, що забезпечує питною водою низинні регіони Івано-Франківщини. Інша частина Чорного Черемоша, зокрема його витоки високо в горах, знаходиться у користуванні Верховинського ДЛГ. Тобто Верховинський парк функціонує, але унікальні природні середовища, які є в районі його розташування, зберігати повноцінно не може, оскільки значну частину цих територій не передали нацпарку в момент його створення. І тепер саме фрагмент верхових лісів Верховинського лісгоспу, що знаходиться між румунським природним парком, Карпатським НПП і НПП “Верховинський” та на 92% вкритий неексплуатаційними лісами, пропонують передати у НПП “Верховинський”. Це закономірно, оскільки з погляду екології ця територія є стратегічним природоохоронно-економічним об’єктом. Передача її до парку відкриє шлях для створення надпотужного транскордонного українсько-румунського екологічного коридору, а отже, транскордонної співпраці та соціально-економічного розвитку регіону.
Не менш проблемне становище і у НПП “Гуцульщина”. Там на території парку господарюють аж три установи: сам парк, Кутський держлісгосп і Косівський РП “Райагроліс”. Очевидно, що така ситуація не може бути продуктивною. Тому з моменту створення НПП “Гуцульщина” його адміністрація витрачає левову частку часу на безкінечні судові розбірки, замість зосередитися виключно на питаннях розвитку парку. При цьому “Гуцульщина” знаходить можливість працювати з громадами, зберігати унікальні залишки природи Косівщини, розвивати туристичну діяльність, провадити потужну науково-дослідну роботу та природоохоронний менеджмент території.
Як раніше писав КУРС, прикарпатські національні природні парки почали працювати у напрямку розширення своїх територій ще до підписання Угоди про євроасоціацію. Проект “Збереження Карпатських пралісів” Українським товариством охорони птахів за участі та фінансової підтримки міжнародної природоохоронної організації Франкфуртського зоологічного товариства реалізують з березня 2014 року.
На сьогодні вже чимало зроблено: обстежено 105 тис. га територій, що прилягають до дев’яти гірських національних природних парків Карпат, на предмет інвентаризації залишків старовікових лісів і пралісів, а також інших цінних для збереження лісів та природних оселищ. Українське товариство охорони птахів дало надзвичайно високу природоохоронну оцінку обстеженим територіям і звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України з клопотанням збільшити площу дев’яти національних парків на 105 тис. га площами пралісів і старовікових лісів та інших особливо цінних для збереження лісів природних середовищ. Серед цих дев’яти – три нацпарки на Івано-Франківщині. Зокрема, пропонується збільшити площу Карпатського НПП на 25,3 тис. га, НПП “Верховинський” – на 11,7 тис. га, НПП “Гуцульщина” – на 2,7 тис. га. Мінекології підтримало клопотання й отримало експертні висновки від науковців щодо доцільності розширення цих парків.
В Івано-Франківській облдержадміністрації команда проекту “Збереження карпатських пралісів” лобіювати розширення нацпарків почала ще на початку 2015 року. Однак роботу в цьому напрямку чиновники активізували лише після візиту на Прикарпаття Президента Петра Порошенка у вересні минулого року. Зокрема, оновили Робочу групу, яка була створена іще у 2015 році, та провели засідання за участю лісівників, екологів, представників парків та місцевої влади.
Питання розширення НПП “Гуцульщина” та Карпатського НПП вирішили відкласти до вирішення проблем із земельними питаннями, які там існують уже чимало років. Що стосується Верховинського НПП, то лісівники погодилися опрацьовувати можливість розширення меж Верховинського природного парку лише на 5,5 тис. га, замість пропонованих 11,7 тисяч.
Верховинський НПП створений у 2010 році, сьогодні його площа – 12 022,9 га. Простягається нацпарк верхів’ями Чорного та Білого Черемошів на території Голошинської та Зеленської сільських рад. У постійне користування парку були передані 9131,1 га земель державного підприємства “Верховинський держлісгосп” та 2891,8 га Гринявського держлісгоспу.
Запропоноване розширення Верховинського НПП передбачає вилучення земель лісового фонду ДП “Верховинське лісове господарство” на території Зеленської та Красниківської сільських рад. На думку лісівників, до нацпарку хочуть долучити лісовий фонд, з якого живе місцева громада.
Директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака Олексій Голубчак, який понад 15 років очолював обласне управління лісового та мисливського господарства, посилається на європейський досвід.
“За загальноєвропейською практикою національних парків у Польщі є 2%, а в Баварії – 1% заповідності. Ми – за заповідність, але є економічні чинники, які стосуються тої громади, яка там живе. Кожна громада зараз захоче з чогось жити…” – говорить Голубчак.
А на Верховинщині люди живуть з переробки лісу, наполягає він.
Насправді ж на кінець 2016-го року у Польщі відсоток заповідності сягав 32,5%!
“Який є ресурс на території Верховинського району? Тільки деревина. Щоб люди не виїжджали за кордон, повинні мати кусок хліба. А кусок хліба для них – це деревина”, – переконує Голубчак.
Очевидно, даються взнаки роки в кріслі головного лісоруба області.
Голубчак застерігає, що розширення Нацпарку призведе до скорочення робочих місць у лісовій галузі та зменшення площ експлуатаційних лісів. Окрім того, нагадує Голубчак, на Прикарпатті вже є 15,7% заповідної території – європейський показник начебто досягнутий.
Щоправда, скільки держлісгосп втратить робочих місць та експлуатаційного лісу, лісівники ще не порахували. При цьому обговорення щодо розширення Верховинського НПП, прогнозує Голубчак, закінчиться у квітні.
“А решту мають сказати люди, які там живуть”, – каже він.
Зауважимо, що й відносно кількості робочих місць Голубчак не випадково уникає конкретики. Сьогодні на пропонованій для розширення території в держлісгоспі штатна чисельність становить 23 працівники. В разі розширення території парку на цю площу кількість працівників зросте до 50, що підтверджено відповідними розрахунками та матеріалами фахівців-економістів.
На відміну від представників лісової галузі, природоохоронці розробили економічне та екологічне обґрунтування доцільності розширення Верховинського НПП на 11,7 тис. га.
Як розповідає керівник проекту Ольга Яремченко, на основі наданих лісівниками лісотаксаційних та лісовпорядних даних на 2010-2017 роки фахівці зробили соціально-економічні та екологічні розрахунки щодо можливих втрат та вигод від передачі до Верховинського парку пропонованої ділянки верхових лісів Гринявських та Чивчинських гір.
Результати розрахунків такі:
На пропонованій території розширення площа експлуатаційних лісів складає лише 8%:
Із 11,7 тис. га лісів, пропонованих для передачі у Верховинський НПП, 78% складають ліси на висоті 1100 м і вище. Як відомо, на суцільні рубки лісів на висоті 1100 м і вище над р. м. в Україні накладено мораторій. Тобто це не експлуатаційні ліси. Там зосереджені особливо цінні для збереження ліси, які гарантують екологічну безпеку регіону, зберігаючи водний ресурс, попереджуючи сходження лавин, зсуви ґрунту, захищаючи від буревіїв. І, нарешті, це природне середовище для великої кількості рідкісних тварин.
Щодо можливості промислової рубки в зоні розширення Верховинського парку, то за розрахунками вона складає лише 8% площі.
Важливо зазначити, що ця незначна експлуатаційна ділянка (8%) зосереджена на площі всього в 1000 га із загальної території, пропонованої для розширення, 11,7 тис. га. Інші 92% – то захисні ліси. І експлуатувати їх в якості деревини категрично недопустимо й сьогодні, щоб не наробити лиха жителям долин від згубних повеней, зсувів ґрунту, буревіїв тощо.
Підтвердити те, що при передачі пропонованих для розширення територій не приведе до зменшення об’єму лісозаготівлі верховинськими лісівниками, можна на прикладі передачі лісів Верховинського лісгоспу при створенні парку: тоді зменшення об’єму рубок також не було.
А тепер – про план експлуатаційних рубок у держлісгоспі за базовим лісовпорядкуванням (2007–2017 роки), на втрату яких найбільше нарікають опоненти розширення парку. Як показали розрахунки, за цим планом в зоні пропонованого розширення передбачаються експлуатаційні рубки лише на 9% площі розширення.
Таким чином, за матеріалами ліосовпорядкування 2007-го року, об’єм рубок на територіях держлісгоспу не зменшиться, як і податкові надходження в місцеві бюджети. Зважаючи на те, що держлісгосп отримує надходження лише від реалізації лісопродукції, що відповідно і формує основну частину податків, які він сплачує, зрозуміло: якщо не скорочується об’єм рубок, то й надходження від реалізації не будуть падати.
Таким чином, за наданими лісівниками розрахунковими матеріалами експлуатаційно-територіального устрою лісгоспу, при розширенні території НПП “Верховинський” у ДП “Верховинський ЛГ” відбудеться не скорочення експлуатаційних лісів, а зросте потенціал обсягів виробництва і значно скоротяться витрати лісгоспу на утримання лісів.
Що стосується загрози втрати робочих місць, то за прорахованими економістами цифровими показниками тут теж ситуація виявилась зовсім не такою, як заявляють працівники лісового господарства. Штат працівників, навпаки, зросте вдвічі.
“Беручи до уваги усі вищезгадані економічні розрахунки, пропоноване розширення дасть можливість створити умови для сталої екологічної безпеки регіону завдяки взяттю під охорону особливо цінного для збереження масиву захисних, протиерозійних та протиселевих лісів, що знаходяться на висоті вище 1000 метрів над рівнем моря. А наведені конкретні економічні показники повністю спростовують тезу, що розширення території НПП “Верховинський” призведе до економічних збитків для держлісгоспу та регіону”, – підсумовує заступник керівника проекту “Збереження карпатських пралісів”, заступник директора Карпатського НПП Олександр Киселюк.
Не створить парк проблем і для місцевого населення, запевняють природоохоронці. Так, люди побоюються, що в разі розширення території НПП у них будуть труднощі з деревиною для дров. Це не так. Нацпарк має можливість продавати паливну деревину місцевому населенню, причому навіть за нижчими цінами, ніж держлісгосп. Раніше й справді парки не могли цього робити, але з 2017 року цю проблему вирішили.
Загалом, населення Верховинщини в цілому позитивно оцінює ідею розширення парку, що б не говорили лісівники. З ініціативи НПП в рамках проекту “Збереження карпатських пралісів” волонтери провели анонімне опитування місцевих жителів Зеленської сільради щодо пропонованого розширення території НПП “Верховинський”. За збільшення природо-заповідного фонду висловилися 66% опитаних, 27% – проти, 7% – поки не визначилися.
З тих, що висловилися проти розширення НПП, майже 40% не коментували своєї позиції. 23% з них вважають, що розширення НПП обмежить природокористування для місцевого населення.
Після того, як робоча група напрацює проект розширення Верховинського НПП, землекористувач ДП “Верховинське лісове господарство” має за власним рішенням дати згоду на вилучення землі. Відповідно до процедури погодження розширення об’єктів природно-заповівдного фонду згода місцевих громад не передбачена. Але, як запевняє керівник проекту “Збереження карпатських пралісів”, команда проекту, яка представляє Українське товариство охорони птахів і працює за девізом “Для птахів, для природи, для людей”, дослухається до думки місцевих жителів, шукає компромісні варіанти співпраці, у тому числі розвиток екомаркетингу, сільського зеленого туризму (наразі відпрацьовано пілотний проект цього напрямку у НПП “Сколівські Бескиди”). Все це – аби досягти порозуміння і свідомої еколого-економічної підтримки ідеї збереження унікальної природи Українських Карпат для майбутніх поколінь.
“Лише коли громади нас зрозуміють, відчують на власних родинах вигоду від проживання в зоні нацпарків, як це ми можемо побачити у НПП “Синевир”, і підтримають, бо то буде для них же вигідно, ми будемо рухатись далі у досягненні головної мети “Сталого збереження Карпатської природи””, – каже Киселюк.
Кінцевим рішенням про розширення Верховинського парку має бути Указ Президента, який повинен підготувати Кабмін. Навіть за оптимістичними прогнозами цей процес займе не менше року.
Після цього має початися робота над розширенням національних парків “Гуцульщина” і “Карпатського”. За допомогою кластерів, які пропонують додати до кожного з трьох національних парків, заплановано утворити східноєвропейський екологічний коридор загальною площею понад 250 км, який з’єднає заповідні території України та Румунії.
“Це сприятиме розвитку транскордонного співробітництва та зростанню перспектив надходження інвестицій на розвиток Українських Карпат загалом та Івано-Франківщини, зокрема”, – запевняє команда проекту “Збереження карпатських пралісів”.
А тим часом 9 січня цього року Держлісагентство призупинило вирубки в карпатських пралісах. Лист Держлісагентства зобов’язує Закарпатське, Івано-Франківське та Чернівецьке обласні управління лісового і мисливського господарства припинити видачу лісорубних квитків на проведення будь-яких лісогосподарських заходів на лісових ділянках, які ідентифіковані як праліси і квазі-праліси. Мораторій на вирубку цих ділянок згідно з рішенням діятиме до тих пір, доки питання про їхній статус не буде офіційно вирішено.
І в той же час Указ Президента України так і не виконується. Фактично знову призупинені заходи щодо пропонованого розширення Верховинського нацпарку. Станом на 10 квітня 2018 р. Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства під керуванням Руслана Осташука не виконало рішення наради Івано-Франківської ОДА від 20.12.2017 р. про надання пропозиціїй щодо розширення НПП “Верховинський” в рамках ісуючого клопотання у термін до 26.01.2018 року. Така нічим не мотивована відмова руйнує перспективу створення транскордонного екологічного коридору й біосферного резервату для тваринного світу Карпат і надії на економічне зростання й добробут Верховинщини та й регіону загалом.
Марія Гаврилюк
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!