вівторок, 21 листопада

"Європа – це добре, але є внутрішній споживач": чому прикарпатські бджолярі не продають мед у ЄС

Незважаючи на попит у ЄС і зону вільної торгівлі, прикарпатські бджолярі не поспішають експортувати свій продукт. Які умови бджолярі ставлять європейським покупцям та чому місцевий споживач для них у пріоритеті, з'ясовував КУРС.
Фестиваль меду в Івано-Франківську "Меди Прикарпаття". Фото Руслана Марцінківа Фестиваль меду в Івано-Франківську "Меди Прикарпаття". Фото Руслана Марцінківа

З підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та вступом у дію зони вільної торгівлі українським експортерам меду стало простіше виходити на європейський ринок. Протягом останніх років Україна збільшила експорт меду до країн ЄС у кілька разів. Якщо у 2013 році Україна експортувала у ЄС 16,7 тисяч тонн, у 2014 – 2015 – трохи більше 20 тисяч тонн, то у 2016 – 36,8 тисяч тонн. У першому півріччі 2017 року, за даними Мінагрополітики, експорт збільшився на 30% у порівнянні з 2016. Попри це експерти відзначають, що у перспективі виробництво меду в Україні можна збільшити на 150 тисяч тонн у рік.

"Завдяки Угоді про асоціацію українські пасічники отримали доступ до ринку ЄС, до 510 мільйонів споживачів. Зараз спрощено процедуру отримання сертифікату Євро1 про походження товару на митниці. Також Україна отримала безмитні квоти на експорт продуктів. Зокрема, на мед встановлені квоти у 5 тисяч тонн. Коли квоти вичерпуються, починає діяти митний тариф у 17,3%", – зазначила Людмила Череняга, експерт Проекту Association4U.

Цього року безмитні квоти на експорт меду вичерпалися протягом перших десяти днів нового року. На початку літа ЄС збільшив безмитні квоти на експорт меду на 2,5 тисяч тонн меду, але і вони були вичерпані протягом кількох днів.

 

Пасічникам треба вчитися

Аби допомогти українським пасічникам адаптувати виробництво меду до європейських стандартів та розповісти їм про умови виходу на ринок ЄС, Спілка пасічників України спільно з Міністерством аграрної політики і продовольства організували у Яремчі на Івано-Франківщині "Європейський день пасічника".

Бджолярі з усієї країни протягом двох днів слухали виступи експертів від Міністерства аграрної політики і продовольства, Держпродспоживслужби, науковців Інституту бджільництва імені Прокоповича та знаних пасічників про перспективи розвитку бджільництва у країні та вимоги Європейського Союзу до української медової продукції.

"Пасічництво, попри величезну популярність і зайнятість великої кількості людей, сьогодні перебуває у спокійному стані, хоча у всьому світі робляться колосальні успіхи по всіх напрямках, технологіях, вирощуванню, якості. Українські пасічники є на тому рівні, який був 20-40 років тому. Ми спільно з Міністерством аграрної політики і Association4U організували конференцію "Європейський день пасічника", щоб донести до пасічників, які вимоги до українського меду в Європі і світі. Щоб продукція пасічника була успішна і ліквідна, щоб вона була запитана на європейському ринку", – пояснює Володимир Стретович, президент Спілки пасічників України.

Від підвищення стандартів виробництва меду, за словами Стретовича, виграють і пасічники, які продаватимуть мед за кордон, і звичайні українці, які споживатимуть якісний мед.

Голова Спілки пасічників Прикарпаття Іван Юсько каже, що українські пасічники в основному не освічені в питаннях технологій та європейських стандартів до медової продукції.

Іван Юсько

"У підготовці до експорту важливі найменші деталі. Скажімо, коли мед проходить перевірку, там не має бути залишку інших речовин, ні антибіотиків, ні пестицидів, якими обробляють поля. Пасічики мають турбуватися про якість продукції. Важливі навіть дрібні деталі, – говорить Іван Юсько. – Так, багато наших пасічників використовують старі медогонки, вони оцинковані, і хоча мед там довго не затримується, але він все одно набирає якийсь відсоточок цинку, і при аналізах це виявляється. Одразу цей мед при експорті буде забраковано".

Пасічникам потрібно розуміти, що якщо декілька пасічників кооперуються і здають мед експортеру, і один із них використовує неякісне обладнання, забракують всю партію. А партія – це 10-20 тонн. "Вислів "ложка дьогтю зіпсує бочку меду" тут дуже точний", – говорить Іван Юсько. 

 

Бджоли на продаж

Прикарпатське бджільництво більше орієнтується на вирощування бджіл, ніж на саме виробництво меду. Відома карпатська бджола пристосована до виживання в складних умовах, може працювати у прохолодну і навіть дощову погоду, до того ж вона працьовитіша від інших бджіл. Пасічники з центральних та південних регіонів України, які працюють на експорт, намагаються придбати бджіл саме цієї породи. Тому прикарпатські бджолярі пов’язані з європейським ринком меду саме в такий спосіб.

"Якщо наші східні партнери виходять на європейський ринок, то їм потрібно збільшувати виробництво меду, і вони звертаються до нас по бджіл", – розповідає Іван Юсько.

 У "карпатки" досить довгий хоботок, близько 7 міліметрів, що спрощує видобуток нектару з важкодоступних медоносів.

Бджіл продають "пакетами" (легких фанерних ящиках, що використовуються для перевезення бджіл).

"Ми вирощуємо бджіл, сезон леліємо, і на другий приїжджає покупець. Нам вигідніше продати пакети, бо маємо на руках гроші. Хоч цілий рік вкладаємо у цих бджіл, доглядаємо за ними, але в кінцевому результаті отримуємо прибуток", – пояснює Юсько.

Іван Юсько тримає близько двох сотень бджолиних сімей на своїй пасіці. Половина з них працює для продажу "пакетів", інша – на збір меду.

Раніше багато "карпаток" продавали у далекий Сибір, Центральну Росію, Казахстан та Білорусь, але з початком бойових дій на сході України ринок переорієнтувався на місцевого споживача.

У країни ЄС бджіл не продають. Проте Іван Юсько зазначає, що "карпатки" потрапляють і до європейських країн, але нелегально.

За оцінками Івана Юська, за сезон квітень-травень, поки не розпочався медозбір, один район Прикарпаття продає три-чотири тисячі бджолопакетів. Бджолопакет здебільшго складається з 4 рамок, покритих бджолиною червою. Вартість однієї рамки в середньому 250 гривень.

Потерпають прикарпатські виробники пакетів і їхні споживачі від багатьох аферистів, які працюють на цьому ринку. В мережі Інтернет розміщено багато оголошень про продаж бджіл за нижчою від ринкової ціною, покупці ведуться на такі пропозиції, дають передоплату – і продавець зникає. Також працює багато перекупників, які скуповують у бджолярів "пакети" за одними цінами, а продають споживачам вдвічі дорожче.

За словами Івана Юська, через таких аферистів втрачається довіра до совісних бджолярів з Прикарпаття.

 

Прикарпатські пасічники мають умови

На відміну від їхніх прикарпатських колег, пасічникам з Центральної та Південної України вигідніше працювати на експорт. За сезон з одного вулика вони можуть зібрати 100-150 кілограмів меду, у Карпатах збирають у 10 разів менше.  

За словами Володимира Стретовича, з України мед експортують 73 компанії-експортери. При цьому 11 з них експортують 76% – це найкрупніші оператори цього ринку. Основні експортери розташовані у Центральній та Південній Україні.

Звичайним пасічникам важко самотужки виходити на ринок Європейського Союзу, простіше працювати з компаніями-експортерами.

"Процедура сертифікації дуже складна. Треба пройти первинний аналіз, який робиться на місцях. Потім відправити зразки в австрійську чи німецьку лабораторію, заплатити гарні гроші за кожен зразок, отримати звідти відповіді, цей сертифікат долучити до партії меду, і лише тоді він може бути експортований", – говорить президент Спілки пасічників України Володимир Стретович.

Пасічники, які входять до Спілки пасічників Прикарпаття, готові продавати мед за кордон, але за умови, що він буде фасований з вказанням місця виробника. Також пасічників не влаштовують ціни, які їм пропонують компанії-експортери чи навіть потенційні європейські покупці. Вони вважають, що за карпатський мед мають платити більше, ніж за той, що збирають у Центральній Україні.

"Були звернення з Прибалтики, з Грузії телефонували, болгарин приїжджав на пасіку, але не дійшли ми згоди. Вони готові брати наш мед, але не хочуть платити ціну ту, яку він коштує. Вони порівнюють з ціною меду з Центральної і Східної України. Вони не хочуть шукати компромісу, а кажуть, що нічого не зароблять", – розповідає Іван Юсько.

Він вважає прийнятною ціною для свого меду не нижче 5 євро за кілограм.

Також прикарпатські пасічники впевнені, що не варто продавати весь мед на експорт, коли внутрішній ринок не наповнений. "Чому наші люди мають їсти китайський мед, а не наш", – кажуть у Спілці пасічників Прикарпаття.

прикарпатський мед

"Європа – це добре, але є внутрішній споживач. Знаєте, як мене болить, коли говорять, що мій сусід, родич буде їсти чужий, а не наш мед. Ще мій дід говорив, що треба їсти те, що вирощено біля тебе", – каже Юсько.

Бачать пасічники в Угоді про асоціацію і загрози для українського ринку меду. За словами Івана Юська, зниження вимог до українського меду, як цього вимагають європейські партнери України, може призвести до того, що український ринок заполонить неякісний китайський мед, який експортуватимуть сюди транзитом через європейські країни.

"Якщо китайський мед вийде на український ринок, то буде катастрофа. Він навіть бджіл не бачив, його вироблюять штучно".

Наразі для прикарпатських пасічників пріоритетом залишатиметься внутрішній ринок. Проблем з реалізацією меду в Україні немає. Охоче беруть мед з Прикарпаття київські, одеські ресторани. Багато замовлень від простих українців, які купляють від 250 грамів до 10 кілограмів. За словами голови Асоціації пасічників Прикарпаття, вони не можуть виробити стільки меду, скільки готові купляти українські споживачі.

"Місцевий споживач має бути вище поставлений. Для мене поки що буде пріоритетом місцевий споживач. Цією Угодою вони можуть перекреслити весь внутрішній ринок. Весь мед піде за кордон, – говорить Іван Юсько. – У нас багато людей не можуть заплатити такі гроші, тому інколи треба йти на поступки. Я за Угоду, вона поможе бджолярам, але інша справа – внутрішній ринок, ті люди, які споживають місцевий мед. Не можна допустити, щоб вони споживали неякісний китайський мед".

 

Василь Крайник

КОМЕНТУВАТИ