Як компанії сприяють розвитку української технічної освіти та професійній орієнтації молоді, яких фахівців бракує на виробництві і скільки коштують знання та вміння молодих спеціалістів, розповіли директор Інституту нафтогазової інженерії Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу (ІФНТУНГ) Олег Витязь та головний інженер компанії «Надрагаз» Василь Війтенко.
Інвестиції у студентів
Інститут нафтогазової інженерії ІФНТУНГ, зазначає його директор Олег Витязь, є базовим технічним вишем для вітчизняної нафтогазовидобувної галузі. На сьогодні в інституті на денній і заочній формі навчаються 1300 студентів, частина серед них – іноземці. Так, інститут за угодою готує спеціалістів для найкрупнішої нафтогазової компанії Азербайжану «Сокар».
Олег Витязь
Фахівців для підприємств передовсім вітчизняного нафтогазового комплексу Інститут готує за двома напрямками – «гірництво» та «нафтогазова інженерія та технології». На рівні бакалавра студенти навчаються за програмами «буріння нафтових і газових свердловин» та «нафтогазопроводи та транспортування». На рівні магістра – за напрямом «нафтогазова інженерія і технології» опановують фах за спеціальностями «видобування нафти й газу», «транспортування й зберігання нафти й газу» і «спорудження та ремонт газонафтопроводів і газонафтосховищ». Підготовка фахівців, які забезпечують повний технічний супровід процесу видобування вуглеводнів, ведеться на денній і заочній формі навчання.
«Підготовка фахівців нафтогазової галузі, зокрема такого базового закладу, як наш університет, – це обов’язок і великих державних нафтогазових підприємств, і приватних компаній. Ми спільно маємо готувати фахівців – теоретична частина повинна мати підкріплення практикою», – зазначив Олег Витязь.
Читайте також: Як на Прикарпатті шукають газ
За його словами, зважаючи на теперішнє фінансове забезпечення, сам університет не в змозі перспективно оновлювати матеріальну базу – закуповувати сучасні лабораторії, програмне забезпечення, інші передові технології. Тому покладаються на тісну співпрацю з галуззю. «Без такої співпраці якісно готувати спеціалістів неможливо», – визнає Витязь.
Директор Інституту нафтогазової інженерії констатує, що в останній час покращилася взаємодія з підприємствами – вони зацікавлені брати безпосередню участь у підготовці кадрів.
Інститут нафтогазової інженерії практикує співпрацю з нафтогазовими компаніями за кількома напрямками.
Передовсім, у напрямку створення актуальної навчальної бази. Першою на злободенну потребу вишу відреагувала компанія «Геосинтез Інженірінг». «Приїхали до нас, побачили реальний стан справ – як працює лабораторія кафедри буріння свердловин і вирішили обладнати сучасну лабораторію, оснащену новітніми приладами для дослідження бурових розчинів», – розповідає директор інституту. На одній із наступних конференцій оновлену лабораторію презентували – і отримали «вихлоп». Інші компанії також вирішили долучитися до оновлення навчального обладнання. Так, компанія ДТЕК у співпраці з компанією СКС облаштували наступну лабораторію. «Це – реальний приклад зближення науки і виробництва. Студенти побачили, що виробники зацікавлені у підготовці спеціалістів. А ми – що галузь зацікавлена у співпраці з університетом», – додає Олег Витязь.
Відновленням тісної співпраці з державною компанією «Укрнафта» стало облаштування однієї з чотирьох лабораторій, які складають комп’ютерний центр Інституту нафтогазової інженерії. «У нас відбувся ряд зустрічей, в підсумку визначили тематику наукових робіт, над якими можуть працювати як викладачі, так і студенти – разом чи окремо. Йшлося про реальні проекти для компанії, які водночас могли би бути зараховані студентам як курсові і дипломні роботи», – пояснює директор інституту. Це ще один напрям співпраці вишу з нафтогазовими компаніями. Пізніше до «Укрнафти» в цьому напрямку долучилося «Укргазвидобування». Важливо, що обидві компанії працюють на території Івано-Франківщини.
Читайте також: 10 фактів про карпатський газ
Співпраця з галуззю реалізується і в напрямку стимулювання кращих студентів – компанії заснували на базі Інституту нафтогазової інженерії іменні стипендії. В даний час таких є п’ять. Як от стипендія Розенгафта від компанії «Геосинтез Інженірінг», стипендія «Укрнафти», стипендія Полтавської бурової компанії, стипендія чеської компанії ММД (надається через бурову компанію «Горизонт») та стипендія Івано-Франківської ОДА. Плюс щороку виш має квоту на іменні стипендії Президента України, ВРУ та Кабміну. Конкурс на іменні стипендії оголошується за результатами навчання впродовж семестру. Мотивація – щомісяця від 1500 до 2200 грн або одноразові виплати від 2000 грн.
Можливості і перспективи
Більша частина студентів, що вступили в магістратуру, розказує директор інституту Олег Витязь, звернулися в ректорат, щоби змінити форму навчання – перейти на «дуальну освіту».
«Це кращі студенти денної форми навчання. І їх уже запросили на роботу, – коментує Олег Витязь. – Дуальна освіта передбачає, що частину навчального процесу студент проходить на виробництві. Працює в супроводі наставника, виконує лабораторні та практичні роботи, реалізує проекти. Одночасно може і заробляти кошти, і навчатися на виробництві, і бути студентом денної форми навчання у вищі – це передбачає тристороння угода між вишем, підприємством та студентом. Ми ще тільки вчимося надавати такі освітні послуги студентам. Переймаємо досвід університету «Київська політехніка».
«Стараємося шукати різні форми, щоби студентам було комфортно якісно навчатися, а нам – готувати для галузі добрих перспективних спеціалістів», – додає директор Інституту нафтогазової інженерії.
Олег Витязь наголошує, що серед іншого у співпраці з компаніями змінилися принципи працевлаштування випускників. Це, на його думку, пов’язано з пожвавленням і розвитком галузі. Практика, коли у виш приїздили представники компанії з готовими списками зарахованих на роботу, в минулому. Тепер виробники, зацікавлені у молодих спеціалістах, впродовж навчального року влаштовують презентації і співбесіди зі студентами.
«Цього року у нас побували п’ять компаній. За результатами співбесід зі студентами та пропозицій із працевлаштування, ми бачимо, що компанії роблять акцент на успішності, мотивованості, досвіді та особистих якостях випускників – шукають фахівці доброго рівня, обізнаних з новітніми технологіями. Студенти сприйняли такі новації дуже позитивно», – підсумовує Витязь.
Читайте також: Як бурять газові свердловини на Прикарпатті: скільки вкладають і чим ризикують інвестори
«Недавно до мене звернулася компанія із проханням порекомендувати двох випускників за напрямком «видобування нафти й газу» із вільним володінням англійською – вони хотіли взяти їх на роботу. Кращі студенти, до яких я звертався, повідомили, що ними вже зацікавилися інші компанії. Бачимо, що на наших випускників є попит. Ми гордимося своїми студентами і намагаємося дати їм належну підготовку, оскільки це цінують виробники», – додає він.
Кар’єра і зарплата
Головний інженер компанії «Надрагаз» Василь Війтенко підтверджує, що галузь відчуває кадровий голод і йдеться власне про молодих спеціалістів.
«Середній вік кваліфікованого працівника, який має технічні знання високого рівня – 55-60 років. У більшості це працівники вже пенсійного віку. Молодих спеціалістів на виробництві – на пальцях можна порахувати. Тому підхід до виробництва і застосування науки у виробництві – на рівні 1970-80-х років», – вважає практик із 20-річним досвідом.
І хоч тих студентів, які приходять на роботу, доводиться багато чому доучувати і переучувати – всі проходять перепідготовку в процесі практичної діяльності, – приватні нафтогазовидобувні компанії націлені на молодь. «Це – тенденція трьох останніх років. Вже всім стало зрозуміло, що тільки молодь може стати рушієм прогресу в галузі. Науковець чи технічний спеціаліст, сформований в радянський час, не мотивований розвивати компанію. Ці люди якісні адміністратори, але у визначених усталених межах», – описує ситуацію Війтенко.
Тож компаніям, за його словами, цікаво брати на практику студентів і випускників. «В середньому за рік в нашій компанії особисто під моїм керівництвом проходять виробничу практику від 5 до 10 студентів. Ми беремо – нам цікаво. Стало цікаво, коли зрозуміли, що маємо велику прогалину в кадровому забезпеченні», – каже виробничник.
Залишаються на роботі ті, які хочуть і можуть, зазначає Василь Війтенко. Для молодих спеціалістів в компанії є випробувальний термін – два місяці. «Просто ходити на роботу, бути на роботі – такий підхід не відповідає вимогам часу. Треба давати результат – треба виконувати роботу швидко і якісно. Кожна компанія хоче мати якнайвищі економічні показники, отже їй потрібно якнайбільше якісної роботи. Сенсу приймати на роботу знайомих, кума-брата-свата – немає. До цього компанії прийшли років п’ять тому, коли стало зрозуміло, що такий підхід не дає можливості розвиватися. Тому всі поволі міняють штат, і ми будемо продовжувати це робити», – додає він.
Читайте також: 46 млн грн рентних платежів з видобутку нафти й газу отримало Прикарпаття від початку року
Регіональною проблемою видобувних підприємств, як державних, так і приватних, є дефіцит кваліфікованих кадрів, відзначає Війтенко. «Перспектива для інженеро-технічних спеціальностей у нас хороша. Для тих, хто хоче робити кар’єру – двері відкриті. З практики нашої компанії: протягом двох- трьох років молоді спеціалісти виходять на рівень молодшого інженерно-технічного керівництва, до 10 років проходять середній рівень і досягають вищої ланки. У нас достойні стартові зарплати для молодих: 55-60 грн за годину чистими на руки – найнижчий тариф. За день можна заробити 600 грн. За місяць виходить мінімум 12 тис. грн. Майстер отримує 120 грн за годину, щомісяця заробляє в середньому тисячу доларів. Студентам варто вчитися якнайкраще і тоді вони будуть високооплачувані фахівці на виробництві – гарантія 100%», – підсумовує головний інженер компанії «Надрагаз» Василь Війтенко.
Наталія Кушніренко, фото зі сторінки ІФНТУНГ у Facebook
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!