fbpx

Залізна стіна на курському напрямку

Політика 23:08, 28.05, 2014

Сумська область сьогодні не в центрі уваги, коли йдеться про АТО на Сході України. Тут наче спокійно. Але саме через Сумщину пролягає так званий “курський напрямок удару”: на російському боці впритул до нашого кордону сконцентроване десятитисячне угруповання військ РФ.

За те, що Суми не перетворились на сучасний Донецьк, значною мірою треба дякувати звичайним громадянам. Вони негайно і рішуче викидали зі своїх містечок і сіл “колорадів”, які з початку російських провокацій пробували закріпитись тут. “Ми — це Україна!” – казали сумчани, проганяючи чергову партію “смугастиків”. Та битись самотужки з провокаторами, що пачками засилались у регіон, сумчанам довелось недовго. В область перекинули одну з найпотужніших механізованих бригад, що дивом вціліла після всіх «успішних» реформ у Збройних Силах, – Залізну механізовану бригаду з Яворова, що на Львівщині.

Завдань у наших військових тут кілька. Перше – це не допустити на територію краю спеціально підготовлених в Російській Федерації екстремістів. Друге – взяти під охорону основні магістралі та шляхи. Третє – допомогти громадянам у підтриманні миру та спокою.

Відразу прошу пробачення за те, що зі зрозумілих причин не назву імен та прізвищ наших героїв в погонах. Розповімо про кожного окремо, коли закінчимо цю війну перемогою. А поки що – лише обличчя на фото.

Коли потрапляєш до штабу бригади, мимоволі згадуєш книжки та фільми про Другу світову війну. Сам штаб за дозволом сільської громади знаходиться в приміщенні середньої школи, колишні класи перетворились на спецкабінети, медпункт тощо. Дивно бачити зброю і бронежилети поряд з лейденськими банками чи картою-абеткою початкової школи. Військові акуратно склали все шкільне приладдя та бережуть його, бо війна закінчиться і діти знову прийдуть сюди вчитись.

Саме життя в базовому містечку – це постійні заходи з навчань та тренувань. Особовий склад бригади забезпечує близько десятка блок-постів в регіоні. Тут усе по-справжньому. Солдати і офіцери цілодобово зі своєю особистою зброєю та боєприпасами. Навіть у туалет чи в баню тут ходять з автоматом, спати лягають теж зі зброєю. Справа в тому, що в будь-який момент можна очікувати бойової тривоги та наказу висуватись на підтримку того чи іншого блок-поста або патруля.

Власне кажучи, всі події, пов'язані з АТО, нанівець зводять зрадницькі ідеї деяких українських генералів. Одна з яких – заборона видавати зброю солдатам та офіцерам, мовляв, вони її вкрадуть або пораняться. Виявилось, що 24 години, проведених зі зброєю, лише дисциплінують бійців. Вони вчаться відчувати автомат та кулемет, турбуються про нього. Так само і з бойовою технікою. Виявилось, що чим більше техніки їздить, тим менше прикрих випадків трапляється.

Окремо скажу про тилове забезпечення наших військовиків. Воно просто відмінне. На розгорнутих польових кухнях готують кухарі, що були відмобілізовані з ресторанів та кафе. Ці люди з простої гречки та рису готують на всю бригаду так, що навіть місцеві домогосподарки приходять перейняти досвід. Гірше з забезпеченням бронежилетами, засобами зв'язку, спальниками. Дещо закупити допомогли спонсори, щось принесли прості люди, та більшість амуніції закуповується військовими за власні кошти. Не витримують жодної  критики намети, що залишились військовикам після успішного і жвавого розпродажу “надлишків військового майна і техніки” керманичами військового відомства. Крізь діряві тенти можна вивчати карту зоряного неба, не виходячи з наметів.

Життя на блок-постах – це постійна бойова робота. Тут не до жартів чи сентиментів. В будь-якій автівці може виявитися ворог. Але, незважаючи на це, наші військові мають бути ввічливими і доброзичливими з усіма, хто переїжджає “чек-пойнти”. Служба тут поставлена чітко до вимог бойових статутів та з урахуванням вже набутого нами бойового досвіду. Вся техніка вкопана, прораховані сектори обстрілів, підходи з боку полів та лісосмуг заміновані. Виставлені патрулі та вночі додаткові “секрети”. Слова командира — беззаперечний закон для підлеглих. Всіх місцевих попереджено про те, що краще не ходити поблизу ні вдень, ні вночі. Рух автомобілів жорстко контролюється. Найбільш підозрілі машини, що можуть перевозити як цивільний, так і військовий вантаж, ретельно оглядаються.

За словами військовослужбовців, вони готові до нападів. І готові у відповідь відкривати вогонь на ураження. А от найвищою нагородою для себе вони вважають те, що російське телебачення якось сказало, що Сумщину жорстко контролює найкраще українське механізоване з'єднання. Таке-от визнання ворогом.

 

Тарас ГРЕНЬ, спеціально для КУРСу,

Сумська область

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: