fbpx

Знести не можна реставрувати: в Івано-Франківську вирішується доля історичної пам'ятки – будинку Гриневичів

Суспільство 15:01, 24.03, 2015

"Союз українок" у Франківську погодився на знесення однієї з найдавніших історичних пам'яток взамін на музей і світлицю в новобудові.

У Департаменті архітектури Івано-Франківська відбулася зустріч представників "Союзу українок" і забудовників із головним архітектором міста, краєзнавцем та спеціалістом із охорони пам’яток  вирішували долю камениці, яка прежила "мармулядову пожежу".

В цьому будинку за адресою Богунська, 1 донедавна був "Музей Гриневичів". Частина давньої камениці, зведеної щонайменше 200 років тому, належала родині "союзянки", відомої учасниці жіночого руху в Україні Катрі Гриневичевої. Родина відписала своє майно франківським "союзянкам".

"На початку 1990-х Катря Гриневичева подарувала "Союзу українок" землю і свою частину будинку з умовою використати це за призначенням", – повідомила Уляна Шведюк, голова обласного відділу "Союзу українок".

За її словами та за словами її колеги, голови міського осередку "Союзу українок" Раїси Романюк, "союзянки" хотіли реставрувати будинок, неодноразово зверталися з цього приводу до міської влади, але охочі не знаходилися. Кілька років тому вирішили перевезти експонати музею Гриневичів в інше місце, щоби вони, сказала Раїса Романюк, не зіпсувалися.

"Союзу українок" за технічним паспортом будинку належить 12% споруди, решта має приватних власників. Дещо інша ситуація із землею, на якій стоїть камениця – у власності підприємців 3 сотки, за "союзянками"  8 соток землі.

Теперішні співвласники будинку та території мають намір звести на тому місці 7-поверховий будинок. Забудовник пообіцяв "союзянкам" задовольнити їхні інтереси. "Ці люди дають нам "під ключ» приміщення", – повідомила Раїса Романюк.

За словами головної "союзянки" області, "Союз українок" проводив "солідний кастинг спонсорів". І зупинився саме на теперішньому, бо "кращого варіанту не було".

"Не знайшли, хто би погодився реставрувати будинок повністю. Ці забудовники пообіцяли зберегти фасад і надати приміщення для музею та світлиці "Союзу українок",  відзначила Уляна Шведюк.

Пані Шведюк розповіла, що "союзянки" мають намір не просто відновити в новобудові музей Гриневичів, експонати якого вони дбайливо зберігають, але й перетворити його на музей жіночого руху. "В Україні ще досі немає музею жіночого руху",  додала вона і послалася на те, що таку їхню ідею підтримує центральний провід організації.

Домовленість між "союзянками" і приватниками останні оформили юридично – Договір про спільну діяльність посвідчив нотаріус.

"Корисливості з боку "союзянок" тут нема",  наполягала голова обласної організації.

"Осередок "союзянок" звернувся до нас з пропозицією, щоби побудувати новий музей. Вони зверталися з цим до міської влади, ніхто не хотів. Ми спільно зробимо, в якійсь мірі це буде соціальний проект", – аргументував появу висотки зі скла і бетону на місці історичного особняка співвласник частини будинку, представник будівельної компанії Дмитро Сіреджук.

За його словами, є експертний висновок, що будинок "Музей Гриневичів" аварійний.

Журналіст КУРСу поцікавився документом. В рекомендаціях, поданих у Звіті про проведення обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта, зазначено – "будинок підлягає капітальній реконструкції (реставраційні роботи та перебудова по всій структурі будинку) або демонтажу".

З подальшого обговорення та обґрунтування проекту, що його представили забудовники, випливало, що обидва власники історичної камениці налаштовані на її знесення.

"Це житловий будинок. Чому така поверховість? Ми зберігаємо фасад. Фасад дорогий, не з пінопласту, не псевдо. Це має бути зроблено на десятиліття. Відповідно його вартість вмістилася в цей будинок. Бо для інвесторів це додаткове фінансове навантаження,  пояснив архітектор ГАП НТМ "Архітрав" Назар Чулуп. – За рахунок поверховості ми хотіли би компенсувати втрати. Крім того, закрити радянський будинок з боку вулиці Василіянок, цю етажерку, яка псує перспективу вулиці. А по інший бік цей наш будинок доповнить парк".

"Це ж можна зробити як Пивзавод, де є кілька автентичних цеглин",  звернулася до головного архітектора міста Уляна Шведюк. На що Володимир Гайдар резонно зауважив, що вигляд нового будинку на Богунській, 1 достатньо далекий від автентичного "будинку Гриневичів".

Гайдар наголосив, що камениця є не архітектурною, але історичною цінністю і цим важлива для Франківська. Вона внесена в опорний історико-архітектурний план міста як нововиявлена пам’ятка. Тож, звернувся пан Гайдар до забудовників, будівлю варто спробувати зберегти. "За чий кошт буде реставрація?"  одразу поцікавився Дмитро Сіреджук.

"Хочемо зберегти вам інвестора, а місту – історичну споруду. Тому просимо прорахувати варіанти не імітації, а інтеграції",  розтлумачував "союзянкам" свою позицію головний архітектор міста.

В цьому його підтримав начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігор Панчишин. На його думку, важливо досягти принципової домовленості, щоби камениця не була знесена.

"Це питання нашого ставлення до автентики,  апелював Ігор Панчишин до обох власників будинку. – Це унікальна історична споруда, таких зразків немає у Франківську. Вона ще не є пам’яткою офіційно, тому що процедура внесення її в реєстр – бюрократично обтяжена і тривала. Але це питання часу".

Будинок у такому стані, що його можна реставрувати, вважає пан Панчишин. Це, на його думку, міг би бути дуже цікавий проект і з комерційної точки зору. Якщо би, наприклад, забудовник наважився на прецедент і включив "будинок Гриневичів" увесь цілком в інтер’єр – в хол, висотою на два поверхи. "Це не принесе прибутку одразу, але може з часом принести вигоду освоювачам земельної ділянки",  сказав спеціаліст з охорони пам'яток.

"Або повна реновація (процес заміщення, повне звільнення території для забезпечення можливості нового будівництва, що власне відбулося з пам’яткою "Пивзавод"  КУРС), або збереження фасаду",  відреагував архітектор, очевидно зважаючи на економічні інтереси замовника.

Чи головному архітектору міста та охоронцям пам’яток удасться досягти компромісу із забудовниками і "будинок Гриневичів" буде врятований від повного знищення, буде відомо наступного вівторка – тоді відбудеться друга зустріч сторін. Насамкінець представник будівельної компанії згорнув проект висотки і запропонував вважати його просто "наміром". Остаточне рішення – за власниками будинку.

Довідково:

Як відзначав краєзнавець Михайло Головатий, який також був присутній на обговоренні наміру знесення будинку Гриневичів: "Це дуже цікава міщанська споруда у стилі класицизму. Таких будинків у місті вже практично немає".

Провінційні будиночки такого типу були дуже характерними для Станиславова у період до "мармулядової пожежі" 1868 року. А "допожежна" архітектура у центрі міста, який вигорів включно із Ратушею, є унікальним явищем для сьогоднішнього Франківська.

Камениця цінна не лише унікальною архітектурою, а передовсім історією, наголошує Михайло Головатий. Власницею будинку була близька родичка письменниці Катрі Гриневичевої Ірина Гриневич. Відома письменниця та керівник львівського "Союзу українок" була заміжня за рідним вуйком сестер Гриневич Дарії та Ірини, які мешкали в Івано-Франківську. Приїжджаючи до родини зі Львова, Катря Гриневичева часто гостювала у цій кам'яниці.

А у 1980-их роках будинок слугував явочною квартирою для забороненої УГКЦ. Тут також неодноразово збиралися дисиденти Левко Лук'яненко, Микола Поровський, Роман Круцик.

Наталія Кушніренко

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: