fbpx

Екосвідомість – це гуманізм

Суспільство 19:17, 27.12, 2019
НА ФОТО: Unsplash.com

Я хотів би виступити тут на захист екосвідомости від низки докорів, які ви точно знаєте, якщо читали коментарі під будь-яким дописом чи статтею про Ґрету Тунберґ.

Перш за все екосвідомість звинувачують у тому, що вона нібито пропонує зануритись у квієтизм відчаю: раз індивідуальне зусилля не може бути помітно продуктивним і не може вплинути на глобальних агентів, уряди та велику промисловість – нічого й лізти до простих людей зі своїми вимогами та ідеями, бо ж прості люди й без екологічного мислення мають важливі справи.

Грета Тенберг
Ґрета Тунберґ. Фото зі сторінки Greta Thunberg у фейсбуці

З другого боку, екоактивістів звинувачують у тому, що вони підкреслюють людську ницість, показують всюди мерзенне, темне, липке і нехтують багато чим приємним і гарним. Тобто екоактивістів, по суті, звинувачують у тому, що вони є собою, що вони намагаються звернути увагу публіки на те, власне, «мерзенне, темне і липке», на кшталт нафтових плям, яке реально існує і так, може становити серйозну загрозу особисто для тебе, конкретна людино, котра читає цей текст і вже думає, що «мене це не стосується».

Тому так, головна проблема екосвідомости в тому, що екоактивісти надто багато уваги приділяють негативній стороні людського життя. І, – що найбільший гріх для багатьох сучасних людей, – намагаються активно інформувати про цю негативну сторону всіх навколо. Я кажу саме про «людське життя», а не «довкілля», бо екосвідомість стосується не навколишнього середовища як такого, а звичок і повсякденних практик нас із вами, а також того, як вони відображаються на світі, в якому ми живемо. Побутова екосвідомість – це не про природу, а про людей. І цьому є одна гранично проста причина.

Екоактивісти

Ви можете знати її під виглядом «природу вже не врятувати». І це правда. Екологія нині в такому стані, що жодного індивідуального зусилля буде не досить, аби виправити заподіяну шкоду і повернутися до сякого-такого балансу. Так, основними чинниками забруднення є великі бізнеси, заводи і техногенні катастрофи. Але, звісно ж, є одне але. Світоглядна модель, яка стоїть на заваді екосвідомости, однаково працює для тебе, мене, Дональда Трампа і Рината Ахметова. Йдеться про те, як ми сприймаємо явище відсутности.

Запропоную вам дещо гидкий умоглядний експеримент. Спробуйте пригадати все, що входило до останнього сміттєвого відра, яке ви викидали. Кількість, вигляд, обставини, за яких з’явилося це сміття. У кожному окремому випадку я ставлю на те, що ви не зможете цього зробити і, найпевніше, матиму рацію.

Коли ми викидаємо щось у смітник – ця річ майже негайно зникає з нашого всесвіту в якийсь инший вимір, куди потрапляють усі загублені чи викинуті речі. Викинути річ – не те саме, що поставити її в далекий куток і забути про неї. Викинути річ – це цілеспрямовано позбутись її, витерти, прибрати зі свого світу і з власної пам’яти. Все це можливо саме за рахунок того, що ми можемо взяти свій пакет зі сміттям та віднести його на смітник, а коли повернемось наступного разу – його там уже не буде, бо сміттєзбиральна машина забере його в місце, де ми ніколи не побуваємо. Коли мова заходить за сміття – ми свідомо вирішуємо не бачити далі власного носа. Як і в деяких відеоіграх, існує лише та частина світу, яку ми спостерігаємо.

Це підводить мене до вельми радикальної аналогії з найкориснішим у плані гігієни винаходом людства – ватерклозетом. Саме вигнутий водний затвор дозволив повністю відмежувати найгидкіший і найбрудніший фізіологічний процес, дефекацію, від решти повсякдення. Ватерклозет створив необхідний бар’єр, який дозволяє нам аналогічно вірити, що всі продукти нашої життєдіяльноти зникають в ніщо, перестають існувати, коли ми відпускаємо кнопку зливу.

Злив, який перестає працювати і, замість поглинати воду, вихлюпує її назад, – мабуть, одна з найстрашніших неполадок, із якими можна зіткнутися на щодень. Замість крана, над яким ми маємо абсолютну владу, вода і нечистоти лиються ніби з іншого світу, в який вони мали зникнути. Ми не знаємо, скільки їх там, ми не знаємо, чому вони ллються, і ми не маємо жодного контролю над процесом. Це дуже вульгарний приклад того, як наші минулі вчинки в абсолютно перверсивній формі повертаються назад, але це валідний приклад.

Путівник архітектурою для рагулів

Принципова різниця тут дещо в иншому – каналізація і водопровід є ізольованими системами. Коли десь відбувається аварія – нас по змозі від цієї системи відмежовують, поки проблему не буде ліквідовано. Але сміття, коли ми його викидаємо, не потрапляє в цю замкнуту систему – здебільшого. Воно потрапляє в те саме середовище, з якого вийшло. В те довкілля, з якого ми його подумки «видаляємо», коли викидаємо чи спалюємо. І воно повертається. Як пластик на вулицях, як непомірно високі показники загазованости в період спалення листя, нарешті – як мікропластик у їжі та палітра онкохвороб. І тут ідеться навіть не про збереження рідкісних видів чи боротьбу з глобальною зміною клімату. Тут ви направду можете зробити небагато – хіба що ви браконьєр.

Але побутова екосвідомість – це про інше. Побутова екосвідомість є, по суті, синонімом особистої гігієни, тільки що замість тіла вона апелює до вашого мікросвіту – квартири, приватного будинку, міста. Не більше. Ніхто не викидає сміття на підлогу свого дому, бо тоді воно не зникне з нашого мікрокосму – але воно не зникне і тоді, коли ви спробуєте викинути його на смітник. Ви вже можете бачити, як воно повертається до вас – спробуйте погуляти приміськими лісами.

Сміття і забруднення
Фото unsplash.com

Система обміну нечистотами – це не утилізація нечистот, байдуже, викидаєте ви їх, змиваєте водою чи спалюєте. Це глобальна саморегульована акція, у якій ви, продукуючи в середньому два центнери на рік, отримуєте два центнери у подарунок від инших людей. Оця філософія відсутности, яка змушує нас вважати, що клозет і сміттєвий бак є порталами в инший вимір, не стосується порятунку планети. Лише особистої гігієни – так само, як чищення зубів чи теплий душ. Проте якщо ви знехтуєте зубами чи душем – смердітиме від вас. Якщо ви знехтуєте гігієною середовища – смердітиме все навколо.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: