Рік тому я вирішила зробити аудит свого життя. Мінімум речей, скинути кілька кілограмів, відмовитися від м’яса та алкоголю. Ціль – спростити життя, не витрачати часу та грошей на те, що не приносить користі, дисциплінувати своє тіло і заодно побачити, який стан справ з моєю силою волі.
Мова не про досконалість, а про легкість та простоту життя. Мати мало, відчувати багато. Стимулом для мене стали зміни в моєму особистому житті: коли втрачаєш багато і багатьох, то все більше відчуваєш тимчасовість життя, цінуєш час і починаєш думати, чи воно мені потрібне, ото все.
Одяг
Ревізія гардероба відбувалася за таким основним критерієм: якщо річ не одягаю довше як три місяці, тоді варто її позбутися. Зрештою, сьогодні весь мій одяг може вміститися в одну валізу. Частину речей продала, решту винесла на смітник. Рік я не ходжу на шопінг, не цікавлюся модою, одягом, і навіть розмови на цю тему мене не надто цікавлять. Якщо б мені зараз сказали: “Ходи в магазин, ми тобі все купимо”, я б десять разів подумала, бо навіть приміряти і вибирати, нести це до хати мені не хочеться.
Їжа
Мій раціон харчування – салати, горіхи, овочі, фрукти. Готую різне, але на це витрачаю не більш як 15 хвилин. В основному це салати. Після 18-ї години п’ю тільки воду, між вечірнім споживанням їжі і ранковим 14 годин. Звісно, якщо чогось дуже хочеться, дозволяю собі, але це радше випадковість, задоволення емоційне, а не фізичне.
За цей весь час прослухала багато літератури про здорове харчування. Немає єдиної формули, яка б мені підходила, я не готова себе в чомусь агресивно обмежувати. Мій підхід – це компенсація: якщо я не їм м’яса, то натомість споживаю горіхи, якщо не вечеряю, то п’ю смачний чай або фреш, не їм смажене – роблю овочі гриль. Шкідливе замінити корисним. Тому немає відчуття обмеження, внутрішнього спустошення і важкості, яку ми відчуваємо, коли сідаємо на дієту. Це робота з мозком, а не тілом. Насамперед потрібно думати, як зробити так, щоб шкідливу звичку викорінити зі свого життя, далі вибрати тактику набуття нової доброї звички, не піддаватися спокусам і працювати з наслідками емоцій. Для мене 21 день – це той час, який потрібно виділити, щоб мозок навчився нового і позбувся старого.
Головний висновок: їжі нам потрібно небагато, ми взагалі надто багато їмо, тому головне – навчитися їсти менше, але виділяти на їжу не тільки гроші, а й час. Обід чи вечеря мають бути не другорядним процесом, а головним. Тому треба відкласти телефон, не думати про роботу, усвідомити, що страва – це ресурс для тіла, а не просто втамування голоду. Треба насолоджуватися і цінувати їжу і тих, з ким її споживаємо.
Без алкоголю
За алкоголь я забула. Відчуття комфорту та легкість, яку я здобула без алкоголю, мені в рази більше подобається, ніж стан з алкоголем. Мене не дратують люди, які п’ють, це справа особиста, але цей пункт мого мінімалізму дався мені найлегше. До того ж алкоголь – це дорого і шкідливо.
Побут
Речі мають приносити користь. Якщо це я їх обслуговую, а не вони мене, то, мабуть, нам варто попрощатися. Тут все просто. В мене багато простору, я легко можу пофарбувати стіну, коли мені хочеться, пересунути ліжко чи шафу, формувати свій комфорт вже, а не тоді, коли визріє час капітального ремонту.
Хтось, можливо, спитає: а чи важко ось так спрощувати, зводити до якогось мінімуму своє матеріальне життя? Я відчуваю від цього навіть задоволення. Що менше речей і прив’язаностей, то більше шансів викроїти час для справжнього, що залишиться з нами, а не після нас.