fbpx

Жага абсолютної влади: чого хоче Зеленський через 2 роки після обрання президентом

Політика 17:03, 20.05, 2021

Головний посил, який сьогодні на підсумковій пресконференції з нагоди 2 років з часу обрання президентом дав Володимир Зеленський, звучить так: «Я впевнений в тому, що я роблю, і не обертаюся назад».

Попри те, що Зеленський виглядав дещо розгубленим, важко підбирав слова, плутано говорив, – він був впевненішим в собі, ніж будь-коли. І це те, чого багато хто просто не захоче помітити.

Отже, два роки Зеленський зустрів на заводі Антонова, де зараз є глобальна проблема: двоє людей, які можуть реально добудувати три літаки для українських ВПС, пішли з заводу, і зараз до кінця ніхто не розуміє, як побудувати ці літаки. Але це антураж. Перейдімо до змісту.

Перше, що потрібно сказати, – Зеленський абсолютно щиро впевнений, що він будує країну з нуля. Він неодноразово це говорив під час своїх відповідей. Коли ми аналізуємо дії Зеленського, ми маємо звернути увагу на головний лейтмотив конференції: «Я будую країну з нуля». До Зеленського, за його версією, нічого не було, потім він прийшов, розібрався, зрозумів, що потрібно робити, і зараз він впевнений в собі і буде втілювати в життя свої задуми.

Аналіз головних посилів пресконференції, напевно, потрібно почати з теми так званого зовнішнього управління. Президент дуже артикульовано сказав, що ним ніхто керувати не зможе. Якщо перекласти це людською мовою, то він говорить, що звільнення Коболєва без додаткових консультацій було невипадковим і в подальшому щодо всіх інших подібних кадрових і взагалі найважливіших внутрішніх речей він не збирається ні з ким консультуватися. І зараз найцікавішою буде гра навколо керівника САП: чи наважиться Зеленський призначити «непогодженого» антикорупційного прокурора, який буде основою всієї антикорупційної вертикалі країни…

Другий за значенням посил – референдум по Донбасу. Що буде виноситися – незрозуміло, але це була явна заготовка, і заготовка перш за все для зовнішнього споживача. Пасаж Зеленського про заморозку конфлікту наводить на думку, що суть референдуму може звестися до закріплення чи незакріплення в Конституції мінських домовленостей по так званому особливому статусу. Хоча зараз все це виглядає більше як такий собі сигнал світовим лідерам: ми готові вийти з Мінська шляхом референдуму. Це, правда, ставить в абсолютно глухий кут всіх, але на це, судячи з усього, і розраховують на Банковій. Що це: підняття ставок чи вишукана форма капітуляції (вихід із Мінська може потягнути розвал Нормандської четвірки при ще не створеній Кримській платформі), поки говорити трохи зарано.

Окремо слід зупинитися на війні з олігархами. Закон, анонсований Зеленським, в усякому разі виходячи з його слів, передбачає дві речі: масове переписування каналів і ЗМІ на третіх осіб з однієї сторони (між іншим, цікаво зрозуміти, чи регіональний телеканал Балоги чи Івахіва вважаються ЗМІ, які роблять їх олігархами, чи ні, і який ступінь пов’язаності осіб допустимий). Проте важливо, що зараз ми увійдемо в систему глобального перерозподілу ЗМІ і, очевидно, передачі їх у підконтрольні владі руки (в умовне управління, коли ЗМІ будуть, де-факто, фінансуватися тими самими олігархами, але в системі менеджменту з’являться «правильні» люди з «правильними» посилами).

Другий аспект – почнеться вибіркова антимонопольна чистка з невеликими елементами чи, точніше, зачатками правил лобіювання. Або, якщо говорити менш коректно, – почнеться перерозподіл певних активів. Також слід сказати, що, виходячи зі слів Президента, Петру Порошенку вже зараз потрібно шукати собі наступника.

Щодо долі Віталія Кличка, то його оточення де-факто визнано корупціонерами, і можна з великою ймовірністю говорити, що протягом найближчого часу продовжиться наїзд на оточення Кличка, з’являться якісь «красиві факти», а коли буде проведена інформатака і ряд затримань, тоді Кличка можуть відправити у відставку (судячи з усього, це має статися в період літнього затишшя). Варто звернути увагу на пасаж Зеленського про те, що Кличко «неправильно себе поводить». Перекладається це так: «Не починай мене атакувати, бо буде гірше. Тому просто змирися і чекай свого заклання».

Один з найважливіших посилів Зеленського – це його переписка з Яною Дугарь, яку підозрюють у вбивстві Павла Шеремета. Це безумовний дзвіночок Арсену Авакову.

І нарешті є ще один момент – відсутність відповіді на питання вакцинації. Зеленський дуже хотів себе виправдати, але тут у нього просто немає аргументів.

В цілому, зараз можна чітко говорити, що Зеленський точно почав війну проти всіх. Він не розуміє до кінця, що в результаті цієї війни буде, але точно розуміє, що він воює за максимальну владу. А це значить, що правила гри в найближчі місяці будуть формуватися щодня і в ручному режимі. Виграти в цій грі він зможе тільки за наявності дуже швидких рішень (по суті, це має бути бліц-криг), високого рейтингу і відсутності опозиції. Правда, повірити в те, що олігархи зможуть об’єднатися, зараз просто неможливо. Тому він має певні шанси на перемогу.

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter  лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: