fbpx

6172: змінити і ще раз змінити

Політика 17:11, 24.04, 2017

Місцеві журналісти і активісти антикорупційних організацій про те, як зміни до Закону України "Про запобігання корупції" торкнуться їхньої роботи.

27 березня Президент України Петро Порошенко підписав закон 6172 про внесення змін до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". Однак у законопроект, що повинен звільнити від заповнення е-декларацій військових-контрактників і мобілізованих бійців, також були внесені правки від депутата "Народного фронту" Тетяни Чорновол.

Відповідно до цих правок, законопроект також зобовязує заповнювати електронні декларації громадян, які "беруть участь, долучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидії корупції". Це громадські активісти, члени антикорупційних некомерційних громадських організацій, а також журналісти, діяльність яких полягає у проведенні антикорупційних розслідувань.

Міжнародна правозахисна організація Freedom House вважає, що підписаний закон про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" щодо подання е-декларацій представниками громадських об'єднань збільшує контроль влади за цими організаціями і дає можливість політикам помститися їм. Про це йдеться у заяві організації, опублікованій після того, як Президент Петро Порошенко підписав цей закон.

Виконавча директорка ГО "Інститут масової інформації" Оксана Романюк наголошує, що внесені зміни до законодавства в частині е-декларування торкнуться не тільки громадських активістів, але й журналістів: "Тому що корупцію викривають і розслідування на цю тему пишуть здебільшого журналісти, які працюють в громадських організаціях. Для прикладу, всі бюро журналістських розслідувань зареєстровані не як ЗМІ, а як неприбуткові громадські організації".

В Івано-Франківську робота незалежних громадських активістів, які працюють над протидією корупції на Прикарпатті, також часто повязана з журналістикою, проведенням розслідувань і моніторингів. Христина Зелінська, Голова Правління громадської організації "Центр "Антикорупційна Платформа", пояснює, що саме по собі зобовязання заповнювати електронні декларації не викликало б значного супротиву у громадських активістів і журналістів, якби це не стосувалося і їхніх контрагентів – підприємств та організацій, які надають їм послуги: "Це істотна перепона у роботі антикорупційних ГО, оскільки законопроектом передбачено, що будь-який підрядник, який надає послуги чи постачає товари, також буде повинен подати електронну декларацію. Це створює тиск на нормальне функціонування організацій, здійснення ними акцій чи розслідувань. Не всі підрядники охоче підуть на такий крок, а це обмежує нас в оперативності: якщо хочемо організувати друк посібників, то потрібна друкарня, а для проведення прес-конференції, спочатку треба орендувати приміщення…"
 

1

Христина Зелінська 

Команда ГО "Центр "Антикорупційна Платформа" обговорює ситуацію і з представниками міжнародних організацій. Ті, в свою чергу, відгукуються про цей закон як такий, що написаний непрофесійно і містить чимало суперечностей. Це визнали навіть депутати і Президент Петро Порошенко. Саме тому було створено робочу групу, що працюватиме над змінами до законопроекту.

На думку Христини Зелінської, нелогічність законопроекту у "новелах", на яких він сформований. Головна полягає в тому, що громадські активісти і журналісти, що працюють у сфері антикорупційної діяльності, змушують чиновників дотримуватися стандартів прозорості та публічності, а самі приховують інформацію про власні ресурси. Однак антикорупційні ГО зазвичай зареєстровані як юридичні особи, мають свої рахунки в банках і в рамках закону щоквартально і щорічно звітуються в Державну податкову інспекцію. Окрім того, на відміну від чиновників, ГО не здійснюють свою діяльність за рахунок коштів українських платників податків. Їх існування може забезпечуватися як за рахунок власних членських внесків, так і благодійних. Розслідування можуть реалізовуватися за кошти від грантових програм міжнародних донорів.

Громадський рух ЧЕСНО другий рік веде кампанію "Стеж за грошима". Суть її – моніторити діяльність місцевих депутатів. Стежити за відповідністю їх стилю життя до задекларованих ними доходів, моніторити їх роботу на предмет конфлікту інтересів тощо. В рамках кампанії аналітики "ЧЕСНО" у Івано-Франківську Михайло Джогола і Віталій Світлик проводять моніторинги і журналістські розслідування. За підсумками останнього громадськість дізналася, як депутату Івано-Франківської міської ради, "свободівцю" Сергію Абрамяку вдалося за рік розбагатіти із арештованими рахунками, заробляти гроші на фінансових пірамідах, їздити на дорогому авто і відвідувати фешенебельні курорти, не маючи жодної копійки в кишені.
 

2
Михайло Джогола

Михайло Джогола переконаний, що зміни у законі – це спроба перешкоджання роботі організацій, своєрідне вставлення палиць в колеса: "Суть декларування полягає в тому, щоб поставити на контроль тих людей, які отримують зарплату з держбюджету. Я не знаю таких антикорупційних активістів, які б отримували гроші з держбюджету. І наша робота не має ніякого стосунку до бюджетних коштів. Під час розслідувань ми користуємося лише відкритими даними. У цьому випадку документи, що підтверджують боргові зобов'язання Абрам'яка, вдалось отримати на запити та з допомогою особистих контактів".

У підсумку думка громадського суспільства розділилася: перша частина хоче бачити більше прозорості у роботі тих активістів і журналістів, які реалізовують проекти моніторингів і розслідувань за грантові кошти. Євген Бистрицький, який нещодавно анонсував свій відхід із посади виконавчого директора Міжнародний фонду "Відродження", називає цей процес цілком нормальним бажанням громадськості, що хоче більше довіряти громадським активістам, втім додає: "Виникає протиріччя, бо фактично незалежних громадських активістів хочуть поставити у ті самі умови, в яких є державні службовці і політики. Однак гроші, про які звітуються чиновники, – це податки українських громадян, а антикорупційні проекти в Україні підтримуються грошима іноземних донорів: міністерствами інших держав та приватних осіб".

Олександр Сушко, голова Правління Міжнародного фонду "Відродження", є більш критичним до змін у законі і називає їх спробою відвернути увагу суспільства від необхідності боротися з корупцією на елітному рівні, а натомість рахувати чужі кошти грантоотримувачів: "Суть цього законопроекту у тому, щоб зменшити активність у питанні протидії корупції. Він руйнує довіру між суспільством і владою, між різними частинами самого суспільства. І це своєрідне завершення тієї активної взаємодії, яка була між владою і громадянським суспільством після Майдану. Це поганий сигнал, який зменшує шанси на активне реформування країни, оскільки відштовхує активних громадян від співпраці з владою".

Олександр Сушко додає, що зараз ми можемо спостерігати реванш влади за вимоги Майдану: підзвітності і прозорості, діалогу з громадянським суспільством: "Є відчуття, що влада перейшла у наступ, щоб відсунути громадськість, яка постійно штовхає процес реформування вперед".

Залишається шанс і на примирення. Після підписання закону про внесення змін до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" Петро Порошенко зустрівся з представниками громадських організацій і пообіцяв, що допоможе прибрати скандальні правки, спрямовані проти антикорупційних активістів і журналістів. Справа за робочою групою, що взялася підготувати чергові зміни до Закону України "Про запобігання корупції".

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Мережа медіа-спостерігачів", який виконує Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки Посольства США.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: