"Россия на Украине воюет с США" – це така собі казочка для свого електорату. Але росіянам тепер можна навішати на вуха все, що завгодно. Там уже один шлях – або в землю, або в божевільню. Це не може не закінчитися для них катастрофою рано чи пізно. Сказ великих людських груп по-іншому не лікується.
Мене цікавить інше. Зрозуміло, що західний світ не звик до такого розгнузданого впливу пропаганди і навіть у страшних снах не зміг би уявити, що можна так брехати і маніпулювати своїми людьми. Пам'ятаєте, після терактів 11 вересня 2001 Штати пробували запровадити якісь обмеження на свободу слова? І попри страшну трагедію і загрозу їм цього зробити не вдалося. Навіть частково.
Тепер, коли почалася війна накачаної та інфікованої Росії з Україною, виникла разюча невідповідність між населенням Заходу та Росії. Бо росіяни давно на війні. Вони мобілізовані психологічно, вони пластилін і цілком залежать від "лінії партії". Тоді як ми постійно бачимо, наскільки західні лідери (особливо Меркель, яка й далі планує залишатися канцлером) паралізовані своїм електоратом, намагаючись діяти, не порушуючи його інтересів і уявлень. Ну, і, звісно ж, вплив медій і різних промислових груп. Тобто структура raison d'État на Заході та в Росії різна. Думка суспільства на Заході формується настільки складно, наскільки просто вона конструюється в Росії. Це та асиметричність, через яку гинуть наші люди.
І тут постає головне питання: чому на Заході під час війни на континенті не вмикається інший режим прийняття рішень? Я не кажу, що треба маніпулювати людьми, як Кремль. Це нонсенс. Ніхто там на таке не наважиться.
Але чому Меркель і компанія не діють виходячи з актуальних викликів, а потім не пояснюють своїм людям логіку моменту і не виправдовують своїх дій, посилаючись на виклики війни (війна ж – це екстремальний стан, який вимагає іноді миттєвого реагування), цілком покладаючись на стратегію формування зовнішнього порядку денного так, нібито це якісь буденні справи і нічого особливого не відбувається? Чому все навпаки? Чому життя мирної країни на Сході Європи всуціль залежне від уявлень, ілюзій і шаблонів сприйняття німецького бюрґера і його роботодавця?
Думаю, тому, що чуже не болить. Я переконаний, що якби завтра Росія напала на Латвію, Захід знову б шукав дипломатичного рішення і звірявся з соціологічними опитуваннями. Так, наче справа стосується речей буденних. Насправді ж усе ще посилюється невитравною "провиною перед Росією", притаманною німцям. Але штука в тому, що зараз, керуючись цією примарною провиною за Другу світову, вони набувають реальної провини перед Україною, якій якимось дивом у свідомості пересічного німця більшою мірою дісталась роль союзника Гітлера. Такий парадокс. За всю війну вони двічі проїхалися по Україні – туди і звідти. А провина тільки перед Росією.
Тому вся надія на англо-саксів, які такої провини не мають. Хоча й так само формують порядок денний у режимі невоєнного стану.
Тому що чуже не болить.