Політична ситуація в Україні зачепила і на нас, українців за кордоном. Різні ситуації, різні люди, цікаві розмови…
Місце дії: Бруклін, Мангеттен (Нью-Йорк)
Час дії: травень 2014 року
Розмовляємо під час заняття з моїм інструктром з водіння (Яків, йому вже за 60, єврей, народився і виріс у Чернігові, навчався в Санкт-Петербурзі, працював у Свердловську, з 1991 року проживає в США):
— Вчера была у меня на занятии студентка, уже 4 года в Нью-Йорке живет, а ее мама уже 10 лет. Сказала, что, кроме российского телевидения, ничего не смотрят. Рассказывала, что бабушка в Крыму живет и очень довольна, что Крым теперь российский.
— Яков, а вы российское телевидение смотрите?
— Посмотрел несколько выпусков новостей, чтобы составить представление, о чем они говорят… Это смотреть и слушать невозможно!
Іншим разом Яків розповідав, що навчається у нього жінка років 45-ти з Хмельницького. І до неї днями племінник приїхав, то розповідав, що при Януковичі добре було, бо "сам жив та й іншим давав жити"…
Чоловіча компанія. Шашлик, горілка, розмови. Присутні різні люди: українці, росіяни, єврей з Росії і навіть одесит родом з Азербайджану.
Марек (єврей, приїхав ще з СРСР багато років тому):
— Ну, Путин, конечно, х…ло, но Крым — это правильно, что к России отошел!
— Марек, ты уже 26 лет в Штатах! Английского ты так и не знаешь, смотришь всякую х…ню по российскому телевидению! Смотри лучше израильское!
— Так израильское дороже :)!
В день виборів чоловік відвозив мене в українське консульство, щоб я проголосувала. Неочікувано повернулись з Мангеттена досить швидко. І оскільки ще був час до обіду, ми з синочком пішли на дитячий майданчик. Спілкуємося ми з досить різними людьми, серед яких є вихідці з Польщі, Білорусі, Казахстану, Росії… Одразу багато хто звернув увагу на мою вишиванку (окрема велика подяка моїй мамі Марії за чудову ручну роботу! Hand made оцінили!), дехто одразу визначив, що ми були на виборах. Далі, почергово знімаючи наших малюків то з лавочки, то зі сходинок, трішки поговорили про політику.
Надя (мама чудових двійнят Маші та Іллюші, приїхали з Мінська, 33 роки): Смотрю на тебя, Свет, и даже немного завидую… Вот вы вроде в Нью-Йорке живете… А все равно голосовать ходите! А мы даже когда в Минске жили, не ходили на выборы — и так все понятно было…
До розмови долучається Еліна з Казахстану: Ну, у вас хоть Лукашенко нормально правит, не то, что на Украине творится! На що Надя гірко зітхає: В том-то все и дело, что "правит"…. И даже провозгласил себя "отцом нации"…
Ввечері телефонують знайомі з Чикаго (родом із Івано-Франківська). Традиційні питання: як справи, що робите і т. д…. Розповідаємо, що їздили голосувати. Питаємо, чи вони ходили. Відповідь: "Та ми не ходили… Порошенко ж і так перемагає"….
Все. Завіса.