fbpx

До усіх, хто не такий: давайте почуємо одне одного

Суспільство 10:32, 27.07, 2018

Марк Аврелій писав до самого себе. Йому це можна було, бо імператор, та ще й мислитель. Я явно не Марк, і тим більше не Аврелій. Єдине, що нас об’єднує, – це гіркий присмак надії.

Пишу до Вільної Публіки Вільного Простору. Більше нікуди. 

Я дорожу кожним Читачем. Прошу, ставтеся до мене, як Карл Попер до теорії, шукайте не підтверджень моїх слів, а спростувань. Тобто упереджено – так, як ніби я баламут, який надумує щось там, де його нема. Колотить сім’ю. Іноді я буду публікувати нелітературні, малоцікаві речі про одинокий майн кампф. Бо якщо носити це тільки в собі, то дуже скоро навіть парамедик Cipollino (Горький Лук) не поможе, а він багато чого вміє.

Поясню свою позицію. Я потроху еволюціоную в марґінес (як в цьому локусі живеться, я приблизно уявляю), на жаль. Вимушено і, схоже, невідворотно з однією тільки надією, що мій час і його люди ще прийдуть.

Зараз мої уміння з організації судочинства і налагодження зв’язку з громадою, які, мрію, є, нікому не потрібні. Залишаюсь сам один, а хотілося б, щоб був хоч хтось, з ким спина до спини біля щогли. А ще краще, коли з групою однодумців, у яких в душі не попіл, а вогонь. Але, на жаль, навіть того одного в суддівському співтоваристві, що безпосередньо навколо мене, не знаходиться.

Співчуваючих достатньо, але щоб хтось вийшов до щогли… Не зголошуються. Колеги не підтримують тільки через те, що щось запропоновано мною, а тому вони за визначенням проти. Це навіть не червоне рядно для бика. Видно, навіть думка викликає ментальну і фізичну рвоту. Це вже і не ненависть як емоція, це ідеологічна установка особи, яка боїться конкуренції та змін і прагне захиститися в межах неприступної фортеці з соціальної ієрархії, коли вдалося залізти на місце, яке дає життєві переваги. І тепер їй-йому страшно. Бо в глибині душі чітко знає, що місце здобуто не завдяки здібностям чи досягненням, а тому, що своя в зграї, де всі такі.

Я звертаюся зараз не тільки до суддів (до них у першу чергу), а до усіх тих, хто не такий. Давайте побачимо одне одного, почуємо. Обіцяю, буде цікаво. Чекаю у Фейсбуці, де мене легко знайти, увівши прізвище.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: