неділя, 17 грудня

Гурик

Ростислав Шпук Підприємець, громадський активіст
Гурик – це сьогодні і надовго найбільший біль Франківська – як мінімум. Одна згадка його імені "пробиває" наскрізь.

Його загибель – це самопожертва не героїчного зовні юнака, "заточеного" на подвиг, а філософа-художника, який любив яскраво фарбувати волосся. Саме надзвичайно гостра чутливість, глибина розуму і широчина кругозору не залишили йому шансів на невихід, на обережність в рамках власного благополуччя. 

Поява таких людей – велика дивовижа.

І от цієї тонкощі, яку можна лише відчути, а не побачити, на жаль, трохи не вистачає в пам’ятнику, який сьогодні освятили на могилі. Він, зі стиснутими кулаками і щитом, діє швидше як знеболювальне.

Мабуть, камінь такого не вміє, примусити його передати унікальність постаті могли б лише надзвичайно талановиті руки, поява яких – теж велика дивовижа.

Вибачте.

КОМЕНТУВАТИ