четвер, 23 травня

Івано-Франківськ – місто нульового меридіану

Олег "Мох" Гнатів Продюсер Оркестру Радості і Щастя Familia Perkalaba.
В 1492 році Христофор Колумб за наказом короля Іспанії відправився в далеку подорож на пошуки нових земель для колоній. Мало хто знає, що Христофор мав секретний наказ Папського престолу – знайти істинний нульовий меридіан, місце, де є перехід до Раю.

Судячи з того, що Колумб повернувся домів і помер в хворобах і злиднях, блаженного місця при житті він не знайшов. Хоча хто зна. Може, якраз його пошуки і були власним раєм мореплавця. 

Пошуки, взагалі, важливіші за знайдене, як шлях важливіший від мети. Ми живемо в пошуках власного щастя-раю, іноді не помічаючи, що Рай навколо нас. Це наше дитинство, це здорові і радісні рідні, це позитивність власної душі врешті-решт. Ми несемося, як алеутська їздова лайка, яка бачить перед собою тільки кавальчик запашної ковбаси, і не бачимо, що той кавальчик прив’язаний до жердини господаря – нашого власного его. Ця ковбаса не дає побачити той красивий блискучий сніг, по якому ти біжиш, відчути морозне криштально свіже повітря, яке надається до пиття і краще за смаком від усіх напоїв світу, полярне сяйво, фарби якого вночі осявають твій писок трудолюбивої і породистої лайки, взагалі недоступні тобі, тому що ти всього-на-всього алеутський пес.

Проживаючи у місті, яке є воротами-порогом до гір, у місті між двох рік, в яких вода чистіша, ніж у водогонах будь-якої столиці, ми дозволяємо собі нарікати на життя, не радіти йому, заздрити дрібницям, злоститись на несуттєве. Ми, як той пес, маємо перед собою зачасти зовсім несуттєві цілі, вибудовані чи то впливами, чи власною дурістю.

Але завжди є шанс спинитись і озирнутися навколо. Полюбити і забути. Забути і полюбити. Це ж зовсім не тяжко. Всього одне зусилля. Спинись! Адже ти живеш в місті, де проходить нульовий меридіан. В місті, де живе Бог.

КОМЕНТУВАТИ