Таким є сюжет одного з епізодів відомого британського серіалу "Чорне дзеркало", автори якого порушують етичні проблеми впливу на людину технологій. Герой епізоду, переглядаючи десятки разів побачені на власні очі події на одній з вечірок, помічає незначні, але дивні і підозрілі деталі поведінки власної дружини, на які він не звернув на той момент жодної уваги. Чоловік усе більше заглиблюється у перегляд минулого і в результаті розкриває давню зраду, від чого руйнується щаслива сім’я.
Діалог двох моїх співпереглядачів цього кіна вартий того, аби бути переказаним.
– Кільце стискається, гаджети наступають, – зітхає мій вільнолюбивий старший товариш. – Тепер вже недостатньо витирати смс-повідомлення, потрібно чистити кеш або відключати кукі-файли. Одного разу мав необережність шукати в Інтернеті доставку квітів з домашнього комп’ютера. Дружина потім отримувала в браузер пропозиції від квіткових магазинів і підозріло поглядала на мене. А недавно оновилася операційна система в айфоні і з’явився додаток "Де друзі?", хоча я його не замовляв. Дружина заставила налаштувати і тепер стежить за мною он-лайн. Нововведення з автоматичною фіксацією порушень на дорогах і презумпція вини порушника – це ж взагалі неподобство! Де змагальність, гра розуму, досвіду, знань? Забрали в мене можливість знущатися з нових поліцейських! З даішниками вже було й не цікаво.
– Навряд чи технології досягнуть такого розвитку, щоб ти перестав ходити по бабах і почав ретельно дотримуватися правил дорожнього руху. Будуть порушувати, лише менше і обережніше. Тому не бачу проблеми, – намагається заспокоїти молодший й більш поміркований друг.
– Проблема, як ховрах, її не видно, але вона є. Громадськість жваво обурюється вартістю біометричного паспорта і гнівно запитує, хто зароблятиме на веденні демографічного реєстру і видачі довідок з нього. А ти знаєш, що таке ВІС? Це відомчі інформаційні системи. На сьогодні міліції відомо про місце моєї реєстрації, несудимість, адміністративні штрафи і про мого мерседеса. Податкова та фінмоніторинг знають, скільки я заробляю, де зберігаю і на що витрачаю. Органи юстиції знають про моє народження, шлюб, дружину теперішню і колишню, батьків, дітей, квартиру і навіть про дачу, про яку не знає моя теперішня дружина. Прикордонники знають про виїзди-в’їзди, а СБУ знає те, що навіть я про себе не знаю. МОЗ запроваджує електронну картку і знатиме довжину мого прутня. Тим часом демографічний реєстр зовсім скоро стягне про мене інформацію з ВІС, які наразі розкидані по різних відомствах, включно з відцифрованими підписом, образом обличчя й відбитками пальців. Не виключено, що з часом, під приводом різного роду нових загроз, перелік відомостей та способи збору інформації розширять, і тоді бази даних знатимуть про нас геть усе: кого ми любимо, де і з ким пиячимо, якими хворобами перехворіли, що купуємо, про що пишемо в листах. З тероризмом, безперечно, стане легше боротися, але і з революціями теж. За кілька років відеокамери на вулицях, у транспорті, ресторанах, офісах, торгових центрах, дворах, під’їздах та ліфтах будинків зв’яжуть у глобальну систему стеження, і наш приватний простір зменшиться до площі помешкання. Фейсбук уже тепер може розпізнавати обличчя, смартфон відстежує місцезнаходження, а цифрове фото з біометричного паспорта у поєднанні з відеонаглядом дозволить вирахувати будь-кого за лічені секунди. Словом, не лише моя дружина, але й Великий Брат хоче стежити за мною.
– Ти параноїк, старий, – заперечує поблажливо інший. – Ти нагадуєш мою прабабусю, яка віталася з телевізором. Молотком теж можна і цвях забити, і розбити комусь голову. Потрібно зважувати ризики. Через безкарне порушення правил ми серед лідерів щодо смертності на дорозі. Якщо на відео зафіксовано порушення ПДР, куріння у громадському місці, вживання алкоголю, викидання сміття на тротуар, пса, який наклав купу на газон, – покарання має бути невідворотне, без застосування складних юридичних процедур. Життя від цього стане безпечнішим та комфортнішим. Робити зміни в головах людей, виховувати культуру потрібно, але це довго. Значно ефективніше робити зміни в головах хірургічним методом (жартую) або розставити електронних непідкупних наглядачів. Зверни увагу на іноземних туристів. У Києві вони поводять себе зовсім інакше, ніж у Європі. Бо тут так можна.
– Щиро дивуюсь зневірі в людях у такому молодому віці, а ще більше готовності віддати частину особистих свобод в обмін на якийсь там порядок. Життя – це гра, у якій блеф і порушення правил є природною обставиною. Ще недавно стояло питання запровадження відеофіксації порушень правил у футболі, зокрема офсайдів. Від цієї ідеї відмовилися, оскільки симуляція, провокація суперника, тактичні фоли і навіть помилки арбітрів є складовою футбольного дійства, без якої футбол втратить шарм, інтригу, непередбачуваність і емоційність. У 90-ті був фільм "Руйнівник" з Сильвестром Сталлоне в ролі брутального поліцейського, що потрапив у майбутнє, в прилизане ідеальне суспільство, де немає злочинності (за всім стежить непідкупна глобальна система), де всі усміхнені, не лаються і навіть не займаються сексом, оскільки ризик передачі хвороб перевищує переваги процесу. Людей, яким подобається з’їсти жирного гамбургера, запити його шкідливим пивом, які люблять бокс, жінок і рок-н-рол, поступово витіснили у резервації в підземеллях. Як уже тепер витіснили мене, палія, у смердючі кабіни для куріння в аеропортах, у яких навмисно не провітрюється і не випорожнюються вчасно урни.
Але молодший не курить, не любить футбол, пиво, гамбургери і не бачив фільм "Руйнівник". Він завершує суперечку внічию, словами про те, що все рухається, напевно, правильно, світ змінюється швидше, ніж ми, але не так швидко, щоб ми встигли потрапити в майбутнє.