Рідко, але буває, що дивлюсь українське телебачення і лише тоді бачу в субтитрах чи чую звертання до людини по імені і по батькові в кличному відмінку. Відразу чую фальш. А ніщо так не вбиває мову, як штучність, фальшивість, – навіть її офіційна заборона.
У живій розмовній мові таке звертання доводиться чути вкрай рідко, майже ніколи. Чому так? Кличний відмінок досить вживаний і дуже органічний в більшості випадків. Чому ж так недолуго і фальшиво він звучить при звертанні з по батькові? Можливо, справа в тому, що кличний відмінок – це наше органічне, а звертанню по батькові такої автентичності бракує? В такому разі стає цілком зрозуміло, чому по батькові не звучить українською: справа не в кличному відмінкові, а в самому звертанні. Мої покійні батьки ніколи – ніколи! – не використовували по батькові в повсякденній мові. Це очевидний русизм, який, принаймні в Західній Україні, з’явився лише в повоєнні роки. Щоб у цьому переконатись, досить походити по старих цвинтарях. Ось і виходить, як в тій історії про хрестик: або клична форма, або побатькові, – бо разом ніяк.
Я вибираю кличний відмінок. Мені приємно, коли до мене звертаються "Василю" або й "пане Василю". І такий вибір потроху поширюється і стає нормою. Скажімо, на превелике і дуже приємне моє здивування, це прижилося в школі моєї онучки в Києві, школа називається КМДШ, також, десь чув, в Івано-Франківській гімназії, в дуже багатьох родинах. Але, на жаль, не так в інших школах Івано-Франківська та багатьох інших установах міста і області, не кажучи вже про всю Україну. Ось і виходить, що українська школа в "найкращих" своїх традиціях продовжує русифікувати Україну.
Саме в українській школі дітей вчать отого "Маріє Іванівно", а оскільки язик ніхто зламати не хоче, то про кличний відмінок усі забувають – і залишається лише "Марія Іванівна" в усіх відмінках, яка і далі вчить дітей, але вже не кличного відмінку, а лише кличної форми. На мою думку, маємо і можемо це змінити. Принаймні пан Віктор Кімакович може багато для цього зробити. А також Івано-Франківська обласна рада, міська рада, наші вузи і т. д. Актуальність гасла "Геть від Москви!" мало хто може зараз заперечити. Мусимо разом допомагати упослідженій в Україні українській мові. А там і в паспортах заберуть оте не наше.