fbpx

Прикрити спину

Суспільство 10:21, 08.07, 2014

Те, як ми жили дотепер, стало не більше, аніж спогадами. Якщо зараз видається, що нічого начебто не змінилося, десь далеко на сході йде війна, а наш побут такий, як був, то це велика неправда.

Нова реальність поступово входить у наше життя. І чим далі вона відвойовуватиме собі більший простір як у нашій свідомості, так і в щоденному побуті.

Ще під час моєї служби у війську ветерани-афганці розповідали, що однією з найбільших проблем, які їм доводилось вирішувати на війні, було не лише успішне проведення бойових операцій, але й збереження життя вояків щодня у «звичайних» обставинах. Справа в тому, що якщо солдат не був «прикритим», він спокійно ані по воду, ані в туалет піти не міг. Небезпека чатувала звідусіль. Найкращим способом уникнути смерті в тих обставинах було будь-яким чином домовитись із місцевими. Встановити таке собі перемир’я, коли ніхто нікому не стріляє в спину.

Зараз військові дії на Донбасі вже, очевидно, входять у фінальну свою стадію. Ми не знаємо, який з варіантів буде обрано для ліквідації терористів у Луганську та Донецьку, але це обов’язково станеться. І сумнівів у цьому немає жодних. Кордон із Росією, наскільки можливо, перекрито, обидва обласні центри взято в облогу. Усе інше – лише питання часу.

Урешті ця війна закінчиться і перед Українською державою постане нове завдання – як утримати під контролем цю територію, зробити її не лише географічно, але й політично, ментально своєю.

Вирішувати цю проблему треба не так, як завжди, – після того, як щось станеться, а вже зараз – на випередження.

У Краматорську українські активісти зібрались, щоб повалити пам’ятник Лєніну. По всій державі «ленінопад» є символом змін, прагнення нового майбутнього для країни. Але місцева міліція, яка дивним чином «працювала» і при сепаратистах, завадила зруйнувати зловісний радянський символ. Ще й пригрозили: хто перший торкнеться до вождя, одразу пов’яжуть. Це показовий приклад. Так звана місцева влада, правоохоронні органи та інші місцеві структури, що чудово почувалися як за Януковича, так і за сепаратистів, готові хоч із чортом співпрацювати, лиш би зберегти свій вплив та прибутки. Без сумніву, вони ніколи нічого не зроблять для утвердження українського в цьому краї.

Єдиними союзниками Української держави та її представників на Донбасі є місцеві активісти, які проявили себе в час військових дій. Лише вони та небайдуже населення є справжніми помічниками українців у встановленні міцних підвалин держави та її стабільності. Із цими людьми треба працювати вже зараз, їх треба підтримувати, висувати на керівні посади. Якщо ж буде інакше і протекцію за огидною традицією останніх десятиліть складатимуть висуванцям так званих місцевих «еліт», то спокою і тим паче перспективи на цій землі доведеться чекати ще дуже довго. Варто усвідомити також, що озброєні сепаратисти не розчиняться в повітрі, вони протидіятимуть Українській державі ще не один місяць. І для того щоб нашому війську ніхто не стріляв у спину, знову ж треба негайно взаємодіяти з місцевими людьми, які мають проукраїнські переконання.

Лише за таких умов російську терористичну заразу спільними зусиллями вдасться викоренити остаточно.

Не варто заспокоюватись і нам. Після закінчення воєнної операції не треба сподіватися, що Донбас буде оточено якимось спеціальним кордоном. Ці дві східні області – лише частина нашої держави. І коли буде знято численні блокпости, послаблено контроль над переміщенням залізницею та автошляхами, то мусимо бути готові, що непрохані гості можуть завітати до будь-якої з областей України. А для того щоб їхній візит не став неприємною несподіванкою, до нього треба відповідно готувати й населення, і силові структури. Відтепер ми живемо в умовах перманентної воєнної загрози з боку Росії. І це доконаний факт. Із цим треба навчитись і вміти жити. Нагальною потребою є мистецтво прикрити спину, щоб не отримати кулю в потилицю. Цьому зарадити можемо лише самі, прикриваючи один одного, довіряючи собі. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: