Туристика незмінно посідає чільні місця у міських та обласних "стратегіях" і "програмах розвитку". Деякі оптимісти навіть називають Франківськ "туристичною перлиною" та друкують відповідні брошури і буклети, аби ще раз нагадати про це світові.
Але скажімо чесно. Івано-Франківськ – це туристична перлина Шредінґера. Може, перлина, а може, і не перлина. Ми зараз не є туристичною меккою, хоча потенціал для цього маємо. (Але чи треба це місту? – то окреме дискусійне питання).
Поки що маємо такий факт – більша частина "туристів", які взагалі в житті бували у Франківську, бували тут під час короткої або більш тривалої пересадки з потяга на автобус в Карпати. Зокрема і в такий час, як зараз, – в лижний і новорічний сезон. Здавалося б, якщо така картина, то першою метою туристичних інстанцій і бізнесів міста мало б бути "перехоплення уваги" цього туристичного потоку, який вже тут присутній дорогою на курорти. Нам би варто було показувати цим людям, яке наше місто класне і цікаве, і заохочувати пройтися в центр, може, навіть провести в місті цілий день або два.
Але яке насправді складається враження про Івано-Франківськ у гостя міста на його короткому шляху від двірця до автобусної станції? Погляньмо зараз на найновішу частину цієї ділянки, нашу гордість – нещодавно відкриту автостанцію. Бо сам вокзал і його Привокзальна площа заслуговують на окремий огляд.
Отже, для початку автобусну станцію треба постаратись знайти, бо чіткої помітної навігації немає. По-друге, треба ще зметикувати, що масове скупчення людей і автобусів прямо біля вокзалу – це ще не автобусна станція, а незрозуміло що. Якийсь "чорний автобусний ринок". А сама станція насправді ще метрів за 400 далі по вулиці. Тим часом гості з валізами вже здолали декілька незрозуміло для чого існуючих бордюрів.
Про те, що справжня автостанція вже десь близько, гостю підкажуть кіоски, шлагбаум та поруйнований на початку тротуар, до якого прилаштована єдина на всю околицю туристична зручність типу "бетонний пандус". Після того розпочинається довга туристична променада, по один бік якої стоїть базар – хаотичний ряд кіосків, будок, павільйончиків, платних біотуалетів, холодильників і базарних розкладок. 
Вони займають ліву сторону "алеї". А праву сторону займає ряд припаркованих прямо на тротуарі автобусів, які нікуди не відправляються, а просто собі стоять. Для руху гостей на нову автостанцію і для їхнього позитивного враження про архітектуру міста залишається тісний прохід шириною від 1 до 2 метрів.
Коли ж любий турист нарешті дістається до перших, тобто останніх платформ автостанції (бо нумерація тут починається з кінця), тротуар і зовсім звужується до 60 см, тому що прямо на шляху гостя місто виставило свої головні "туристичні принади" – кіоск з багатим вибором сигарет і два широкі холодильники з пивом. Якщо пива і сигарет туристу не хочеться, а хочеться таки дістатись автостанції, яка вже проглядається на обрії, то треба ще раз стягнути туристичну валізу з бордюру на автобусну проїжджу частину і за кілька метрів знову її затягнути. Це якщо автобус не під'їхав впритул.
Подолавши цей рубіж нашої нової автостанції, очманілий від туристичної привабливості Івано-Франківська гість продовжує свій шлях далі по майже вже добудованому торговому ряду, вдало скомбінованому із навісом від дощу. Навіс – це гарно, однак всі нові магазинчики виконані з порушенням світових та українських стандартів доступності – аби зайти до будь-якого, треба подолати дві сходинки. Люди похилого віку, особи на милицях, мандрівники з валізами і дитячими візками дуже тішаться такій гостинності нашого європейського міста, професійності його архітекторів та будівельників.
Нарешті діставшись на автостанцію, гість вистоює чергу і купує омріяний квиток до Яремча чи Верховини. В самій автостанції його оточує ще один міні-базар, а ось до платного туалету треба ще пробігтися по вулиці з півсотні метрів у протилежний від автобусів бік. І знову там буде багато сходів, знову затягування і стягування валізи.
Поки турист чекає на автобус, він може 
зауважити різні нюанси. Наприклад, нетрадиційний спосіб використання маленьких брудних коробок замість сміттєвих урн. Або те, як автобуси скидають пасажирів прямо на проїжджій частині, під колеса інших автобусів. А ще той факт, що на території автостанції, яка охороняється двома шлагбаумами та спеціально навченими людьми, де-не-де стоять приватні автомобілі. Якраз там, де мали б бути великі автобуси, які чомусь стоять на пішохідному просторі. А ще на території автовокзалу знайшов притулок великий білосніжний "Мерседес". Мабуть, для фотографування туристів.
Читайте також: Урбаністичні студії. Пішоходи на Південному бульварі