Перше і головне в питанні, як кинути курити, – мотивація.
При невиразній і слабкій мотивації всі наступні ваші дії будуть лише імітаціями і можуть привести хіба до розчарування в спробі кинути цю звичку.
На мою думку, як і багатьох інших, гроші є слабкою мотивацією.
Здоров’я – сильніша, але часто, щоб вона спрацювала, треба, щоб таки скрутило добряче. Щоб була серйозна загроза стати калікою і причиною цьому були б саме цигарки.
Як не дивно на перший погляд, сильною мотивацією є випробування волі, сили характеру. Бажання позбутися куріння як хворобливої залежності, яка накидає на особистість ще одне ярмо. “Я би вбив за цигарку”: нами й так багато чим маніпулюють, а тут ще й цигарки.
Можуть бути в когось й інші сильні мотивації: сім’я, робота, принцип, парі…
Словом, мотивація – дуже індивідуальна штука. Але! Без абсолютно чіткої і сильної мотивації до самої процедури кидання переходити не варто. Бо тоді шанс кинути невеликий, а марно зіпсувати нерви – значний. Як не маєте сильної мотивації, значить, ви не готові і можете зробити тільки гірше – розчаруватися в собі, а це не є добре. Відкладіть! Відкладіть, не покинувши загалом думки, що таки будете кидати. Не зараз, потім. Але будете.
Розібравшись з ідеологічною складовою, переходимо до тактичних деталей.
І перший пункт такий: нікому, НІКОМУ не кажіть, що кидаєте палити!!! Що більше людей знатиме про вашу спробу, то менше шансів, що вам вдасться. Чому? Бо навколо вас моментально створиться “секта співчувальників”, яка не дасть вам ні на мить забути про звичку! Будуть зводити брови і цікавитися, жаліти, підказувати, нагадувати, тобто постараються максимально ускладнити вам задачу своїми “благими намірами” й робити все, щоб ви не змогли кинути! Тому обнулимо цю негативну складову, звівши число посвячених до нуля. Пропозиція: “Ходи покуримо!”. Відповідь: “Тільки покурив”, “Зараз не хочу”, “Може, згодом”. Прохання: “Дай цигарку”. Відповідь “Ой, мої щойно скінчилися”, “Тільки-но викинув пачку”. Така собі «партизанка». І знаєте, що цікаво? Ніхто не помічає, що ви не палите, вам здається, що це помітно всім, навіть видно з супутників, а ні, ніхто не звертає увагу, пролонгуючи собі ваш образ курильщика. Що, власне, і потрібно. А признаєтеся через півроку-рік – побачите, який буде подив у знайомих. ))
Кидається відразу! Не “я буду менше палити”, “я перейду на легші цигарки” – це все відмазки, це означає, що людина тільки вдає кидання. Не мучте себе імітаціями. Або кидайте, або ні. Одна цигарка в день – значить, ви людина куряща.
Кидання і алкоголь. Дехто, хто покинув палити, в перші часи розповідали, що алкоголь діє на них відчутно сильніше. Майте це на увазі. І ні, не треба “я курю, тільки коли вип’ю”. Такі люди є, але не ті, що палили, а потім покинули! Є невелика категорія людей, які дійсно палять, лиш коли вип’ють, але так і було в них завжди, на тверезо вони ніколи не палили. Це не наш випадок і не треба брати з них приклад, інакше швиденько повернетеся до звички.
Нічим, НІЧИМ не заміняйте цигарки! Хіба фізичними вправами. Ні цукерками, ні жуйкою, ні соняшником… Перестанете жувати, гризти, лущити, бо не буде сил уже це робити, наб’є оскомину – і рука потягнеться до цигарок. Та сама фігня і електронні сигарети.
З необов’язкових рекомендацій. Не дозволяйте нікому курити там, де ви живете. “Сусіди жаліються”, “Канарка може здохнути”, «Спати зле – голова болить”… Насправді куріння навколишніх мало впливає на процес кидання, але навіщо зайвий раз подразнювати?
Ще з необов’язкових, але помічних. Візьміть пачку своїх улюблених (в минулому житті курильщика) цигарок, конче нерозпаковану (!), і сховайте так, щоб вона вам не могла випадково потрапити на очі, але щоб ви знали, що вона є вдома. Питання не просте, але хай краще буде. Підете в магазин по цигарки, на зворотньому шляху вже будете палити – капець справі. Знаючи, що вдома є пачка, – не підете в магазин по цигарки. І – ні – вона не підштовхне до зриву. Як мали би зірватися, то знайшли би цигарки і під час урагану. Єдиний момент – щоб випадково не потрапила на очі. Те ще випробування… по собі знаю. ))
Коли починати? Моя думка – спонтанно! Тобто коли ідеологічно і організаційно все готово, можна не призначати дату. А в якийсь момент просто почати.
Знаю про вдалі початки кидання після хвороби чи з важкого похмілля. Є такі періоди в житті кожного курящого, коли дим просто не пролазить в організм, а затягтися – то як ковтнути колючого дроту…. Користаймося! Є моральний заділ – “я вже півдня не палив, спробую сьогодні взагалі не палити”. В такі момент це легше.
Так створюється позитивний багаж часу без цигарок: “о, я вже добу не курив… який я молодець!” Є маленька перемога. Ну а далі – справа техніки.
Як вже почали не курити, то відразу приберіться за собою курящим. Попільнички бажано викинути, які шкода – вимити і сховати подалі. Й інші атрибути куріння або в смітник, або далеко на дно скрині. Запальнички, порожні і напівпорожні пачки цигарок, рекламки, акційні товари, пов’язані з палінням, – все геть з дому, як мінімум – з очей.
Пам’ятайте, що рекламні ролики цигарок знімають професіонали, і зовсім не для того, щоб допомогти вам кинути курити. Просто пам’ятайте це. Звичайно, краще взагалі не дивитись ТБ, але це вже зовсім інша тема.
Пам’ятайте, що фізичне звикання долається досить швидко. А от ритуальна складова цієї паскудної звички буде і буде ще нагадувати про себе. Тобто не тіло буде просити нікотину, а рука захоче тримати паличку з димом.
Перші дні досить легкі. Далі будуть складні періоди. От вони і покажуть силу вашої мотивації. Інколи можуть дуже добряче перевірити її на міцність. Рахуйте дні… години, хвилини, які ви прожили без ярма звички. Це багаж, який ростиме і буде ставати все більш значущим.
І от в один прекрасний день ви раптом піймаєте себе на думці, що вже й не пам’ятаєте, коли останній раз згадували про куриво! Тоді вітайте себе з перемогою. )