Основні положення
• вимагає знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг (зокрема, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники) у публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг;
• обслуговування клієнта українською мовою (якщо він вимагає) або іншою прийнятною для обох сторін мовою;
• не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах;
• не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в пунктах розповсюдження;
• можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою;
• не менше 50% книжок українською мовою в книгарнях і не менше 50% книг українською, виданих видавництвом протягом року;
• у театральних виставах та при дубляжі кінофільмів також використовуватимуть українську;
• українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою;
• україномовні інтерфейси програм і мобільних застосунків (мають бути державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу);
• україномовну рекламу, вивіски тощо;
• безкоштовні курси української мови для дорослих;
• іспит з української мови для набуття громадянства;
• не утискає нацменшини – право на навчання мовою нацменшини чи відповідного корінного народу поряд з українською.
Зміни до другого читання
• зведено до мінімуму створення нових структур, – наприклад, іспити на знання мови можна буде складати в Центрі оцінювання якості освіти, де зараз випускники шкіл проходять ЗНО;
• іспити складатимуть лише претенденти на публічні посади чи роботу в установах, де потрібен високий рівень знання мови, а також (з легшим рівнем завдань) – претенденти на отримання українського громадянства;
• поступове впровадження.
До прикладу, для друкованих ЗМІ, які повинні будуть одночасно з тиражем видання іноземною мовою видавати тираж цього видання державною мовою, такий перехідний період складатиме 2-2,5 роки.
Іспити на знання мови для кандидатів на різні державні посади вводитиметься через 2 роки після набуття мовним законом чинності.
Освітня стаття про мову навчання взагалі набуде чинності тільки через 6 років після прийняття закону. А штрафи за порушення закону уповноважений із захисту державної мови зможе почати накладати тільки через шість місяців з дня його призначення.
• розширює можливості застосування інших мов Євросоюзу та англійської мови. Зокрема, у науковій сфері дозволяється публікувати та захищати праці англійською.
Штрафи
• адміністративна відповідальність за порушення мовного закону у вигляді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наприклад, штрафувати чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою);
• кримінальна відповідальність за спроби ввести двомовність чи багатомовність або надати офіційний статус будь-якій іншій мові в усій країні або в окремому регіоні (прирівнюється до повалення конституційного ладу);
• кримінальна відповідальність за публічне приниження української мови (прирівнюється до наруги над державними символами).
Щодо інституту “мовних інспекторів”: інститут був вилучений із законопроекту ще перед голосуванням у першому читанні. Функцію контролю за дотриманням закону виконуватиме спеціальний уповноважений із захисту державної мови, який, в тому числі, розглядатиме скарги громадян.
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!