fbpx

Як влаштувати вибори без вибору – 8 кроків

Політика 15:24, 05.08, 2014

Коротка аналітична записка для фінансово-промислових груп та нинішніх парламентських політичних партій про те, як знову вибрати самих себе до Верховної Ради.

Отже:

  1. Виборчу кампанію потрібно проводити під час війни, соціального чи релігійного конфлікту. Це дозволяє через доступ до найвпливовіших медіа встановлювати свій порядок денний та підвищує рівень довіри до повідомлень від органів влади, які презентують частину кандидатів. Конфлікт дає можливість забрати з національної повістки конкурентів та ідентифікувати з важливими для виборця темами потрібних кандидатів. Також під час конфлікту можна зручно розділити електорат для парламентських партій на "свій" та "чужий". А на тих територіях, де відбувається конфлікт, виборці можуть почекати – все одно вони голосувати фізично не можуть. Та й під час і після конфлікту вони дезорієнтовані, тому не зрозуміло, за кого проголосують. Можуть, не дай Бог, народити альтернативну політичну силу. Тому ризики для теперішньої політичної системи занадто високі. Тому поки активні та патріотичні громадяни воюють, треба терміново проводити вибори.
  2. Зробити механізм фінансування партій та виборчих фондів максимально непрозорим або забезпечити в законодавстві механізм легалізації готівки у виборчих фондах. Наприклад, дати можливість кандидатам чи партіям використовувати без обмежень власні кошти. Проте жодної фінансової звітності від кандидатів чи партій під час кампанії про статки та витрачені кошти не вимагати. А навіть якщо зобов’язати звітувати протягом кампанії, то щоб за невиконання норми не було жодних санкцій.
  3. Стимулювати використання відеороликів на телебаченні та зовнішньої реклами. Щоб саме це стало основним засобом агітації, а не персональні зустрічі. Це змусить кандидата звертатись до ФПГ, для того щоб мати можливість вести реальну виборчу кампанію. А для олігархів це як "2 за ціною 1", адже замовляти ефірний час будуть всі кандидати саме на їхніх телеканалах та площини в пресі в їхніх газетах.
  4. Мінімізувати покарання за непрямий підкуп виборців, щоб чинні нардепи та представники ФПГ могли робити "добрі справи". Вкладення мільйонів гривень у виборчий округ рідко коли негативно сприймається виборцями, тому протести та обурення різних незалежних організацій не вплинуть на виборця. А інвестиції "під куполом" можна швидко повернути. Тобто і добре людям зробити, і самому грошей заробити, та й через вже згадані медіа можна розповісти про свою благодійність.
  5. Кампанія має бути максимально короткою, щоб незалежні кандидати не змогли організувати волонтерів та переконати підприємців публічно пожертвувати у виборчий фонд. А виборці так і не розібрались із процесом голосування та між різними політичними силами. Головне, щоб інформаційне навантаження було максимально високе, електорат не приймав раціональних рішень, а схилявся до емоційних. Нові політичні сили не встигнуть за такий короткий час підвищити свою впізнаваність, а отже, більшість "гравців" не будуть мати конкуренції. А нові незалежні партії чи кандидати не зможуть відрізнитись від інших.
  6. Встановити високу заставу для партій, щоб іншого виходу як звертатись до ФПГ чи парламентських партій не було. Тут головне знайти баланс, щоб сума не звучала дуже загрозливо, з одного боку, а з іншого – точно визначити, що нові політичні сили та молоді кандидати без олігархів потрібну суму ніяк не зберуть до закінчення терміну реєстрації. Також важливо, щоб в законодавстві норми не зобов’язували інформувати, з яких джерел знайшлись гроші на заставу.
  7. Зберегти таку виборчу систему, щоб кандидати були максимально залежними від партійного керівництва, а виборці голосували за лідера, який "тягне" список. Внутрішньопартійна конкуренція позбавляє лідерів монопольного права на роздавання депутатських мандатів. Також конкуренція і можливість виборцям самим визначати місце в списку руйнує всі кулуарні домовленості і робить нардепів більш залежними від виборців. Та й коли багато людей впливає на прийняття рішень, то треба домовлятись, а тут вже і ризики не домовитись ростуть.
  8. Максимально ускладнити для громадян та підприємців фінансування виборчих фондів партій та кандидатів. Якщо громадяни зможуть зручно фінансувати незалежну політику за допомогою декількох кліків через мобільний телефон чи планшет, використовуючи мобільний банкінг, то ФПГ втратить монополію на гроші. Неконтрольовані кандидати почнуть займатись справжнім фандрайзингом і зможуть навіть оплачувати рекламну кампанію та наймати професійних управлінців у штаб. А значить, стануть конкурентними із парламентарями та розкрученими брендами.

Підсумок – останніми тижнями парламентарі йдуть "правильною" дорогою, впевнено наближаючись до мети – переобрати самих себе.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: