fbpx

За кого вони нас мають?

Політика 13:03, 24.06, 2014

Ну, що за переговори? Кум Путіна Медведчук, Шуфрич, Царьов. Від «української сторони» – Кучма... А де наш президент?

Я не те, щоб обурився, але просто збентежений. Таке враження, що влада «щось робить», аби в нас було враження, що «влада щось робить». А потім від них буде висновок: «Ми зробили усе, що могли». Але є одне «але». Або: є велика різниця між «щось робити» і «зробити усе, що можна».

Мені загалом сподобалася ідея Порошенка щодо мирного плану. Ніби в теперішнього президента не так багато повноважень, але видно, що кермує таки він і найперше його слід розуміти під словом «влада». Чи мені тільки здається, що кермує він?

Безсумнівно, це припинення АТО на тиждень – крок перед Заходом. Ефективності мало, бо невже можна сподіватися перемир’я від терористів? Це ж не дуель за якимись правилами честі. Ніякої честі. На жаль. Лише підступ і лицемірство. Не можуть найманці Путіна піти на перемир’я, якщо Путін не віддав їм такого наказу. Хто платить, той і замовляє музику. Себто, мирний план Порошенка мав би адресуватися самому Путіну, а не терористам.

Тим не менше, крок красивий і правильний. Світ схвалив. Поведінка гідного президента. Як мінімум, варто «для годиться», з чемності, в зв’язку з «хорошим вихованням» робити такі пропозиції. Мовляв, давайте, хлопці, припиняйте вогонь, вертайтеся у свою Росію і живіть собі мирно, вирощуйте берези і плекайте у своїх серцях мир. А хто не з Росії, то сходіть в бібліотеки, почитайте хоча б Ореста Субтельного і відчуєте, чи лишатися на своїй землі, а чи це не ваша земля. Навряд вас хтось сильно триматиме.

І якби було лиш так, то завершення могло б бути, як у байці. А байка така, що в хаті за столом обідала сім’я. Тут заходить жебрак і щось просить. Хліба, сала чи грошей. Ну, та добре, щось дадуть, але треба почекати, поки доїдять. То й сів прохач на стілець біля дверей. Господареві стало незручно, що вони обідають, а гість отак сидить та й дивиться. То покликав прохача теж до столу. Але той відмовився. Тоді озвалася й господиня: «Ходіть щось перекусити, а то, певно, зголодніли в дорозі». Але гість знову відмовився. Аж за пару хвилин глядь, а жебрак плаче. «Що ж сталося, чоловіче?» – запитують. «Були б ще раз запросили, то я б пішов».

Десь так можна було б і з терористами зробити. Хлопці, припиняйте дуріти і розходіться по хатах. А ні, то будемо інакше з вами говорити. Після тижня часу українська влада мала би повне право якнайжорсткіше зачистити зону АТО від путінських найманців. Але тут знову зринає запитання, яке звучало на початку: «Чи мені тільки здається, що кермує Порошенко?»

Ну, що за переговори? Що за круглий стіл? І з ким? – Кум Путіна Медведчук, регіонали Шуфрич, Царьов і терорист Бородай. Від «української сторони» – Кучма, який в 2004 р. на президентських виборах підтримував Януковича. Плюс – посол Росії в Україні та представник голови ОБСЄ.

А де наш президент? Де Аваков, Парубій, Яценюк? – Якщо я ставлю собі таке запитання, то невже вони не усвідомлюють, що таке запитання може виникнути в кожного українця?

За кого вони нас мають? Переговори могли бути хіба з владою Росії, яка є агресором і воює проти українських громадян і самого поняття «Україна».

Для того, щоб під час дощу не протікав дах, потрібно його відремонтувати, а не підставляти слоїки і каструлі. Бо одного разу може бути така злива, що впаде стеля.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: