Після вчорашніх подій в соцмережах з’явилося кілька магістральних ліній. Перша: Тягнибок гад і сволоч, бо закликав іти всіх під Раду. Друга – є нещасний боєць батальйону "Січ", який надивився на жахіття фронту і бездіяльність влади і вирішив помститися за все це. Третя: в усьому винна нинішня влада (це лінія, яку качають прихильники Ляшка і частково Тимошенко та "Самопомочі"). Четверта лінія – якби політики не закликали йти на мітинг, то нічого б такого не було. Як би це парадоксально не звучало, але всі ці лінії докорінно неправильні. І неправильні вони тому, що ніхто не бере частину відповідальності на себе, адже в нинішній трагедії винні всі.
А ще ці лінії неправильні через те, що вони направлені не на те, щоб зрозуміти і виправити ситуацію, а на те, щоб позбавити себе когнітивного дисонансу, виправдати самого себе і свою лінію поведінки. І найважливіше – вони неправильні через піар на крові. Переможцем у цій битві циніків, звийчайно ж, став Ляшко, який перший і заяву дав, і перший по лікарнях проїхався, і на похорони в Херсон поїде, і сьогодні на сесії почне звинувачувати всіх і вся у зраді.
Але повернімося до тих думок, які бурлять в українському суспільстві. Перш за все я не хочу і не збираюся виправдовувати Тягнибока, але він не винен у тому, що в його рядах був псих, який метнув гранату в міліціонерів. Тягнибок винен в іншому – він винен в тому, що подав приклад цьому хлопцеві, своїми діями він спровокував його до метання гранати. Які це дії? Щоб далеко не ходити, треба взяти вчорашнє відео і подивитися, як Тягнибок разом зі Швайкою б’ють міліціонера битами. Власне, за це і потрібно вже сьогодні арештовувати Тягнибока і садити його на кілька років. І всі розмови про те, що посадкою Тягнибока ми тільки піднімемо рейтинг "Свободи", не мають нічого спільного із викликами, які стоять перед державою. Ніякий рейтинг ніякої політичної сили не ростиме, якщо разом зі злочинцями-патріотами будуть садити єфремових і штеп.
Тепер щодо "нещасного" бійця батальйону "Січ", який метнув гранату. Ніяких сентиментів до нього не може бути. Він убивця і його героїчне минуле – це лише минуле. Не треба взагалі розвивати цю лінію дискусії, бо він має бути найжорсткіше покараний, які б мотиви в нього не були. Місяць тому ми пожаліли "Правий сектор", який розстріляв людей в Мукачевому. Якщо ми пожаліємо зараз свободівця, то за пару тижнів нас чекатиме черговий теракт.
Чи винна в усьому тому, що відбулося вчора, влада? Частково вона винна. І це треба визнати. Сьогодні ряд політиків почнуть говорити, що якби не пропонували особливий статус Донбасу, то не було б і кривавого зіткнення. Це брехня. Бо і Ляшко, і "Самопоміч", і "УКРОП", і Тимошенко, і "Свобода" будують свою передвиборчу кампанію на критиці Конституції. І не було б неіснуючого особливого статусу, було б щось інше. Але вина влади полягає в тому, що вона багато місяців зволікає з реформами і боротьбою з корупцією. Якби були посаджені все ті ж єфремови, а в країні розпочалися хоч якісь реформи – народ би вірив не тим нісенітницям, які продукує Оксана Сироїд, а тому, що говорить Президент. У битві правда-неправда перемагає не той, хто говорить правду, а той, у кого кращий піар. І тут експерти, очолювані "Самопоміччю", поки що переграють АП. А козир у вигляді фрази, що створюється нова ширка, – і взагалі крити нічим, окрім того, що ніякої ширки поки нема, а координатором коаліції є Олег Ляшко, який найбільше кричить про ширку.
І останнє. На жаль, сьогодні, завтра і післязавтра ми станемо свідками того, як смерть хлопця і сотня поранених стане невичерпним джерелом піару на крові. Але я хотів би попросити всіх тих, хто не є політиком: перш ніж ставати на чиюсь сторону, просто подумайте. Не хапайтеся за емоцію. Вона може не мати нічого спільного з логікою.