Із вступним словом-вітанням ювіляра звернувся до академічної громади декан факультету філології – доктор філологічних наук, професор Роман Голод:
“Василь Васильович – справжній цілісний філолог. Не тільки мовний математик, але й літературний лірик. Він відчуває слово в усіх його проявах. Школа Ґрещука – це і та висока школа, яку наш ювіляр пройшов у видатного українського мовознавця Івана Ковалика, і та авторитетна школа, яку проходять учні Василя Васильовича в нього самого. Результат цієї діяльності – 26 захищених під керівництвом Василя Васильовича кандидатських і одна докторська дисертація. тож з упевненістю можемо констатувати, що Василь Ґрещук гідно передав естафету наукового керівництва від свого вчителя учням”.
Від імені ректорату ювіляра вітала проректор з науково-педагогічного роботи рідного вишу, доктор філософських наук, професор Галина Михайлишин. Щирими словами вітання звернувся до винуватця урочистості академік Національної академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук Віталій Кононенко, який наголосив на тому, що “творчі плани професора не дають змоги заспокоюватися, хоча б на недовго припинити науковий пошук”. Колишній ректор ПНУ побажав ювілярові нових творчих здобутків на цьому нелегкому, але такому плідному шляху. Саме з ініціативи Віталія Івановича на пошану професора з нагоди ювілею вийшов збірник наукових статей провідних українських мовознавців.
Вшанувати професора Василя Ґрещука прибули колеги-науковці з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича та ін.
Усім присутнім було представлено презентацію “Обранець науки як долі” про життєвий та науково-педагогічний шлях ювіляра. Невимушену й щиру атмосферу вдалося створити професорові Романові Голоду, який творчо й оригінально провадив святковий захід, запросивши всіх у світ античної міфології і провівши вдалі й жартівливі паралелі між подіями та героями античності з учасниками академії:
“Як Олімп без богів – звичайнісінька собі гора, так європейський класичний національний університет без авторитетних, поважних знакових імен і персоналій – не більше ніж звичайна освітня установа”.
Приємним подарунком для ювіляра стали музичні привітання від талановитих студентів альма-матер, у виконанні яких прозвучали українські пісні та улюблені мелодії ювіляра на саксофоні.
Ювіляра також поздоровляли голова обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України Мирослав Габорак, перший аспірант професора Василь Бойчук, колеги та колишні аспіранти з інших структурних підрозділів університету.
Щиро вітала колегу й професор рідної кафедри – доктор філологічних наук Марія Голянич:
“Кажуть, що нема пророка у своїй Вітчизні, але в залі присутні студенти, які можуть засвідчити те, що я намагаюся спростувати це твердження. Кожного року на лекціях зі словотвору я поіменно згадую всіх колег, які працювали раніше, зокрема й Івана Ковалика, колишнього завідувача нашої кафедри. Розповідаю й про наукові зацікавлення та здобутки професора Василя Ґрещука, який тепер завідує кафедрою української мови. Бажаю Вам гарних учнів, щоб Ви й далі розбудовували свою наукову школу, працювали на благо нашої кафедри, університету, нашої України, підносячи українську науку”.
Знаковим подарунком для ювіляра став словник гуцульської говірки села Тюдова, який укладений колегою і є вагомим внеском у сучасну українську діалектологію. Прикметно, що незабаром вийде друком словник “Гуцульська діалектна лексика в українській художній мові”, редактором і упорядником якого є ювіляр.
Приймав вітання солезіант і від студентів, зачитали письмові поздоровлення від колег із мовознавчих кафедр університетів України, а також колишніх аспірантів, які працюють в інших вищих навчальних закладах нашої держави.
Захід організував колектив кафедри української мови, значна частина членів якої захистила кандидатські дисертації під керівництвом професора Василя Ґрещука. Колеги зичили ювілярові міцного здоров’я, життєвої наснаги, утілення нових творчих задумів та ще багато років плідної праці на ниві української філології.
Довідка
Василь Ґрещук народився 2 червня 1949 року в селі Старі Кривотули, що на Івано-Франківщині. Навчався в місцевій восьмирічці, згодом – в Отинійській середній школі. 1970 року з відзнакою закінчив українське відділення філологічного факультету Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника.
1979 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Словотвірна й лексико-семантична структура українських деад’єктивів на -ість, -ство, -ота, -ина, -изна”. 1993 року захистив докторську дисертацію на тему “Типологія українського відприкметникового словотвору”.
З 1977 року й дотепер працює в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (до 1992 р. Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В. Стефаника), з 1994 р. – професором кафедри української мови (з 1992 року – завкафедри). За наукові праці в ділянці українознавства удостоєний премії імені Василя Стефаника.
Основна проблематика мовознавчих студій Василя Ґрещука: теоретичні проблеми словотвору української мови, український історичний словотвір, історія української літературної мови, діалектологія, мова художньої літератури. Учений розробив концепцію та принципи укладання словника нового типу – “Словника гуцульської діалектної лексики в українській художній мові”, очолив групу науковців, які уклали цей словник.
Усього в науковому доробку професора понад двісті праць, у тому числі монографії (одноосібні та в співавторстві). Як редактор-упорядник Василь Ґрещук опублікував ряд збірників українознавчих матеріалів, тривалий час очолюючи навчально-науковий Інститут українознавства в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.
Василь Ґрещук – голова редакційної ради “Вісника Прикарпатського університету”, головний редактор науково-теоретичного журналу “Українознавчі студії”, член редколегії науково-теоретичного журналу Інституту української мови НАН України “Українська мова”. Підготував 26 кандидатів та одного доктора наук. Заслужений діяч науки і техніки України.
Одружений. Має сина та внука.
