До 4 листопада 2019 року приймаються заяви на участь у конкурсах на укладення угод про розподіл продукції (УРП). На конкурси виставлені ділянки загальною площею 3800 кв. км.
Це Грунівська (Сумська і Полтавська область), Ічнянська (Чернігівська область) та Охтирська (Сумська, Полтавська і Харківська області).
Переможцям конкурсів надається право на укладення угоди про розподіл продукції щодо кожної з цих ділянок з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням вуглеводнів. Угоди укладаються на 50 років з можливістю продовження терміну в порядку, встановленому Законом України «Про угоди про розподіл продукції».
Плата за участь у кожному конкурсі становить 300 тисяч гривень.
Грунівська площа розташована в межах Сумської та Полтавської областей загальною площею 1082,95 км кв.
Ділянка Ічнянська розташована в межах Чернігівської області. Загальна площа ділянки становить 2086,16 кв. кілометрів.
Ділянка Охтирська розташована в межах Сумської, Полтавської та Харківської областей. Її загальна площа становить 672,22 кв. кілометра.
Конкурсну документацію можна отримати на офіційному сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за посиланням>>>.
Що таке УРП? УРП – це договір, відповідно до умов якого держава надає інвестору право пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на певній території в обмін на частку видобутої продукції.
Інвестор зобов’язується на свій ризик здійснити всі дії, спрямовані на пошук, розвідку та видобування корисних копалин, і отримує право розпоряджатися видобутою продукцією (за вирахуванням частки держави).
УРП може бути укладена щодо будь-якої мінеральної сировини.
Інвестором може бути фізична чи юридична особа, об’єднання юридичних осіб (як українські, так і іноземні). Від імені держави угоду укладає Кабінет міністрів України (КМУ).
УРП укладається на 50 років, на відміну від спецдозволів, які видаються на видобування вуглеводнів на 20 років (для видобування на шельфі – 30 років).
Розмір площі, яка надається відповідно до УРП, не є обмеженим.
Площа ділянки, яка надається для геологічного вивчення нафтогазоносних надр відповідно до спецдозволу, не може перевищувати 500 км кв. (для ділянок Чорного моря – 1000 км кв.).
Закон про УРП передбачає норму щодо стабільності законодавства.
Якщо на момент укладення угоди діяли одні правила, а після укладення УРП такі норми були змінені не на користь інвестора (наприклад, була значно збільшена рентна плата) – то нові правила не застосовуються до такого інвестора.
З цього правила є певні винятки (зміни, що стосуються національної безпеки, охорони довкілля тощо).
Проте в будь-якому разі зазначена норма є хорошою гарантією для потенційного інвестора, що “правила гри” не зміняться на 180 градусів після підписання угоди з урядом.
Відповідна гарантія щодо спецдозволів відсутня.
УРП може передбачати розгляд спорів між державою та інвестором в арбітражі. Ба більше, в УРП може бути зафіксована відмова держави від свого імунітету.
Ці два фактори забезпечують впевненість інвестора у тому, що якщо держава порушуватиме його права за угодою, він зможе ефективно захистити свої права (зокрема, відшкодувати збитки).