Східчаста піраміда Ангелівської домни складена з тесаного каменю. Це найстаріша на території України доменна піч з числа тих, що збереглися. Пам’ятка архітектури національного значення. Розташована в урочищі Ангелів (звідси назва), між селами Лази та Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області.
На цей час пам’ятка цілком занепала. Враженням від побаченого поділився історик, викладач ПНУ, голова “Поступового гурту франківців” Сергій Адамович.
“Вчора з друзями відвідали цю пам’ятку. Шок від побаченого, – розповів він у мережі. – До домни, зображення якої на гербі Рожнятівського району, веде польова дорога з численними розгалуженнями, без вказівників (кусок дошки, прихиленої до берези, не рахуємо), і ми заблудили. Поряд з нами блудили інші компанії з Києва, Дніпра… Що вони думали про туристичне Прикарпаття?
Врятували і показали дорогу бойки з сапами, що йшли звідкись з поля. Далі ми знову заблудили, але зорієнтувалися по стаду корів і купах мух, що облюбували домну як віходок. На охороні домни був тільки агресивний бичок, якого пастух копняками відігнав.
Пам’ятка, окрім того, що стала сховищем екскрементів тварин, заросла деревами, які от-от зруйнують її. Давайте щось з цим робити, бо це чистий встид…”.
Якби в урочище Ангелівка вела туристична стежка і на ній був гід, то він пояснив би, що майже 200 років тому на цьому місці було поселення гутників, які добували руду і виплавляли залізо.
На початку XIX століття влада Австро-Угорщини вирішила розпочати в цій місцевості видобуток залізної руди. Ці гори віддавна приваблювали рудокопів, добувати руду і виплавляти метал тут навчилися дуже давно. Історики стверджують, що Балкно-Карпатський регіон належить до найдавніших в історії людства металургійних центрів, а знайдені у Карпатах металеві вироби датують ще 4 тис. до н.е.
Що стосується доменної печі в урочищі Ангелів, то відомо, що її будівництво було розпочато 1810 року, введена в експлуатацію навесні 1812 року. Тоді ж тут виплавили перше залізо. Працювала домна до 1818 року. Її закрили зі смертю власника – єпископа Ангеловича. Залізо, що його виплавляли з тутешньої руди, було доволі низької якості.
Виробництво – склади, кузня, 12 шахт – було залишене напризволяще. Зруйнував весь комплекс артилерійський обстріл в роки Першої світової війни. Споруда доменної печі дивом вціліла.
У 1980-х фундаменти усіх господарських будівель Ангелівської гути віднайшла група архітекторів НДІ “Західпроєктреставрація”. Учасник тієї експедиції, архітектор-реставратор Зенон Соколовський в розмові з журналістом Богданом Скавроном жалкував, що ні тоді, ні тепер не вдалося реалізувати розроблений реставраторами проєкт збереження унікальної пам’ятки промислової архітектури початку XIX ст.
Вціліла споруда доменної печі внесена до Державного реєстру пам’яток архітектури національного значення у 1979 році.
