Молодший лейтенант Назар Шліхутка, позивний «М’ясник», отримав «Срібний хрест» від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Прикарпатець на війні з рф пройшов шлях від солдата до командира мінометної батареї.
Назар вже мав бойовий досвід під час виконання завдань в районах проведення АТО/ООС у складі добровольчих формувань поблизу Широкиного та Павлополя, де займався розвідкою на місцевості та корегуванням артилерії, розповідає Армія Інформ.
Свого часу армієць закінчив Івано-Франківський університет нафти і газу, магістратуру за фахом «Інформаційна вимірювальна техніка», мав власний бізнес у наданні послуг у сфері електрики.
“Командир мінометного підрозділу не повинен діяти шаблонно, а завжди шукати щось нове, аналізувати та використовувати найкращий спосіб використання зброї. Ти весь час повинен бути лідером серед підлеглих та вести їх за собою, знаючи досконало мінометну справу. При цьому основа моєї батареї — це сержантський склад, на якому тримається майже все”, — ділиться Назар.
З початком широкомасштабної війни воював під Києвом, потім підрозділ продовжував виконувати завдання на Херсонсько-Миколаївському напрямку, Харківщині та поблизу Бахмута.
Він пригадує випадок, коли випустили по ворогу за 15 хвилин 28 мін. “Це був дуже прицільний вогонь. Тоді ми досить швидко відпрацювали по всій ворожій лінії оборони і так саме швидко перемістилися у безпечне місце. А взимку, коли на нашому напрямку було дуже багато окупантів, ми влучно відпрацювали, знищивши не лише багато живої сили противника, а й командира їх штурмової групи і групу ПТРК”, — розповідає командир мінометної батареї окремого батальйону територіальної оборони “М’ясник”.
Найважчим та небезпечним став Бахмутський напрямок, адже там ворог постійно атакував та проривався вперед і необхідно було постійно маневрувати, не втрачаючи прицільної здатності.
“Під Бахмутом наша піхота запрошувала вогонь, знаходячись на відстані від ворога до 50 метрів і це вимагало дуже високої влучності й безпосередньо відповідальності від кожного мінометника”, — зазначив чоловік.
Назар розказує, що основа його підрозділу — хлопці з громадської організації «Карпатська Січ», яка була заснована ще у 2010 році. Багато з них вже має досвід участі у бойових діях, деякі виконують завдання у Силах спеціальних операцій. “До війни ми у себе вдома проводили вишколи на Івано-Франківщині, вчили молодь військової справи, здійснювали показ історичних фільмів патріотичного спрямування, мали при своїй організації туристичний клуб, організовуючи екскурсії Карпатами, проводили відбір поетів серед молоді, презентації книжок”, — пригадує Назар.
З сумом військовий згадує своїх побратимів з «Карпатської Січі», які героїчно загинули, захищаючи рідну землю, він знає, допоки йде війна — його місце на передовій.
