У виставі задіяні молоді актори театру – цьогорічні випускники Інституту мистецтв. Вони ставили класичну п'єсу Винниченка під керівництвом Ростислава Держипільського як дипломну роботу. Однак на цьому режисер вирішив не зупинятися. "Інтимна зона" – це переосмислена і адаптована під реалії сьогодення класика української літератури. Вистава в абсолютно новому форматі, який нагадує реаліті-шоу.
"Ми дуже свідомо перевели все, що є у Винниченка, дещо переписали, дещо забрали, дещо додали, що є на сьогоднішній день, і власне зачепили ще болючіше теми аборту, безпліддя і сурогатного материнства, – розповідає Держипільський. – Це все виливається у соціальну проблему, яка сьогодні існує у суспільстві. Точаться дискусії і навколо церкви, і в державі, і в різних країнах. Цією виставою ми намагалися не осуджувати когось чи визначати, хто правий, а хто ні, а поставити питання. Над відповідями має задуматись кожен глядач".
Вистава має на меті ініціювати діалог, поставити перед глядачем питання, на які суспільство поки що немає відповіді, а тема була актуальною ще близько сотні років тому, коли Винниченко писав свою п’єсу. За статистикою МОЗ, щорічно близько 200 тисяч жінок в Україні переривають вагітність, причому 60% з них – за власним бажанням. Найчастіше аборти роблять 17-річні дівчата, що стає причиною подальшого безпліддя.
Назву для online-провокації обрали не випадково.
"Звичайно, з точки комерційності назва приваблива. Але в цьому випадку ми не гналися за дешевою обгорткою. "Інтимна зона" – це не тільки еротичні чи сексуальні розклади, ми всі це розуміємо. Інтимна зона у кожної людини своя – душа, голова, серце, мізки і куди ми когось допускаємо чи не допускаємо, хочемо відкритися чи не хочемо", – пояснює режисер.
Режисер експериментує не лише з форматом, але й з простором. Такий формат покликаний підкреслити те, що подібні історії насправді відбуваються навколо і поряд з нами.
"На сьогодні інколи не знаємо, що і як показати, виставити у соцмережі. Є ці жахливі речі, коли в інтернеті навіть цноту продають. І ми це все знаємо, зокрема галичани, такі всі порядні, начебто цього всього немає. Ми це все бачимо в інтернеті, знаємо про це, але начебто це не стосується нас. Ми тут таким чином хочемо загострити і цю проблему, що людина не знає, що ще з себе зняти і яким чином себе висвітлити, і не завжди найкраще", – зауважує Держипільський.
Сценічний простір вистави створила головний художник-постановник театру Олеся Головач.
"Тема настільки болюча, хвилююча і близька, мабуть, якщо не кожній людині, то кожній родині, – каже Олеся. – Стільки питань виникає під час створення вистави, і на кожне хочеться знайти відповідь. Чому люди сьогодні дійсно загнані соціальними мережами в глухий кут? Чому вони мусять своє особисте життя показувати суспільству і в нього ж шукати відповіді на наболілі питання".
Держипільський каже, що найбільше йому хотілося б, щоб ця постановка стала застереженням для молоді.
Утриматися від перегляду вистави рекомендують неповнолітнім особам, вагітним жінкам та надчутливим людям. Буде відверто!