субота, 20 жовтня

Porto Franko: у центрі Франківська гелікоптери загуділи в пам'ять Карлгайнца Штокгаузена. ФОТО

На площі Шептицького в Івано-Франківську в рамках Міжнародного фестивалю актуального мистецтва Porto Franko 2018 презентували аудіовізуальну інсталяцію Романа Григоріва та Іллі Разумейка "Stimmen".
Зображення 1 / 4 Використовуйте клавіші для перегляду

Організатори зазначили, що цього дня по місту відкриваються різні мистецькі локації, та привітали усіх з відкриттям Porto Franko 2018. 

"В нас крута мета – зробити наше місто ще кращим. Воно і так найкраще у світі, але треба, щоб було най-найкращим. Я вітаю всіх нас з відкриттям фестивалю", – розпочав директор Porto Franko 2018 Ростислав Держипільський.

За участі чотирьох гелікоптерів звучить варіація на культовий твір композитора Карлгайнца Штокгаузена "Helicopter Schtreichquartett". У центрі між гелікоптерами звучить запис лекції митця.

"Ця локація являє собою монумент пам'яті Карлгайнца Штокгаузена, і це єдине місто в Україні, яке цього року святкує ювілей – 90-річчя цього німецького композитора, – пояснив генеральний директор фестивалю Роман Григорів. – Відкрий для себе порт Франківськ вже вкотре".

Арт-директор та співорганізатор Ілля Разумейко додав, що "кладовище" старих літаків знайшли ще взимку і тоді ж придумали обіграти інсталяцію в міській архітектурі та з музикою.

Виконавчий директор Володимир Гайдар закликав відкривати Франківськ по-новому.

"Є речі, які не мають бути, але вони виникають, якщо правильно прикласти зусилля, і вони літають. Покликання нашого фестивалю – поєднувати непоєднуване і робити те, що здавалося би нереальним, оживляти ті локації, на яких не мали би з'являтися гелікоптери, але вони з'явилися і звучать", – зазначив Гайдар.

Довідково про інсталяцію "Stimmen":

Замість чотирьох гелікоптерів, що літають з музикантами за складною партитурою – чотири напіврозкладених скелети військових радянських повітряних машин. Замість динамічної поліфонії струнного квартету та шуму ґвинтів – фрагменти препарованого (modified) голосу самого Штокгаузена. Замість високотехнологічності – поетика смерті та повільного руйнування.

Монумент для Карлгайнца Штокгаузена модулює ідеалістичні мрії епохи розквіту європейського поставангарду в реалії пострадянської української дійсності. Переосмислення твору Штокгаузена як одного зі знакових та водночас прощальних "жестів" безкомпромісного сучасного мистецтва XX сторіччя.

КОМЕНТУВАТИ