fbpx

Біологи встановили зв'язок між ДНК людини і переходом на літній час

Суспільство 09:54, 01.07, 2015

Вчені знайшли особливий ген, який допомагає людському організму відчувати настання літа. Виявлений ген є "детектором" зміни часів року, налаштованим на визначення того, коли настає літо.

Генетики з Японії знайшли в ДНК людини і мишей особливий ген і систему нервових клітин, які допомагають організму "чути" настання літа по тому, як змінюється тривалість дня, і переходити в більш активний режим життєдіяльності, йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

"Як і у всіх інших тварин, наше тіло стежить за зміною пір року, і різкі зміни у тривалості дня можуть викликати різкі зміни в настрої і ряд інших проблем у деяких людей. Розуміння того, як ми можемо "підкручувати" ці внутрішні годинники, може дати нам можливість допомогти людям, у яких ця система барахлить", – розповідає Чжі-Хван Мен (Jihwan Myung) з Інституту вивчення мозку RIKEN в Сайтаме (Японія).

Як наш мозок визначає те, що настало літо, Мен і його колеги з'ясували, спостерігаючи за поведінкою і роботою мозку у декількох мишей, які жили в клітках, де тривалість дня варіювалася від дуже довгої до дуже короткої. Учених в першу чергу цікавило те, які зміни будуть відбуватися в так званому супрахиазмальному ядрі (SCN) – особливому відділі мозку, що грає роль головного годинника організму і де знаходяться всі нейрони, що керують біоритмами тіла. Порівнюючи активність нервових клітин і роботу генів у мишей в цих клітинах, Мену та його колегам вдалося з'ясувати, що ген Bmal1 є детектором зміни часів року, налаштованим на визначення того, коли настає літо. Він робить це досить своєрідним способом.

Як пояснюють вчені, "годинник" всередині нашого мозку поділений на дві частини, нейрони в яких "цокають" по-різному. Нервові клітини в одній половині відраховують секунди постійно, тоді як в іншій частині SCN частота випромінювання імпульсів залежить від того, як довго триває світлий час доби. У цілому, чим коротшим буде день, тим сильніше будуть відрізнятися "синусоїди" цих половинок мозку. Порівнюючи частоту "тікання" цих клітин, наш мозок може визначати тривалість дня і оцінювати те, яка пора року зараз йде або настає. Така здатність, як припускають японські генетики, допомагала нашим далеким предкам користуватися тими можливостями, які надають тепла погода і довгі літні дні.
 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: