fbpx

Боятися чи не боятися індійської вакцини АКДП, – доктор Комаровський

Здоров'я 19:54, 03.01, 2018

Індійська вакцина АКДП встигла обрости чималими скандалами та страхами.

Батьки б’ють на сполох, що діти реагують на неї більш хворобливо, ніж на звичні Інфанрикс та Пентаксим. Чому так – пояснює лікар Євгеній Комаровський.

Що таке вакцитна АКДП?

АКДП  (адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина) використовується для профілактики таких захворювань як дифтерія, правець і коклюш.

Які бувають вакцини АКДП:

– умовно кажучи, "ОЧИЩЕНІ" (до них належать відомі усім Пентаксим та Інфанрикс). Вони переносяться легко, але дають "помірний" імунітет. У всьому світі вони рекомендуються для країн, в яких рівень вакцинації вищий за 90%. Тобто коли щеплені усі діти, "сильний" імунітет не потрібен, "помірного" достатньо.

– ЦІЛЬНОКЛІТИННІ, де цільний коклюшний мікроб (убитий, звичайно) дає на порядок вищий імунітет. Переносяться такі щеплення гірше, оскільки виникають загальні, а частіше місцеві реакції.

Докладніше про місцеві та загальні реакції – ТУТ.

Офіційно Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) для країн з низьким рівнем вакцинації рекомендує цільноклітинні вакцини.

Чим викликані реакції на індійську вакцину? 

Насамперед тим, що до складу усіх цільноклітинних вакцин АКДП навмисно вводиться особлива сіль алюмінію, яка викликає гострий запальний процес у тому місці, де вакцину вкололи. Тобто – нога ПОВИННА боліти після уколу. 

Для чого це потрібно? Вакцинний препарат не потрапляє у кров, він залишається у м’язі, і там виникає запалення. Імунні клітини зі всього організму "йдуть" туди і "знайомляться" з вакцинним препаратом. Тобто тут діє принципово інший механізм вироблення імунітету – не препарат розноситься по організму, а імунні клітини йдуть "знайомитися" з вакциною до місця уколу. Тому у дитини нога може боліти три дні.

Що молодша дитина, то слабша реакція. Чому? 

У дітей першого року життя імунна "відповідь" слабша, тому що імунітет ще "незрілий", порівняно з дитиною, старшою на рік.

Тобто доза для дитини першого року життя (наприклад, у три місяці) теоретично має бути удвічі більшою, ніж для дитини однорічного віку.

Приклад. Треба ввести п’ять коклюшних клітин – і тримісячна дитина відреагує виробленням імунітету. А дитині однорічного віку вже можна ввести тільки три клітини, і її організм також відреагує.

Тобто, коли мама каже "Ми почекаємо до року – хай дитина підросте, стане сильнішою. Тоді й почнемо вакцинуватися", то дитина фактично отримує подвійну дозу, яка їй не потрібна.

Коли дитину щеплюють правильно, за календарем, то не буває виражених загальних реакцій, а місцева реакція проходить за три дні, йдеться на сайті доктора Комаровського.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: