Загальний добовий обсяг споживання газу – 1,406 млн кубометрів, з яких 366 тис. використовує промисловість і 1,04 млн населення.
В Луганській області бойовики контролюють 33 ГРС з 84-х. Загальний добовий обсяг споживання газу – 1,105 млн кубометрів, з яких промисловість споживає 390 тис., населення – 715 тис. Також на цій території знаходяться дві компресорні станції – Луганська і Новодар'ївка і ПСГ Вергунка.
При цьому газопостачання в контрольованій бойовиками частині (близько 2,5 млн кубометрів на добу в даний період, а з урахуванням зупинки підприємств – близько 1-1,2 млн кубометрів) порушено через зупинку багатьох ГРС і КС, а також пошкоджених газопроводів. А ремонт об'єктів газової інфраструктури практично небезпечний, неможливий, а іноді і даремний через тривалі бойові дії.
"Та оскільки контрольована бойовиками і сепаратистами частина об'єктів ГТС у будь-який момент може бути підірвана або зупинена через часткове пошкодження, це дає російському "Газпрому" можливість у потрібний Кремлю момент заявити, що недопоставки транзитного газу – на совісті української сторони. Адже саме вона зобов'язалася забезпечити безперебійність транзиту російського газу в ЄС. А те, що в Донбасі українська влада не може втихомирити "своїх сепаратистів і бойовиків", то це, мовляв, внутрішні проблеми України. Мовляв, ненадійний це газотранзитний маршрут, і треба швидше від нього відмовитися і "Газпрому", і європейським покупцям. А газ російська монополія, за запевненнями її топ-менеджерів і Кремля, у повному обсязі може доправити європейцям і іншими маршрутами. Наприклад, через контрольовані "Газпромом" "Північний потік", у Туреччину – через "Блакитний потік". І вже зовсім "залити" Європу російським газом можна, терміново побудувавши "Південний потік". Виключивши заодно всі "газпромівські" "потоки" з правил Другого і Третього енергопакетів ЄС. А Україну в такий спосіб – з повноправних суб'єктів європейського енергетичного ринку. От тільки в цьому разі Європейський Союз буде максимально залежним від Росії і як від основного джерела газу, і як від єдиного оператора газотранспортних потоків Європи. Як РФ скористається таким виключним правом, добре відомо з історії "газових війн" узимку 2004-го, 2006-го і 2009 р.", – пише Алла Єрьоменко в своїй статті для Дзеркала тижня.