Як зазначив Дмитро Золотухін, сьогодні у світі люди частіше прихильно ставляться до фейкових новин, ніж до правдивих. Ця тенденція наразі не має пояснення.
Чіткого поняття "фейку" немає. Воно може включати в себе як неправдиву інформацію, так і вигадані джерела, а також реальні джерела, які діляться суб’єктивними "альтернативними" фактами.
На відміну від європейських країн, в Україні є ще поняття "інформаційної безпеки". Це пов’язано з тим, що західні колеги знайомі лише з поняттям "кібербезпеки".
"В Україні навіть кіберзагрози не стаються самі по собі. Вони використовуються для того, щоб інформація про те, що відбулося в кіберпросторі, завдала інформаційного удару по медіапростору".
Він навів приклад хакерських атак на українські відомства, і зокрема на "Прикарпаттяобленерго".
Європейці не завжди можуть усвідомити загрозу національній безпеці України через медіа в умовах гібридної російсько-української війни. Тобто ЗМІ можуть поширювати інформацію, яка обманює аудиторію, і внаслідок цього люди можуть приймати рішення, які загрожуватимуть національній безпеці. Саме тому, на думку Золотухіна, в умовах розвитку демократичного суспільства держава ніяк не може торкатися питань медіа, проте на такий регулюючий механізм є запит.
"В українському суспільстві є запит, щоб була державна машина, яка би могла визначати і стверджувати: "це якісна інформація, а це неякісна, і тому ми її забороняємо". Цей запит у суспільстві є, і він занепокоює, оскільки це інструмент, який може привести нас не туди", – пояснює Дмитро Золотухін.
Європейці не завжди розуміють українську позицію і переконані, що медіа мають бути цілком незалежними.
На переконання фахівця, навіть якби в Україні захотіли створити владний орган, який би міг регулювати роботу медіа, зробити це неможливо.
"В правовому полі неможливо розробити таку норму, яка би допомагала боротися з фейками, – каже Дмитро Золотухін. – Держава у цьому сенсі абсолютно безсила. Якщо держава буде застосовувати примус до людей, які поширюють контент за певною формальною ознакою, це призведе до великих проблем".
Читати також: Сили нерівні, але це не значить, що треба змиритися і потерпати, – Віталій Жугай про російсько-українську інформаційну війну
Однак протидія фейкам має бути. Боротися з неправдивими новинами можуть лише самі журналісти.
"Ніхто, крім журналістської спільноти, не може справитися з проблемою фейків. Це можуть бути комісії з журналістської етики, недержавні організації, які будуть засуджувати видання, які поширюють фейки. Ніхто інший не зможе вплинути на те, що відбувається в українському інформаційному світі, – переконаний експерт. – Я вірю в те, що журналістська спільнота може і має самоорганізуватися, навіть якщо вона не буде офіційно оформлена як асоціація чи організація. Журналісти, якщо будуть спілкуватися між собою, вони самі зможуть врівноважувати один одного".
Європейська преса стверджує, що все одно потрібно брати коментарі в усіх сторін, навіть якщо ці думки можуть видаватися абсурдними чи "альтернативними", оскільки це є вираженням права на свободу слова. В Україні йдуть гарячі дискусії щодо того, чи можна надавати слово терористам – представникам ЛДНР в українських медіа. На думку Золотухіна, для їхніх думок не повинно бути місця в українському інформаційному просторі. Але є журналісти, які стверджують, що кожен громадянин має право на свободу слова і висловлювати свою громадянську позицію.
"Я постійно працюю над темою, що підходи гібридної війни, навала фейків і "годування" людей неправдивою інформацією веде нас до того, що свобода слова, яка є основною ознакою демократичного суспільства, стає нашою чеснотою. Мається на увазі, що в демократичному суспільстві кожна людина має право на власну позицію, і це наша перевага. Але тепер свобода слова стає вразливістю нашого суспільства", – зазначає Дмитро Золотухін.
Він додає, що свобода слова належить і журналісту, який не зобов’язаний поширювати усю інформацію, якою заволодів.
"Професія журналіста накладає суспільний обов’язок. Коли він відчуватиме підтримку колег, представників професії, це і буде найбільшим важелем. Так якраз може проявлятися демократія, а не у створенні офіційних заяв".
Зустріч відбулася у рамках проекту "Українська журналістика в умовах гібридної війни".
Довідково:
Дмитро Золотухін – незалежний експерт з питань інформаційних війн та конкурентної розвідки, засновник проекту Razvedka.in.UA, присвяченого впровадженню технологій competitive intelligence в сферу українського бізнесу.
З 2003 працював в органах національної безпеки України.
З 2007 року здійснює вивчення та популяризацію в Україні сфери технологій competitive intelligence, методик інформаційно-аналітичного забезпечення бізнесу, захисту комерційних структур від "чорного піару", негативу та інформаційних агресій.
Перший український спікер міжнародної конференції з конкурентної розвідки, що організовується німецьким Institute for Competitive Intelligence.
З липня по грудень 2013 року – консультував Інформаційно-аналітичний центр РНБО з питань перевірки інформації та використання онлайн-засобів розслідувань, а також налагодження співробітництва з такими дослідницькими командами, як Ukraine@War та Bellingcat.
Про проект "Українська журналістика в умовах гібридної війни":
Мета проекту – забезпечити підготовку представників івано-франківських ЗМІ до ефективної роботи в умовах військового конфлікту між Україною та Росією, до професійного висвітлення оперативної інформації та вміння об’єктивно оцінювати її потік з різних джерел; а також навчити протистояти методам гібридної війни, яку ведуть російські мас-медіа.
В рамках проекту буде проведено серію навчальних семінарів для журналістів та кореспондентів місцевих та національних ЗМІ. Запрошуємо до співпраці та слідкуйте за анонсами.
Проект впроваджує Івано-Франківський прес-клуб реформ у партнерстві із Регіональним туристично-інформаційним центром за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди виконавців, учасників проекту не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.