У ТОП-XXI відкриттів у 2016 році увійшли молоді люди у сферах літератури, кіно, театру, арт-простору, серйозної музики. Умовний віковий бар'єр таких відкриттів – трохи за 30. Важливий критерій – помітна подія в житті митця, яка так чи інакше вплинула не лише на його персональну творчість, а й, у певному сенсі, на українську культуру, пише КУРС із посиланням на DT.UA.
До списку із 21 "відкриття" увійшли і двоє прикарпатців – актори Ольга Комановська і Богдан Юсипчук.
Ольга Комановська – актриса Івано-Франківського театру імені Івана Франка. В цьому театрі з 2002-го. Органічно влилась у золоте тріо популярного театру (Г. Баранкевич, О. Пасічняк, Н. Левченко) і стала тепер важливою "четвертою сестрою" в колективі й репертуарі галицьких франківців. Коли вона грала на київських гастролях 2016-го свою відьму Сивілу в "Енеїді", то зал здригався від сміху і захвату. В образі Ольги є щось демонічне й земне – одночасно. І, очевидно, невипадково кінорежисер Тарас Химич вибрав саме її на головну роль у картині "Жива" (на основі реальної історії часів УПА).
Про прем'єру фільму "Жива" в Івано-Франківську читайте у матеріалі КУРСу.
Ця стрічка, на жаль, наштовхнулась у прокаті на певний бойкот із боку українських дистриб'юторів. Втім, образ, створений Ольгою Комановською, вражає. Вона і проживає життя реальної героїні (адже познайомилася з прообразом своєї "живої"), і надає своїй феміні рис символізму, поетичності. На обличчі її героїні ніби сама доля поставила тавро трагізму, а в її очах віддзеркалює гіркий біль, але… не всепрощення. Таке обличчя і така файна дівоча постать – справжнє відкриття нового українського кіно.
Богдан Юсипчук – молодий український актор виразної зовнішності. 28 років. Багато знімається (близько 20 проектів). 2016-го виходить майже на перший план. Це, зокрема, успішний телефільм "Чорна квітка" (володар "Телетріумфу"). А також картина "Чунгул", де в нього головна роль (Денис). "Чунгул" – український містичний трилер у 3D форматі (режисери – Олександр і В'ячеслав Альошечкіни). Герой Богдана через проблеми з авто опиняється в якомусь дивному спустошеному селі Чунгул. І прагне вийти з цієї катавасії переможцем. Богдан, за словами дослідників його творчості, активно стверджує себе в сучасному українському кіно – як секс-символ, як селібрітіс, як герой червоних килимів та спортивних залів. Очевидно, попереду в нього нові цікаві пропозиції – як у "героя нового часу". Саме "того" часу, яким він зараз є.
Також до списку відкриттів року увійшли:
Ігор Астапенко – молодий поет. 24 роки. Народився у Білій Церкві. Торік закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка (Інститут філології). 2016-го видав поетичну збірку "Лихотомія". Лауреат І премії Міжнародного конкурсу "Гранослов".
Влада Белозоренко – на міжнародному театральному фестивалі Fitag-2016 в Іспанії закордонні фахівці з ентузіазмом сприйняли українську виставу "1984". Це пластична драма від режисерки Влади Белозоренко у театрі-студії Splash.
Ігор Білиць – театральний режисер, викладач, актор. Керівник Bilyts Art Centre. 2016-го Ігор хвацько вискочив з "проектних" штанців і випустив справжню цілісну гідну неоднозначну скандальну багатовимірну виставу. У Львівському театрі імені Лесі Українки. Це "Людина у підвішеному стані" за п'єсою П. Ар'є.
Blooms Corda – один із дуже продуктивних і перспективних молодих українських музичних гуртів. 2015-го записали перший дебютний альбом – Monodance. А 2016-го випустили нову повноформатну вартісну платівку – Gigotosia.
Андрій Бондаренко – 29-річний уродженець Кам'янця-Подільського. 2016-го він зачарував своїм голосом Зальцбурзький фестиваль. Він співав також у Карнегі-холі, у Вігмор-холі, у Кельнській опері, оперному театрі Сіднею, у Маріїнському театрі. Працював із провідними світовими диригентами.
Роман Бондарчук – цей кінорежисер трохи старший за своїх колег (у рамках ТОП-XXI). Йому 34. Але саме 2016-го трапилася надважлива творча подія: стрічку Бондарчука "Українські шерифи" висунули від України на здобуття премії "Оскар".
Cape Cod – електронний культ. Нове ім'я на українській електронній сцені. Киянин Максим Сікаленко (він же Cape Cod). У 2016-му дебютував платівкою Cult.
Валентин Дитюк – навесні 2016-го молодий тенор Валентин Дитюк гучно заявив про себе у прем'єрі Національної опери України "Набукко" Дж. Верді (Ісмаель). І витримав неофіційне творче змагання з усесвітньо відомою примадонною Людмилою Монастирською.
Алла Дорош – увагу читачів цьогоріч привернула книжка Алли Дорош "Баобаб та інші історії". А літературні критики відзначають, що географія її тринадцяти оповідань досить широка й колоритна: "чорні" райони Нью-Йорка, діамантові копальні Ліберії, ірландський острів.
Тетяна Киценко – учасниця багатьох драматургічних форумів в Україні. У неї чимало п'єс гострих, гірких, які буквально "кусають" та "щипають", оскільки Таню і хвилюють "кусючі" теми сучасності. Її черга настала цієї осені, коли її п'єса "Жінки і снайпер" отримала Гран-прі на Міжнародному конкурсі сучасної драматургії в Лондоні. "Жінок" (разом зі снайпером) взяв у роботу видатний драматург сучасності британець Марк Равенхілл.
Павло Кирик – 23-річний український прозаїк. Про його дебютну книжку "Робота" (видавництво "Смолоскип, 2016) критик Ганна Улюра в "Літакценті" написала: "Такий собі "знежирений" Кафка". На наш погляд, це хоч і двозначний, але чудовий комплімент для молодого автора.
Микита Кузьменко – один з операторів фільму "Жива ватра". Документальна стрічка офіційно датується 2015-м. Але, що важливо, отримала приз за операторську роботу 2016-го на Salem Film Fest.
Марія Куликовська – молода мисткиня (родом з Керчі) стала особливо відомою після того, як на території захопленої "Ізоляції" бойовики розтрощили її скульптури, виготовлені з мила. 2016-го Куликовська ініціювала проект "Пліт Крим". У центрі її перформансу – ідея про людину без місця, про людство, яке втратило себе у вирі шаленого сучасного світу.
Антон Логов – один із найцікавіших, але, можливо, не таких розкручених молодих українських художників. Він філософ. Цьогоріч його "бенефіс": Логов брав участь у багатьох київських помітних арт-проектах. Однією з найпомітніших його робіт 2016-го стала масштабна інсталяція "Ватра" в рамках проекту "Тіні забутих предків" у "Мистецькому Арсеналі".
Роман Лопатинський – у березні 2016-го молодий український піаніст підписав важливий для себе контракт про співпрацю з австрійським агентством Artphonia. Репертуар цього виконавця охоплює 15 концертів для фортепіано з оркестром, сольні фортепіанні п'єси, багато камерних творів.
Юрій Радіонов – йому 29. Нещодавно він увійшов у прославлену трупу Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Театрали гідно оцінили його роботи, зокрема у виставах "Оскар і Рожева Пані" ("Сузір'я"), "Наше містечко" (ТЮГ). 2016-го, отримавши головну роль "на Лівому березі" у "Безприданниці" Олександра Островського (режисер Тамара Трунова), цей актор довів, що здатний на справжній ривок, що його окремий образ може втілювати цілісну концепцію спектаклю.
Олексій Ретинський – з 2014-го молодий український композитор живе і працює у Відні. А народився він 1986-го в Криму. Справжнім відкриттям стала його робота "Наречена для терориста" за мотивами трагедії Евріпіда "Іфігенія в Тавриді" у постановці Dollmen Theater Company.
Sinoptik – у травні 2016-го український рок-гурт виграв Міжнародний музичний конкурс The Global Battle of the Bands. І визнаний найкращим рок-гуртом світу.
Tik Tu – найпомітніші музичні дебютанти 2016-го. Наприкінці листопада тернопільська група Tik Tu (Наталія Багрій, Роман Божко і Лесик Драчук) випустила дебютну повноформатну платівку Shuma, яку можна характеризувати як один із найкращих релізів року.
