fbpx

Франківська школярка зняла відеоролик про видатного канадського художника Василя Курилика

Наша історія 11:58, 24.02, 2017

Франківчанка бере участь у міжнародному учнівському конкурсі організації OWL Open Word Learning з нагоди 125-річчя перших переселень до Канади.

Учениця української гімназії №1 Ірина Сеник стала режисером та автором відеоролика про життя та творчість канадського художника українського походження  Василя Курилика. Для перемоги у конкурсі учасниці потрібно набрати максимальну кількість переглядів ролика на Youtube. 

Підтримуємо Іринку Сеник за посиланням:

Довідка:

Василь Курилик народився 3 березня 1927 року на батьківській фермі неподалік від Едмонтона, провінції Альберта, Канада. Батько майбутнього художника переїхав до Канади після Першої світової війни. Піонерами-поселенцями були дід і бабця Василя (по матері), які емігрували до Канади в 1896 році. Вони назавжди покинули рідне буковинське село Борівці.

1934 року сім’я переїхала до містечка Ситоунволл провінції Манітоба. Василь пішов до місцевої сільської школи. 1942 року юнак вступає до середньої школи в місті Вінніпег. 1949 року отримує диплом бакалавра Манітобського університету. 1950 року Курилик поступає до мистецького коледжу в Торонто. 1950 року він їде до Мехіко і вступає до художнього коледжу Сан Мігель Альенде.

1952 року молодий художник подорожує: Монреаль, Лондон, Фландрія, Париж, Відень. Тоді, у Європі, сильне враження на молодого мистця справили роботи Пітера Брейгеля, стилістичний вплив якого можна помітити в подальшій творчості канадського живописця. Як художник він багато й наполегливо працював, намагався розширити свою творчу палітру. Його роботи знайшли своїх шанувальників. Але невлаштованість та проблеми із зором призвели до серйозної депресії. Художник потрапив до психіатричної лікарні.

1962 року Василь Курилик одружився з Джін Ендріс, яка народила йому двох синів та двох дочок і всіляко підтримувала чоловіка до останніх хвилин його життя.

1970 року на запрошення Спілки художників України Василь Курилик з групою митців Канади і Сполучених Штатів Америки уперше відвідав країну, де народилися його батьки, звідки прийшла в Канаду і укорінилася українська культурна традиція. Побував у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Полтаві, Каневі, Ялті.

Митець відвідав буковинське село Борівці, неподалік Чернівців, де народилися його батьки. Ці короткі відвідини справили на Курилика сильне враження, і, повернувшись до Канади, він через певний час звернувся до Посольства СРСР в Оттаві з проханням дозволити йому відвідати Україну ще раз.

І тільки у вересні 1977 року Василь Курилик отримав очікувану візу і прибув до України, вже будучи тяжко хворим. Дружина Джін Курилик намагалася відмовити чоловіка, та він не послухався.

Художник хотів зібрати матеріал для фрески, яка б зображувала минуле й сучасне українських поселенців у Канаді. В селі Борівці він зробив більш як 100 рисунків. Деякі з них закінчував уже після повернення до Канади, в госпіталі, в останні дні свого життя.

3 листопада 1977 року Василь Курилик помер.

При житті в художника відбулося понад 30 персональних виставок у галереях Канади, а також в Лондоні, експозиції в Індії, Південній Африці, Гонконгу. Твори Василя Курилика знаходяться в музеях Нью-Йорка, Філадельфії, Монреаля, Вінніпега, Едмонтона.

Про творчість майстра було знято чотири фільми. Один із них отримав Національну премію Канади і був перекладений українською, французькою, португальською, японською та німецькою мовами. Показовим є і той факт, що художник, попри всі намагання, так і не отримав базової художньої освіти, залишившись, по суті, великим самоуком.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: