"Це новорічно-різдвяне привітання моєї бабусі Анни своїм дітям. Щемливе вітання з неньки-України у суворий сибірський край. Уявіть собі біль матері, діти якої поневіряються в засланні з маленькою внучкою, якої вона ще й не бачила. І хтозна чи побачить!" – написав Ігор Роп'яник.
Художник вшанував пам'ять своєї бабусі в день сьогоднішнього свята святої Анни і нагадав спільноті події 1950-х на Прикарпатті.
"Долина, 20.12.1954 р. Дорогенькі мої діти. Вже від довшого часу не маю відповіди і хотіла бим ще побачити свою онучечку Оксану і не знаю, чи я вас ще побачу. От і свята незадовго, і я вас очікую. Бо стільки поприїздило, а вас нема. Я з ласки Бога жива і здорова до якогось часу. Дорогі мої діти. Поздоровляю вас і зичу вам веселих і щасливих свят і Нового року. Ваша мама. Христос Рождається", – писала згорьована жінка своїм дітям на заслання.