Про це Ігор Роп'яник написав на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук:
"Є у мене картонна коробка з-під масла, якій понад півстоліття. Вона завжди стояла на горищі і знімали її звідти лиш раз у рік – перед святами. У ній ялинкові прикраси.
Саме в цій коробці дотепер тримаю іграшки, які вціліли. Крім скляних, є і картонні, і з пресованої вати. Деяким – понад 60 років. А картонні (лисичка, ведмедики…) – це ті, якими батьки прикрашали ялинку на засланні, і потім, в середині 50-х, привезли їх із собою додому.
Пізніше ми із сестрою самі не раз робили іграшки з картону (як той метелик на світлині), розфарбовували і покривали воском. А замість гірлянд у ті часи слугували звичайні свічки на "жабках".
В дитинстві ялинку рясно обвішували цукерками, як правило, квадратними ірисками, які загортали у кольоровий тоненький папір. Такі прикраси чомусь називали "помадками". Потім, пригадую, я часто лягав на постелений під ялинкою коцик, дивився на свічки, які мерехтіли, кидаючи на стелю химерні тіні від гілок, а сам помаленьку никав ті цукерки (батьки спеціально вішали їх найбільше на нижні гілки)…"
Батьки Ігоря Роп'яника були музикантами і відбували заслання в Комі АССР.
Читайте також: Франківський художник поділився реліквією: новорічно-різдвяне привітання бабусі Анни дітям на заслання в 1954 році. ФОТОФАКТ
