"Живими книгами" стали люди з цікавими історіями, яким довелося зіштовхнутися з упередженим ставленням. Вони розказали з власного досвіду, як боролися з дискримінацією та чого досягли у житті.
Мета заходу – показати людям, що дискримінація має різне обличчя, однак ми всі – люди і повинні бути толерантними один до одного, незалежно від віросповідання, етнічної приналежності, кольору шкіри та способу життя. Також захід мав на меті посприяти інтеграції різних соціальних верств населення у місцевій громаді.
Володимир – колишній наркозалежний, добре знає, як це – відчувати на собі косі погляди людей. Зараз чоловік живе повноцінним життям, створив сім’ю, працює.
Ада – переселенка, кримська татарка, донедавна жила в окупованому Криму, однак жінці вже не сила було знаходитись в такій напруженій атмосфері, вона зібрала речі і переїхала до Франківська і успішно влаштувалася на роботу.
Павло – доброволець АТО, знає, що таке толерантність на війні. Боєць віч-на-віч зустрічався з ворогом. Одного разу ворожі сторони під час зіткнення мирно порозмовляли, а потім повернулися на свої позиції.
Галя – викладач історії Івано-Франківського будівельного ліцею, захотіла виступити, послухавши інші історії. Вона розповіла про свої спостереження проявів толерантності та дискримінації у підлітковому колективі та вплив батьківського виховання.
Жива бібліотека – це новий спосіб боротися з стереотипами та міфами. Організатори заходу закликають усіх бути толерантними і не судити людину за її "обкладинкою".